Постанова № 26432195, 15.10.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.10.2012 р. справа №1пд/5014/1700/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В.суддівАзарової З.П. Гези Т.Д.при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився від відповідача -не з»явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон», м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 07 серпня 2012року (повний текст складений та підписаний 13.08.2012р.)у справі№1пд/5014/1700/2012 (суддя Зюбанова Н.М.)за позовомЛуганської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю «Автодон», м. Луганськ про внесення змін до договору оренди землі.

ВСТАНОВИВ:

Луганська міська рада звернулась з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон», м. Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 15.08.2007р. (державна реєстрація від 19.09.2007р за № 040740200266), укладеного між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодон", м.Луганськ, вул. Совєтська, буд. 40, офіс 506, ідент. код 21843398,

- виклавши п. 8 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях.";

- доповнити п. 4 розділу "Орендна плата" договору новим абзацом наступного змісту: "З моменту набрання чинності цим договором про внесення змін до договору оренди землі від 15.08.2007р., державна реєстрація від 19.09.2007р. № 040740200266, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1193372 (один мільйон сто дев'яносто три тисячі триста сімдесят дві) гривні 80 коп. ";

- доповнити п. 16 розділу "Орендна плата" договору новим абзацом наступного змісту: "На момент внесення змін до договору оренди землі від 15.08.2007р., державна реєстрація від 19.09.2007р. № 040740200266, розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає - 35801 (тридцять п'ять тисяч вісімсот одна) гривня 20 коп."

Рішенням господарського суду Луганської області від 07 серпня 2012року (повний тест складений та підписаний 13.08.2012р.) у справі №1пд/5014/1700/2012 позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що роботу у частині внесення змін до укладеного з відповідачем договору оренди землі позивачем було розпочато у тому числі у зв'язку з набранням чинності з 01.01.11 Податковим кодексом України, яким зокрема врегульовано обчислення та сплата орендної плати за землю, а с а м е : розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288).

Господарський суд у рішенні зазначає, що розмір річної орендної плати за відповідну земельну ділянку позивач пропонує встановити у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях. Розмір річної орендної плати у гривнях, який пропонується Луганською міською радою, згідно мети використання земельної ділянки визначається у сумі 35801 грн. 18 коп., що складає 3% від вказаної вище ціни земельної ділянки у сумі 1193372 грн. 80 коп. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість та під ставність внесення змін до договору оренди землі до п. 8 п. 4 та п. 16.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодон», не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду. Скаржник зазначає, що позивач не дотримався вимог законодавства, належним чином не звернувся до відповідача з відповідною пропозицією про внесення змін до договору оренди землі .

Скаржник зазначає, що доводи позивача про те, що у даному випадку недотримання з його боку досудового порядку врегулювання спору не може вважатися перешкодою для прямого звернення з позовом до господарського суду, позивач не вірно тлумачить рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002року №15-рп/2002, у якому йдеться про неприпустимість порушення права юридичних та фізичних осіб на судовий захист шляхом відмови судом у прийнятті позовної заяви у разі недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору.

Також скаржник зазначає, що у абзаці 4 пункту 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 15.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у якому зазначено, що оскільки відповідно до ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватись з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.

Сторони не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені. Згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

24.10.2006року Луганською міською радою прийнято рішення № 10/150 про припинення громадянину Шнирьову І.Є. права оренди земельною ділянкою за адресою: вул. Будьонного та передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Автодон" в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення мийки автомобілів та станції технічного обслуговування автомобілів за адресою: вул. Будьонного.

У подальшому, 15.08.2007року між Луганською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Автодон " (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у встановленому законом порядку 19.09.2007р. за № 040740200266, відповідно до умов якого відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1360 га за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного.

За змістом п.4 договору оренди, на момент укладання договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 609158,96 грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки без застосування коефіцієнту функціонального використання - 243663,04 грн.

Відповідно до п. 7 укладеного договору земельна ділянка надається орендарю терміном на 49 років з переважним правом його поновлення на новий строк.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку, визначеному у п. 9 договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку що відбуваються протягом терміну дії договору оренди.

Згідно п. 13 договору сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не звини орендаря, що підтверджено документами в інших випадках, передбачених законом.

29.04.2010року Луганською міською радою прийнято рішення «Про надання доручення Управлінню нерухомим майном Луганської міської ради з питань землекористування»№65/150 , яким вирішено з метою приведення діючих договорів, що посвідчують право оренди земельних ділянок, які розташовані на території м. Луганська, у відповідність до діючого законодавства доручити Управлінню нерухомим майном Луганської міської ради з питань землекористування, зокрема: направити від імені Луганської міської ради пропозиції відповідним землекористувачам про внесення до договорів, змін, спрямованих на приведення їх у відповідність із вимогами діючого законодавства та діючих нормативно-правових актів Луганської міської ради, насамперед рішень Луганської міської ради від 28.12.2007року №28/10 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Луганська», від 31.10.2007 №25/5 «Про деякі питання щодо плати за землю у м. Луганську»із змінами до нього.

Позивачем складено проект договору про внесення змін до договору оренди землі, за змістом якого запропонував внести відповідні зміни до договору оренди землі, а с а м е: - викласти п. 8 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях.";

- доповнити п. 4 розділу "Орендна плата" договору новим абзацом наступного змісту: "З моменту набрання чинності цим договором про внесення змін до договору оренди землі від 15.08.2007, державна реєстрація від 19.09.2007р. № 040740200266, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 1193372 (один мільйон сто дев'яносто три тисячі триста сімдесят дві) гривні 80 коп. ";

- доповнити п. 16 розділу "Орендна плата" договору новим абзацом наступного змісту: "На момент внесення змін до договору оренди землі від 15.08.2007р., державна реєстрація від 19.09.2007р. № 040740200266, розмір річної орендної плати у гривнях, згідно мети використання земельної ділянки, складає - 35801 (тридцять п'ять тисяч вісімсот одна) гривня 20 коп.".

Як доказ направлення на адресу відповідача проекту договору про внесення змін до договору оренди землі позивачем, надано лист від 16.05.2011року № И 01/03-13/2599/0/2-11 (арк. спр. 16), який свідчить про направлення проекту договору про внесення вказаних вище змін за адресою, яка була зазначена у договорі оренди: м. Луганськ, кв. Ольховський, 9.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Господарським судом Луганської області вірно встановлено, з чим погоджується судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, що з моменту утворення товариства його юридичною адресою була та є наступна - м. Луганськ, вул. Советська, б. 40, оф.506, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Спеціальним витягом, який запитаний судом при порушенні провадження у справі. Тобто пропозицію про внесення змін до договору, дійсно, було надіслано за неналежною адресою сторони за договором.

Одночасно, згідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Одночасно наведені та інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання.

Верховним Судом України з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002року у справі №1-2/2002 зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 господарського кодексу України, щодо обов'язку надіслання іншої стороні пропозиції стосовно внесення змін до договору (розірвання договору) при виникненні такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача.

Що й було реалізовано позивачем, з чого судом прийнята відповідна позовна заява до розгляду, за якою судом досліджені усі обставини по справі, оцінені надані сторонами докази.

Таким чином колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що недотримання вимог частини другої статті 188 ГК України, на яку посилається відповідач (скаржник) щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про внесення змін до договору, в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ст. 18 Закону України „Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. (п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України)

П. 288.4 - 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою : для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно ст. 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Законом визначено, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком зміну земельного податку щодо відповідних земельних ділянок, а тому наявні передбачені договором умови, при яких його зміна є обов'язковою для сторін.

Зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки автоматично змінює розмір орендної плати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 632 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони у пункті 13 договору оренди передбачили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010року у справі №2-1/10068-2008.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. (п.3 ст. 188 Господарського кодексу України).

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін у договірному порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином як сторонами передбачено можливість внесення змін у договір оренди щодо зміни розміру орендної плати так і Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008року № 309-VІ внесені зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі». На підставі вищевикладеного позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди. Відтак апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон»є необґрунтованою та підстав для її задоволення не вбачається, як і для скасування рішення господарського суду Луганської області у справі № 1пд/5014/1700/2012 від 07.08.2012року (повний текст складено та підписано 13.08.2012року).

Колегією суддів зазначається, що внесення змін до договору здійснюється судом не за умови з'ясування додержання стороною процедурного порядку запропонування змін, а в разі наявності відповідних підстав, передбачених законодавством (постанова Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року у справі № 32/175-09).

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 07 серпня 2012року (повний текст складений та підписаний 13.08.2012р.) у справі №1пд/5014/1700/2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон», м. Луганськ без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі №1пд/5014/1700/2012 оголошені в судовому засіданні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодон», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 07 серпня 2012року (повний текст складений та підписаний 13.08.2012р.) у справі №1пд/5014/1700/2012 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 07 серпня 2012року (повний текст складений та підписаний 13.08.2012р.) у справі №1пд/5014/1700/2012 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

Геза Т.Д.

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО .