Рішення № 26432116, 19.09.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2012 р.Справа № 14/16/5022-229/2012 (12/9/5022-150/2012)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О. В.

розглянув справу

за позовом Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця", вул. Першотравнева, 41, оф. 2, м. Вінниця, Вінницької області, 21000

до відповідача 1: Шумської районної ради, вул. Українська, 59, м. Шумськ, Шумського району, Тернопільської області, 47100

відповідача 2: Комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь", вул. Заводська, 1, м. Шумськ, Шумського району, Тернопільської області

відповідача 3:Шумського бюро технічної інвентаризації, вул. Українська, 42, м. Шумськ, Шумського району, Тернопільської області

відповідача 4:Андрушівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, с. Андрушівка, вул. Радянська, Шумського району Тернопільської області

відповідача 5: Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, 46000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дитячий оздоровчий заклад "Гайдарівець", с. Кутянка, Шумський район, Тернопільська область

про (з врахуванням заяви про уточнення та зміну позовних вимог від 04.04.2012р.)

1. визнання незаконним та скасування рішення Шумської районної ради Тернопільської області № 85 від 14.09.2011р. "Про прийняття майнового оздоровчого комплексу в спільну власність територіальних громад сіл та міста Шумського району; 2. визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Андрушівської сільської ради Шумського району Тернопільської області №37 від 30.09.2011р. "Про розгляд заяв"; 3. визнання права власності на майновий оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: 47111, Тернопільська область, Шумський район, с. Кутянка, вул. Млинок, 6, та складається з: адміністративний цегляний будинок з кухнею та клубом; літні неопалювальні дерев'яні будиночки у кількості 12 штук; літні неопалювальні цегляні будиночки у кількості 7 штук; господарські споруди: сарай цегляний, котельня, погріб; водонапірна башта та артезіанська скважина; туалети; гідротехнічна споруда та водопускник; огородження бази; 4. зобов'язання Шумського районного бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності на майновий оздоровчий комплекс за адресою: с. Кутянка, вул. Млинок, 6, Шумський район, Тернопільської області, за територіальною громадою сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради

за участю прокуратури Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, 46000

за участю представників:

позивача: Майка М. Б., довіреність від 05.09.2012р.;

відповідача 1: Янюк О. М., довіреність № 107/03-11 від 12.03.2012р.; Григоренко Т. Я., довіреність №59 від 05.09.2012р.;

відповідача 2, 3, 4: не з'явилися.

відповідача 5: Кузик О. В., довіреність №01-1608/4.6 від 18.09.2012р.;

третя особа: не з'явилася;

прокурора: Горбачевська Л. Я., посвідчення №59.

Суть справи:

Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до 1. Шумської районної ради 2. Комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" 3. Шумського бюро технічної інвентаризації, 4. Андрушівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець" про:

- визнання незаконним та скасування рішення Шумської районної ради Тернопільської області № 85 від 14.09.2011р. "Про прийняття майнового оздоровчого комплексу в спільну власність територіальних громад сіл та міста Шумського району;

- визнання права власності на майновий комплекс "Гайдарівець";

- зобов'язання Шумського районного бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності на майновий оздоровчий комплекс "Гайдарівець" за територіальною громадою сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради.

Розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 21.03.2012р. справу передано на розгляд судді Руденку О. В.

Ухвалою суду від 23.03.2012р. справу прийнято до провадження та присвоєно номер 14/16/5022-229/2012 (12/9/5022-150/2012).

При цьому, з урахуванням п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" (далі - Постанова) розгляд справи №14/16/5022-229/2012 (12/9/5022-150/2012) було розпочато спочатку.

04 квітня 2012 р., до початку розгляду справи по суті у новому складі суду, позивачем була подана, а ухвалою суду, у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України та п. 7 Постанови, прийнята до розгляду заява про уточнення і зміну позовних вимог, відповідно до якої міжгосподарське об'єднання просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Шумської районної ради Тернопільської області № 85 від 14.09.2011р. "Про прийняття майнового оздоровчого комплексу в спільну власність територіальних громад сіл та міста Шумського району;

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Андрушівської сільської ради Шумського району Тернопільської області №37 від 30.09.2011р. "Про розгляд заяв";

- визнати право власності на майновий оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: 47111, Тернопільська область, Шумський район, с. Кутянка, вул. Млинок, 6, та складається з: адміністративний цегляний будинок з кухнею та клубом; літні неопалювальні дерев'яні будиночки у кількості 12 штук; літні неопалювальні цегляні будиночки у кількості 7 штук; господарські споруди: сарай цегляний, котельня, погріб; водонапірна башта та артезіанська скважина; туалети; гідротехнічна споруда та водопускник; огородження бази;

- зобов'язати Шумське районне бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності на майновий оздоровчий комплекс за адресою: с. Кутянка, вул. Млинок, 6, Шумський район, Тернопільської області, за територіальною громадою сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради.

Також, для належного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, а саме, встановлення обсягу прав та обов'язків Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації на спірний об'єкт, ухвалою суду від 18.07.2012р. залучено його до участі у справі, як відповідача №5.

В обґрунтування заявлених та підтриманих в судових засіданнях вимог позивач посилається на договір продажу бази відпочинку "Кутянка" від 24.03.1989р., згідно із яким Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" стало власником спірного майна. Наведене також підтверджує актом приймання-передачі будівель, споруд, обладнання та наявного матеріалу бази відпочинку від 31.03.1989р.

При цьому, із доводів позивача вбачається, що порушуючи права власника, Шумською районною радою Тернопільської області 14.09.2011р. прийнято рішення № 85 про прийняття майнового оздоровчого комплексу "Гайдарівець" в спільну власність територіальних громад, яке у відповідності до рішення виконавчого комітету Андрушівської сільської ради Шумського району Тернопільської області №37 від 30.09.2011р. виконано.

Дані рішення, на думку об'єднання, прийняті із порушенням вимог чинного законодавства, а відтак є незаконними і підлягають скасуванню та, як наслідок цього, підлягає скасуванню і державна реєстрація права власності на спірне майно.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що зміст договору від 24.03.1989р., акта приймання-передачі від 31.03.1989р. та постанови колегії Тернопільського обласного агропромислового комітету, Президії комітету профспілки працівників агропромислового комплексу від 29.03.1989р. № К-3/16-4/4-П вказують на те, що на стороні власника діяли Тернопільський обком профспілки працівників агропромислового комплексу та Шумська районна рада колгоспів.

При цьому, кошти на купівлю бази відпочинку "Кутянка" виділяло не об'єднання, а Тернопільський обласний агропромисловий комітет та комітет профспілки працівників агропромислового комплексу, що підтверджується постановою, якою ж і вирішено на базі викупленої бази відпочинку створити міжколгоспний піонерський табір для оздоровлення дітей працівників АПК - "Гайдарівець". Позивач виступав у спірних правовідносинах лише посередником та в подальшому координатором діяльності дитячого оздоровчого закладу. Твердження позивача, що спірне майно лише перебувало на балансі ДОЗ "Гайдарівець" вважає безпідставним так як із поданих позивачем документів не можливо це встановити. Подані документи лише підтверджують власність колективних сільськогосподарських підприємств та міжгоспів району на оздоровчий комплекс у с. Кутянка, який був переданий ними до статутного фонду ДОЗ "Гайдарівець". За таких обставин районна рада вважає, що оскаржувані рішення є правомірними, а позовні вимоги безпідставними. Просить в позові відмовити.

Відповідач 2 у відзиві на позов вважає вимоги безпідставними і зазначає, що відповідно до спірного рішення № 85 від 14.09.2011р., Комунальне спеціалізоване лісогосподарське та мисливське підприємство "Волинь" визначено балансоутримувачем майнового оздоровчого комплексу "Гайдарівець", але у зв'язку із ухиленням позивача від передачі даного комплексу йому на баланс, на даний час спірне майно на його контролі не перебуває, а відтак і не має відношення до предмету даного спору.

Відповідач 3 згідно відзиву на позов вважає позовні вимоги не обґрунтованими та безпідставними, оскільки Шумським БТІ у відповідності до вимог чинного законодавства, 29.12.2011р. на підставі рішення виконавчого комітету Андрушівської сільської ради №37 від 30.09.2011р. проведено державну реєстрацію та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - майновий оздоровчий комплекс за адресою: Тернопільська область, Шумський район, с. Кутянка, вулиця Млинок будинок, 6 власником якого є територіальна громада сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради.

Відповідач 4 у відповідності до поданих пояснень, щодо заявлених вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що спірне рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі рішення Шумської районної ради Тернопільської області № 85 від 14.09.2011р. "Про прийняття майнового оздоровчого комплексу в спільну власність територіальних громад сіл та міста Шумського району".

Відповідач 5 подав письмові пояснення, що підтримані під час розгляду справи повноважним представником, із яких вбачається, що Тернопільський обласний агропромисловий комітет, правонаступником якого є відповідач №5, входячи в систему Держагропрому УРСР, був органом управління агропромислового комплексу в області. Його рішення були обов'язкові для всіх підприємств об'єднань, підприємств, та організацій агропромислового комплексу. Оскільки обласне об'єднання "Тернопільколгоспздравниця" входило в систему Тернопільського агропромислового комплексу, повинно було керуватися його рішеннями. Як наслідок, укладення позивачем договору від 24.03.1989р. є не що іншим як виконання рішень вищестоящих організацій. В той же час, Тернопільський обласний агропромисловий комітет не виступав стороною даного правочину, а лише, як вищестоящий орган, його затверджував. Щодо прав позивача на спірний комплекс зазначив, що у відповідності до наказу державного агропромислового комітету УРСР від 12.11.1986р. №457, останній виконував лише функції управління роботою оздоровчого закладу та не являвся його власником, про що також свідчить інформація про виділені на придбання бази відпочинку кошти, які обласним об'єднанням "Тернопільколгоспздравниця" не виділялись.

Третя особа щодо заявлених позовних вимог у судовому засіданні не заперечила.

Прокурор під час розгляду справи підтримав заперечення та доводи відповідачів.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах.

В судових засіданнях представникам сторін та прокурору належні їм права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Обласне об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" є правонаступником Тернопільського обласного об'єднання міжгосподарських і колгоспних здравниць "Тернопільколгоспздравниця", що створене згідно постанови президії ради колгоспів УРСР та президії республіканського комітету профспілки працівників сільського господарства від 23.09.1985р. та Протоколу зборів уповноважених представників господарств учасників і підприємств Тернопільської області №1 від 24.03.1986р.

У відповідності до п. 6 постанови ЦК Комуністичної партії України та Ради міністрів УРСР від 19.11.1985р. №412 створено Державний агропромисловий комітет УРСР до якого входять : Держагропром УРСР, агропромислові комітети областей, районні агропромислові об'єднання, підвідомчі їм радгоспи, підприємства, організації та установи, а також колгоспи, які створюють єдину систему Держагропрому УРСР.

Згідно п. 1 положення про Державний агропромисловий комітет УРСР, яке затверджено постановою Ради Міністрів УРСР №185 від 17.05.1986р. Держагропром УРСР здійснював керівництво довіреними йому галузями, як правило, через агропромислові комітети областей та управляв об'єднаннями, підприємствами та організаціями республіканського підпорядкування, безпосередньо або через створювані в установленому порядку органи.

Як наслідок, Тернопільський обласний агропромисловий комітет входив в систему Держагропрому УРСР, був органом управління агропромислового комплексу в області. Його рішення були обов'язкові для всіх підприємств об'єднань, підприємств та організацій агропромислового комплексу. Оскільки Тернопільське обласне об'єднання міжгосподарських і колгоспних здравниць "Тернопільколгоспздравниця" входило в систему Тернопільського агропромислового комітету, то у своїй діяльності керувалось його рішеннями.

10 березня 1989р. Шумським агропромисловим об'єднанням прийнято рішення №9 про купівлю в "Облавтошляху" бази відпочинку "Кутянка" та організацію на цій базі міжгосподарського табору "Гайдарівець" для оздоровлення дітей працівників АПК.

24 березня 1989р. між Тернопільським обласним виробничим об'єднанням будівництва, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів Міншляхбуду УРСР (Облавтошлях) та Тернопільським обласним об'єднанням "Тернопільколгоспздравниця" (Власник) укладено договір продажу бази відпочинку "Кутянка" (далі-Договір), що розташована в с. Кутянка, Шумського району, Тернопільської області.

Дана угода підписана та скріплена печатками сторін, а також на стороні "Власника" погоджена головою Тернопільського обкому профспілки працівників агропромислового комплексу та головою Шумської районної Ради колгоспів, без зауважень та заперечень.

За умовами даної угоди база відпочинку з усіма наявними спорудами та інвентарем передається "Власнику" на підставі відповідного акту після проведення оплати вартості придбаного рухомого та нерухомого майна. Відповідно до постанови президії Ради колгоспів УРСР та Республіканського комітету профспілки працівників агропромислового комплексу від 21.02.1989 року №4, кошти на придбання даного об'єкту були виділені із коштів Централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспників.

Відповідно до вказаного вище договору, Постановою колегії Тернопільського обласного агропромислового комплексу та президії комітету профспілки працівників агропромислового комплексу №К-3/16-4 від 29.03.1989р. вирішено купити в Облавтошляху базу відпочинку "Кутянка" і організувати на цій базі міжгосподарський піонерський табір для оздоровлення дітей працівників АПК, якому присвоїти назву "Гайдарівець".

31 березня 1989р. між учасниками правочину складено акт, про те, що у відповідності до п. 3.2.2 Договору та Постанови агропромислового комплексу №К-3/16-4 від 29.03.1989р. його контрагентами здійснено приймання-передачу: основних засобів, тварин, матеріалів, дизпалива, малоцінного інвентарю, бази відпочинку "Кутянка", у відповідності до змін "Гайдарівець", загальною вартістю 291282 крб. Даний акт затверджено начальником Тернопільського об'єднання "Облавтошлях" та першим заступником голови облагропрому Тернопільської області.

Надалі, на засіданні ради агропромислового об'єднання 23.05.1989р. прийнято рішення №11, що оформлено протоколом №5, яким затверджено список майна, яке входить у статутний фонд міжгосподарського піонерського табору "Гайдарівець".

07 липня 1989р. укладено установчий договір, а також прийнято Статут міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець", що погоджений Радою облоб'єднання "Тернопільсільгоспздравниця", у якому визначено, що ДОЗ створено колективними сільськогосподарськими підприємствами і міжгоспами району шляхом добровільного об'єднання частини своїх фінансових, матеріально-технічних ресурсів з метою оздоровлення і відпочинку дітей членів КСП і держгоспів працівників інших організацій агропромислового комітету.

Пунктом 2 Статуту обумовлено, що оздоровчий заклад здійснює діяльність на засадах оперативного управління права володіти, користуватися і розпоряджатися закріпленим за ним майном, яке належить на правах спільної власності колективним сільськогосподарським підприємствам і держгоспам у розмірах, що відповідають паям господарств - учасників.

Також, п. 5 Статуту зазначено, що управління оздоровчим закладом здійснюється зборами уповноважених представників господарств учасників та радою оздоровчого закладу, який одночасно є головою цієї ради. Координацію діяльності керівництва роботою оздоровчого закладу здійснює обласне об'єднання "Тернопільсільгоспздравниця".

Водночас суд вважає за необхідне зауважити , що ні в установчому договорі, ні в Статутах дитячого оздоровчого закладу розмір та порядок формування статутного фонду встановлено не було. Як наслідок, розмір внеску до статутного фонду ДОЗ "Гайдарівець" за даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців становить 0 грн. 00 коп.

25 жовтня 1995р. Шумська районна державна адміністрація провела державну реєстрацію Дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець" (далі ДОЗ "Гайдарівець"), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 13.07.2012р.

30.08.2011р. на загальних зборах міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Гайдарівець" господарства - учасники прийняли рішення, що оформлені протоколом, про :

- вилучення із користування ДОЗ "Гайдарівець" майна, що передано йому господарствами - учасниками для здійснення оздоровлення дітей працівників агропромислового комплексу у складі згідно з Додатком №1;

- передачу вилученого єдиного майнового оздоровчого комплексу до спільної власності територіальних громад та міста Шумського району шляхом його передачі на баланс комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства "Волинь" із переходом права постійного користування земельною ділянкою, що закріплена за ДОЗ "Гайдарівець", площею 4.9 га.

При цьому, із долучених до матеріалів справи 18.04.2012р. пояснень ДОЗ "Гайдарівець" слідує, що 30.08.2011р. збори господарств-учасників не скликались , а відтак на території закладу і не проводились.

В подальшому, Шумською районною радою Тернопільської області на шостому скликанні сьомої сесії 14.09.2011р. прийнято рішення №85, яким:

- визнано право власності та прийнято майновий оздоровчий комплекс, який перебував в користуванні ДОЗ "Гайдарівець", із власності колективних сільськогосподарських підприємств та міжгоспів Шумського району в спільну власність територіальних громад сіл та міста Шумського району;

- встановлено, що балансоутримувачем майнового оздоровчого комплексу є Шумське комунальне спеціалізоване лісогосподарське та мисливське підприємство "Волинь".

30 вересня 2011р Андрушівською сільською радою Шумського району Тернопільської області, враховуючи рішення Шумської районної ради №85, прийнято рішення №37 про оформлення права власності на майновий оздоровчий комплекс за адресою с. Кутянка, вул. Млинок, 6 за територіальною громадою сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради.

Згідно наданої інформації КП "Шумське бюро технічної інвентаризації" (витяг від 29.12.2011р.) власником майнового оздоровчого комплексу за адресою с. Кутянка, вул. Млинок, 6, Шумського району, Тернопільської області є територіальна громада сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради (Свідоцтво про право власності САС №400313 від 29.12.2011р.).

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши доводи, обґрунтування та заперечення представників сторін по суті спору у засіданнях, суд прийшов до висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 86 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. (далі ЦК УРСР) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Власність в Україні станом на час виникнення спірних відносин виступала в таких формах: приватна, колективна, державна.

Згідно ст. 128 даного Кодексу, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві.

Як вбачається із матеріалів справи, укладений 24.03.1989р. Договір є договором купівлі-продажу в розумінні ст. 224 ЦК УРСР, що передбачала обов'язок продавця передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язувався прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно умов даного правочину, "Власник" - покупець зобов'язується прийняти по акту існуючі будівлі, споруди, обладнання, інший інвентар бази відпочинку та оплатити його вартість до 01.05.1989р., а "Облавтошлях" - продавець в строк до 01.05.1989р. передати по акту дане майно на баланс контрагента після надходження повідомлення про оплату його вартості (3.1.1, 3.1.2, 3.2.2 Договору).

З огляду на наявні у матеріалах справи документи, вартість майна - бази відпочинку "Кутянка" в розмірі 291282 крб. оплачено та передано по акту приймання-передачі 31.03.1989р. його "Власнику".

На думку відповідача 1, факт оплати вартості даного об'єкта за рахунок коштів Централізованого союзним фондом соціального страхування колгоспників та погодження на вчинення відповідного правочину зі сторони Тернопільського обкому профспілки працівників агропромислового комплексу та Шумської районної Ради колгоспів свідчать про те, що дана угода укладена на користь третьої особи у відповідності до ст. 160 ЦК УРСР, а відтак база відпочинку з моменту оформлення акту передачі стала власністю колективних сільськогосподарських підприємств та міжгоспів Шумського району.

Натомість, із правового аналізу ст. 160 даного Кодексу слідує, що умовою укладення договору на користь третьої особи є обумовлене договором виконання зобов'язання, яке покладається на третю особу та випливає із змісту самої угоди, що із укладеного 24.03.1989р. правочину не вбачається , а відтак і доводи відповідача 1 в цій частині є безпідставними.

Не заслуговують на увагу і доводи районної ради про те що право власності колективних сільськогосподарських підприємств та міжгоспів району випливає із установчих документів ДОЗ "Гайдарівець", а саме: п. 1 Статуту та п. 1.1 Установчого договору 1995 років., якими визначено, що ДОЗ "Гайдарівець" створено колективними сільськогосподарськими підприємствами і міжгоспами району шляхом добровільного об'єднання частини своїх фінансових, матеріально-технічних ресурсів з метою оздоровлення і відпочинку дітей членів КСП і держгоспів працівників інших організацій агропромислового комітету.

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджують право власності колективних сільськогосподарських підприємств та міжгоспів району на спірне майно, а також засвідчують перехід останнім таких прав від попереднього власника.

Зокрема, з набранням чинності 01.01.2004р. Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р., обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно.

Порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно регулюється Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. N 7/5 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445.

Таким чином, для набуття всіх правомочностей власника нерухомого майна, останній зобов'язаний зареєструвати його у встановленому порядку.

Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що засвідчують державну реєстрацію права власності на спірний об'єкт за КСП і міжгоспами Шумського району. При цьому слід зазначити що наведені документи неодноразово витребовувались судом у органу місцевого самоврядування.

Таким чином, за відсутності у колективних сільськогосподарських підприємств свідоцтв про право власності на спірні нерухомі об'єкти чи будь-яких інших документів , які б засвідчували наявне у них право володіти , користуватись та розпоряджатись спірним майном, у вказаних суб'єктів були відсутніми будь-які правові підстави для прийняття рішення щодо вилучення майна, яке їм не належало від дитячого оздоровчого закладу і передачу його органу місцевого самоврядування.

Не заслуговують на увагу і доводи районної про те що вказане майно було дитячому оздоровчому закладу передане господарствами-учасниками як внесок до його статутного фонду. Зокрема , правовий аналіз установчих документів та статуту ДОЗ "Гайдарівець" дає суду підстави для висновку що статутний фонд даного закладу не було сформовано ні при його створенні ні в процесі діяльності. Наведене ґрунтується на відсутності будь-яких відомостей щодо розміру статутного фонду ДОЗ та часток у ньому кожного із його учасників.

Таким чином, не сформувавши у порядку та спосіб визначений законодавством статутний фонди закладу, його учасники не вправі були приймати і будь-яких рішень щодо майна , яке ніколи їм не належало.

При цьому слід зазначити , що в рішенні від 30.08.2011 року, яким господарства-учасники вирішили вилучити із користування ДОЗ "Гайдарівець" майно ні законодавчих обґрунтувань цьому, ні фактичних обставин, які в вказували на те що дане майно належало даним особам не міститься.

Однак наведений акт слугував підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення № 85 від 14.09.2011р. "Про прийняття майнового оздоровчого комплексу в спільну власність територіальних громад сіл та міста Шумського району", яким визнано право власності та прийнято майновий оздоровчий комплекс, який перебував в користуванні ДОЗ "Гайдарівець", із власності колективних сільськогосподарських підприємств та міжгоспів Шумського району в спільну власність територіальних громад сіл та міста Шумського району.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити , що згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження районної ради визначені Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон про місцеве самоврядування).

Ні наведеним законодавчим актом ні жодними іншими, які регламентують спірні правовідносини, районні ради не наділені повноваженнями щодо визнання права власності на майно ні за собою особисто ні за будь-ким іншим.

Більше того, статтею 60 даного Закону визначено, що право комунальної власності належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах на рухоме і нерухоме майно.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

В розумінні Закону територіальною громадою є жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

В свою чергу до повноважень районних рад в розумінні п. 4 ст. 60 згаданого Закону входить лише управління від імені територіальних громад сіл, селищ, міст об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Наведене в сукупності органом місцевого самоврядування при прийнятті рішення № 85 від 14.09.2011р не враховано, з огляду на що прийнятий поза межами повноважень правовий акт індивідуальної дії, який не відповідає фактичним обставинам та вимогам закону слід скасувати в судовому порядку, задовольнивши позов в цій частині .

Із матеріалів справи слідує, що на підставі рішення Шумської районної ради №85, Андрушівською сільською радою 30.09.2011р. прийнято рішення №37, яким вирішено оформити право власності на майновий оздоровчий комплекс за адресою с. Кутянка, вул. Млинок, 6, за територіальною громадою сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради.

При цьому суд враховує, що ст. 30 Закону про місцеве самоврядування (в редакції чинній на момент прийняття рішення) до числа делегованих виконавчим органам сільських, рад повноважень віднесено облік та реєстрацію відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" (в редакції чинній на момент прийняття рішення) передбачений виключний перелік правовстановлюючих документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме: державний акт про право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Натомість, матеріали справи вказують на те що рішення Андрушівської сільської ради від 30.09.2011р. прийняте виключно на підставі рішення Шумської районної ради №85. Дана обставина підтверджена представником відповідача 4 і в судовому засіданні. Водночас, рішення райради в розумінні ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" не є тим правовстановлюючим документом, який надає право суб'єкту владних повноважень оформити право власності та здійснити державну реєстрацію нерухомого майна.

З наведених підстав, слід скасувати як протиправне і рішення Андрушівської сільської ради №37 від 30.09.2011р. задовольнивши позов в цій частині..

Як наслідок, суд скасовує і державну реєстрацію права власності на майновий оздоровчий комплекс за адресою: с. Кутянка, вул. Млинок, 6, Шумський район, Тернопільської області, що зареєстрований за територіальною громадою сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради згідно свідоцтва САС №400313 від 29.12.2011р.

Щодо визнання права власності на спірний об'єкт, суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне:

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За приписами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, метою подання такого позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права такою особою.

Згідно ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому суд констатує, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів його звернення до відповідача4, який в силу закону здійснює облік та реєстрацію об'єктів нерухомого майна щодо оформлення права власності на спірне майно та відмову йому у цьому.

Суд вважає за необхідне зазначити що в силу процесуального законодавства, виключно на позивача покладено обов'язок у визначенні предмету позову.

Однак, із заяви позивача про уточнення та зміну позовних вимог не видається за можливе ідентифікувати майно (загальну площу кожного приміщень) та приналежність ряду об'єктів ( дерев'яні будиночки, сарай, туалети, огородження бази, тощо) за відсутності технічної документації на них до числа нерухомих.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє в задоволенні позову в частині визнання права власності на майновий оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: вул. Млинок, 6, с. Кутянка, Шумського району, Тернопільської області.

Судові витрати позивачу відшкодовуються пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст.ст. 44- 49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 12, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Шумської районної ради Тернопільської області № 85 від 14.09.2011р. "Про прийняття майнового оздоровчого комплексу в спільну власність територіальних громад сіл та міста Шумського району";

3. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Андрушівської сільської ради Шумського району Тернопільської області №37 від 30.09.2011р. "Про розгляд заяв";

4. Зобов'язати Шумське районне бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності на майновий оздоровчий комплекс за адресою: с. Кутянка, вул. Млинок, 6, Шумський район, Тернопільської області, за територіальною громадою сіл та міста Шумського району в особі Шумської районної ради;

5. В іншій частині позовних вимог відмовити;

6. Стягнути з Шумської районної ради (вул. Українська, 59, м. Шумськ, Шумського району, Тернопільської області) на користь Обласного об'єднання міжгосподарських здравниць "Тернопільсільгоспздравниця" (вул. Першотравнева, 41, оф. 2, м. Вінниця, Вінницької області, ідентифікаційний код 04633647) - 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

7. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення складено

"12" жовтня 2012р.