Рішення № 26432070, 26.09.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2012 р.Справа № 14/27/5022-424/2012Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О. В.

розглянув справу

за позовом Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя, вул. Тарнавського, 7, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Комунального підприємства "Тернопільводоканал", вул. Танцорова, 7, м. Тернопіль, 46000

про розірвання договору від 01.11.2007р. про порядок сплати коштів на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації.

за участю представника позивача: Королюк Л. С., довіреність №421 від 13.06.2012р.

Суть справи:

Технічний коледж Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до комунального підприємства "Тернопільводоканал" про розірвання договору від 01.11.2007р. про порядок сплати коштів на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації.

В обґрунтування заявлених вимог, що підтримані в судових засіданнях повноважним представником, позивач посилається на те, що рішення виконкому Тернопільської міської ради, які були підставою для виникнення зобов'язань по вищезазначеному договору скасовані, а отже відпала єдина правова підстава для внесення ним коштів на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації.

Відповідач, згідно письмового відзиву та усних пояснень повноважного представника у судових засіданнях, проти позову заперечує, посилаючись на те, що коледж шляхом часткової оплати коштів на розвиток міських об'єктів водопроводу і каналізації підтвердив зобов'язання, що виникли на підставі договору. Крім того зазначив, що скасування рішення органів місцевого самоврядування не є підставою для розірвання угоди, оскільки міська рада не є стороною спірного правочину.

В процесі розгляду справи представникам сторін належні їм права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріал справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

01 листопада 2007р. між КП "Тернопільводоканал" та Технічним коледжем Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя (далі "Пайовик") було укладено Договір про порядок сплати пайових коштів для розширення та реконструкції міських об'єктів водопроводу та каналізації.

Відповідно до п. 1 даного правочину, керуючись рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1488 від 24.12.2003р. та № 1334 від 22.12.2004р., сторони погодили суму пайової участі позивача на розширення та реконструкцію міських об'єктів водопроводу та каналізації в розмірі 164295,00 грн.

Згідно з досягнутими домовленостями Пайовик зобов'язався сплатити повну суму пайової участі згідно погодженого графіка, а саме: до 21.11.2007р. - перший платіж у сумі 32859.00 грн., в подальшому розтерміновані платежі - з 21.12.207р. по 21.11.2010р. рівними частинами в сумі 3651.00 грн. щомісячно. Всього сума платежу становила 164295 грн. На час вирішення спору заборгованість відповідача за договором становить 26875 грн.13 коп.

Позивач стверджує, що правовою підставою для виникнення зобов'язань по сплаті пайової участі у розвитку міських об'єктів водопроводу та каналізації в місті Тернополі по спірному Договору слугували акти органу місцевого самоврядування (виконавчого комітету Тернопільської міської ради), зокрема №1488 від 24.12.2003р., №1334 від 22.12.2004р. та №2286 від 19.11.2008р., що видані на підставі Закону України "Про планування і забудову територій" (який втратив чинність 17.02.2011р.) та на даний час рішенням №1950 від 03.12.2009р. скасовані. А отже, як вважає позивач, відпала єдина законна підстава для обов'язку вносити кошти на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації в місті Тернополі.

Позивач також зазначає, що частина суми заборгованості по оскаржуваному договору за період з 21.11.2007р. по 21.04.2010р. в розмірі 137419.87 грн. сплачена ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", а не Технічним коледжем ТНТУ ім. І. Пулюя, оскільки забудовником багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками автомобілів та вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Тарнавського виступало ПП "Тернопільська фірма "Будівельник".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, заперечення відповідача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

В силу приписів ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Як вбачається із матеріалів справи, Договір, що є предметом спору у даній справі, укладено зі сторони "Пайовика" на підставі та керуючись рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1488 від 24.12.2003р. та №1334 від 22.12.2004р. "Про затвердження питомої вартості пайової участі при видачі технічних умов на розширення і реконструкцію міських об'єктів водопроводу та каналізації", що стали основою для його погодження.

В подальшому, через 4 -5 років, дані рішення, були скасовані рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №2286 від 19.11.2008р. "Про затвердження вартості пайової участі на розширення і реконструкцію міських мереж та об'єктів водопроводу і каналізації при видачі технічних умовна підключення до водопровідно-каналізаційної системи КП "Тернопільводоканал", яке замінило останні, враховуючи положення Закону України "Про планування і забудову територій" (який втратив чинність 17.02.2011р.) та Правил користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627.

При цьому, сторони не могли передбачити, що ще через 1 рік з метою забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку міста, підвищення платоспроможності населення та забезпечення реалізації житлових прав громадян в умовах світової фінансової кризи із врахуванням положення Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 25.12.2008р. №800-17, вищезазначений акт органів місцевого самоврядування (рішення №2286 від 19.11.2008р.), буде скасовано рішенням №1950 від 03.12.2009р.

Із наведеного слідує, що сторони жодним чином станом на час укладення Договору не могли передбачити, що рішення органів місцевого самоврядування №1488 від 24.12.2003р., №1334 від 22.12.2004р. та №2286 від 19.11.2008р., які слугували основою для укладення оспорюваного правочину, будуть скасовані виконавчим комітетом Тернопільської міської ради внаслідок впливу фінансово - економічної кризи.

Згідно із преамбулою Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" цей Закон спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з будівництвом житла.

Матеріалами справи підтверджено, що виконанню спірного Договору передував інвестиційний договір №248 від 07.06.2007р. між позивачем "Замовник" та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Курило Ю. П. "Підрядник", яким сторони визначили порядок співробітництва сторін щодо будівництва спортивно-адміністративного комплексу та багатоквартирного житлового будинку за адресою вул. Тарнавського у м. Тернополі на земельній ділянці, що належить на праві постійного користування Замовнику.

Окрім того, 08.09.2008р. між сторонами та ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" було укладено договір про співпрацю у будівництві, яким обумовлено їх участь у забудові земельної ділянки шляхом спорудження об'єкту будівництва: групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими-прибудованими приміщеннями громадського призначення, вбудованими автостоянками та спортивно-адміністративним комплексом з відкритою спорт зоною за адресою у м. Тернополі по вул. Тарнавського.

Із доводів позивача слідує, що розрахунки по Договору про порядок сплати пайових коштів для розширення та реконструкції міських об'єктів водопроводу та каналізації проводились не позивачем, а іншими учасниками вищезазначених договорів, що відповідачем не заперечується, оскільки позивач будучи навчальним закладом державної форми власності не наділений правом використовувати державні кошти не за цільовим призначенням, що стало б порушенням ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Як наслідок, у відповідності до договору про співпрацю у будівництві від 08.09.2008р. ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" на час будівництва та введення об'єкту в експлуатацію виконувало функції Замовника будівництва, що передбачені інвестиційним договором №248 від 07.06.2006р.

При цьому, вплив фінансово-економічної кризи різко похитнув фінансове становище ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", що в подальшому призвело до його банкрутства. Дані обставини підтверджуються ухвалою господарського суду Тернопільської області №10/Б-5022/1319/2011 від 27.12.2011р.

Зважаючи на викладене слідує, що зміна істотних обставин Договору зумовлена причинами, які не залежали від позивача та які неможливо було усунути після їх виникнення, а саме: відновити дію рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1488 від 24.12.2003р., №1334 від 22.12.2004р. та №2286 від 19.11.2008р., а також фінансову спроможність ПП "Тернопільської фірми "Будівельник" щодо розрахунків із позивачем.

Водночас судом. з урахуванням приписів ст.35 ГПК України, враховані факти що встановлені Вищим господарським судом України у постанові від 15.08.2012р. у справі №1/2/5022-23/2012.

Зокрема. судом касаційної інстанції констатовано, що спірний договір встановлює зобов'язання на користь третьої особи - органу місцевого самоврядування. А відтак і рішення Тернопільської міської ради були обов'язковими для його укладення.

Як наслідок, скасування вищезазначених рішень вплинуло на виконання позивачем умов спірного правочину.

Позивач, як заінтересована сторона в розірванні Договору про порядок сплати пайових коштів для розширення та реконструкції міських об'єктів водопроводу та каналізації, не несе ризик зміни обставин - а саме, скасування акту органів місцевого самоврядування. Крім того, з положень угоди також не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доводи позивача про зміну істотних обставин договору від 01.11.2007р. обґрунтованими, а відтак позовні вимоги задовольняє.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44 - 49 ГПК України.

Надмірно сплачений судовий збір, згідно платіжного доручення №882 від 16.05.2012р., в розмірі 21.00 грн. підлягає поверненню на підставі ч. 1 п. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір від 01.11.2007р. про порядок сплати коштів на розвиток міських об'єктів водопроводу та каналізації між КП "Тернопільводоканал" та Технічним коледжем Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Тернопільводоканал" (вул. Танцорова,7, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353845) на користь Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя (вул. Тарнавського, 7, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02549121) - 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

4. Повернути Технічному коледжу Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя (вул. Тарнавського, 7, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 02549121) з державного бюджету -21 (двадцять один) грн. 00 коп. судового збору, що надмірно сплачений згідно платіжного доручення №882 від 16.05.2012р.

5. Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення складено

"12 " жовтня 2012р.