Рішення № 26432113, 12.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/10863-2012 12.10.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

до 1. Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова

компанія»

2. Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»

про стягнення коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Сукорянський Є.О. (довіреність № 01/226-158 від 05.04.2012р.);

від відповідача-1: Мезецький М.С. (довіреність № 94 від 25.09.2012р.);

від відповідача-2: не з'явились;

В судовому засіданні 12.10.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(надалі ТДВ «СК «Альфа-Гарант», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(надалі ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», відповідач-1) суми боргу у розмірі 27 177, 92 грн..

При встановлених обставинах наявності іншої винної особи у вчиненні ДТП, яка сталась із застрахованим у позивача автомобілем, ухвалою суду від 12.09.2012р. до участі у справі відповідачем-2 залучено Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія», яким застраховано цивільну відповідальність власника транспортного засобу, водія якого також визнано винним у вчиненні ДТП 26.10.2010р..

Згідно з клопотанням (вих. № 03/2190 від 14.09.2012р.) позовні вимоги уточнені, в межах заявленого позову позивач просив стягнути з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія»50% суми виплаченого страхового відшкодування за мінусом франшизи в розмірі 510 грн. встановленої полісом ВС/3400505, тобто 12 452, 50 грн.; та стягнути з ПАТ «Міська страхова компанія»50% суми виплаченого страхового відшкодування за мінусом франшизи в розмірі 510 грн. встановленої полісом ВЕ/3058202, тобто 12 452, 50 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ «СК «Альфа-Гарант»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, що є предметом застави № 06-Z/01-040-02947 від 26.08.2010р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки ВАЗ, державний номер АА 2489 НР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільну відповідальність власників транспортних засобів - автомобіля Сузукі, державний номер АІ 6177 СВ та автомобіля Mitsubishi Pajero, державний номер АО 8027 АН, водії яких визнані винними у скоєнні ДТП було застраховано ПАТ «Українська транспортна страхова компанія»та ПАТ «Міська страхова компанія»позивачем було направлено останнім регресні вимоги. Враховуючи, що відповідачами не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з кожного відповідача суму в розмірі 12 452, 50 грн. в судовому порядку.

Відповідачем-1 надано відзив на позов у якому останній не погоджується із заявленими до нього вимогами посилаючись на наявність двох винних осіб у вчиненні ДТП 26.10.2010р..

Відповідач-2 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду про призначення справи до розгляду в судовому засіданні 12.10.2012р. була отримана ПАТ «Міська страхова компанія» 21.09.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту, що є предметом застави № 06-Z/01-040-02947 від 26.08.2010р. у ТДВ «СК «Альфа-Гарант», застраховано автомобіль ВАЗ, державний номер АА 2489 НР, страхувальником по договору є Кардаш Тетяна Григорівна, вигодонабувачем -філія «Центральне РУ ПАТ Банк «Фінанси та Кредит»в сумі заборгованості за кредитним договором № 03-1056/08-А від 27.08.2008р..

Довідкою УДАІ ГУ МВС України у місті Києві підтверджено вчинення ДТП 26.10.2010р. -зіткнення за участю автомобілів Suzuki, державний номер АІ 6177 СВ, яким керував Трегубенко Сергій Олександрович, ВАЗ, державний номер АА 2489 НР, яким керував Кардаш В'ячеслав Григорович, Mitsubishi, державний номер 092-91 КН, під керуванням Казеєвої Галини Вадимівни, автомобіля Сеат, державний номер АА 5680 ВМ під керуванням Мефаніка Віктора Миколайовича та Mitsubishi Pajero, державний номер АО 8027 АН, яким керував Плиска Василь Васильович.

ДТП сталася в результаті порушення водіями Трегубенком С.О. та Плискою В.В. Правил дорожнього руху України, що підтверджується встановленими обставинами під час розгляду в судовому порядку протоколів про вчинення адміністративного правопорушення.

Вину водія автомобіля Сузукі, державний номер АІ 6177 СВ -Трегубенка С.О. у вчиненні адміністративного правопорушення встановлено під час розгляду Апеляційним судом міста Києва матеріалів справи про адміністративне правопорушення в порядку перегляду постанови Голосіївського районного суду (постанова суду апеляційної інстанції від 04.07.2011р.). При цьому, суд бере до уваги що вказаною постановою провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, що не свідчить про відсутність вини у вчиненні правопорушення, яка в свою чергу встановлена судом під час розгляду справи.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 26.11.2010р., справа 3-12878/10, Плиска Василя Васильовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу ВАЗ, державний номер АА 2489 НР в результаті його пошкодження при ДТП 26.10.2010р., відповідно до звіту № 11/10-26 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, що складений 22.11.2010р. оцінювачем Калиновським С.Ю. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 5580 від 11.06.2007р.), складає 41 653, 34 грн..

За страховим випадком -ДТП що сталась 26.10.2010р. за участю застрахованого позивачем автомобіля, згідно складеного страхового акту № СТ/10/1635 від 14.07.2011р. по договору страхування № 06-Z/01-040-02947 від 26.08.2010р. до виплати визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 25 125 грн., виплата якого підтверджується платіжними дорученнями № 4920 від 14.07.2011р. на суму 15 125 грн., № 4980 від 25.07.2011р. на суму 10 000 грн.. Додатково позивачем понесені витрати по сплаті вартості автотоварознавчого дослідження в сумі 800 грн. сплату яких не підтверджено документально, а до справи представлені акти здачі-прийняття виконаних робіт № 11\10-26 від 22.11.2010р. на суму 400 грн., № 11\10-35 від 23.11.2010р. на суму 400 грн..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль Suzuki, державний номер АІ 6177 СВ, який був учасником ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ВАЗ, державний номер АА 2489 НР, взято на страхування ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/3400505.

Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль Mitsubishi Pajero, державний номер АО 8027 АН, водієм якого також допущено порушення Правил дорожнього руху, що спричинило ДТП 26.10.2010р., взято на страхування ПАТ «Міська страхова компанія»про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/3058202.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Враховуючи наведені положення закону, суд відзначає, що згідно представлених суду матеріалів, вина Трегубенка С.О. (водій застрахованого відповідачем-1 транспортного засобу), аналогічно вині Плиска В.В. (водія застрахованого відповідачем-2 транспортного засобу) у вчиненні ДТП 26.10.2010р. підтверджена постановами суду за розглядом протоколів про вчинення адміністративного правопорушення вказаними особами.

Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України у місті Києві, ДТП 26.10.2010р. сталася внаслідок порушення водіями Трегубенко С.О. п. 2.3 «б», 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, та Плискою В.В. п. 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України.

Тобто, виходячи із вказаних обставин, вимоги позивача щодо обов'язку відповідачів здійснити відшкодування збитку завданого застрахованому у нього автомобілю, при наявності вини двох учасників ДТП, суд визнає обгрунтованими.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідачі є відповідальними особами за завдані збитки власнику автомобіля ВАЗ, державний номер АА 2489 НР відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності згідно полісів ВС/3400505, ВЕ/3058202, а до ТДВ СК «Альфа-Гарант»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 06-Z/01-040-02947 від 26.08.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», ПАТ «Міська страхова компанія»як осіб, відповідальних за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене та належить саме потерпілому.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль ВАЗ, державний номер АА 2489 НР.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Положення наведеної статті закону передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Тобто, для застосування положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховиків винних осіб.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідачів є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу -автомобілю ВАЗ, державний номер АА 2489 НР у ДТП 26.10.2010р., що визначений звітом № 11/10-26 суб'єкта оціночної діяльності складеним 22.11.2010р..

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості автотоварознавчого дослідження не передбачені наведеними положеннями закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з чим в цій частині (по сумі 800 грн.) заявлені позовні вимоги до відповідачів є безпідставними, а за встановлених обставин, на користь позивача підлягають стягненню в порядку регресу суми в розмірі 12 052, 50 грн. (12 562, 50 грн. (половина суми матеріального збитку згідно виплаченого страхового відшкодування, в межах підтвердженого звітом суб'єкта оціночної діяльності розміру збитку -510 грн. франшиза).

Такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду. Зазначене викладене, зокрема у Листі Верховного Суду України від 19.07.2011р. «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування».

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачами при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідачів протягом місяця від дня отримання страховими компаніями регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресні вимоги за вих. № 03/224 від 07.02.2012р. (до ПАТ «Українська транспортна страхова компанія») за вих. № 03/2651 від 16.12.2011р. (до ПАТ «Міська страхова компанія») містяться в матеріалах справи, та враховуючи відсутність доказів здійснення виплати згідно вказаних вимог, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог в сумі 1 545, 12 грн. (з кожного 772, 56 грн.).

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського 77, ідент. код 22945712) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бул. Л. Українки 26, ідент. код 32382598) 12 052, 50 грн. (дванадцять тисяч п'ятдесят дві гривні 50 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 772, 56 грн. (сімсот сімдесят дві гривні 56 копійок) судових витрат.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»(83053, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Краснооктябрська 111, ідент. код 30244124) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бул. Л. Українки 26, ідент. код 32382598) 12 052, 50 грн. (дванадцять тисяч п'ятдесят дві гривні 50 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 772, 56 грн. (сімсот сімдесят дві гривні 56 копійок) судових витрат.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 15.10.2012

Суддя Р.І. Самсін