Рішення № 26432084, 11.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/9626-2012 11.10.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»

про стягнення 6775,38 грн.

Судді Васильченко Т.В. (головуючий)

Марченко О.В.

Ониськів О.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - не з'явилися.

від відповідача - не з'явилися.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" про відшкодування шкоди в сумі 6775,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту № CSWOMA82320 від 25.07.2008, внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «DADI 1021», реєстраційний номер СА 0339 АТ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що до суми вартості оціненої шкоди неправомірно включена сума ПДВ, а також на те, що відповідача не було повідомлено ні учасниками ДТП, ні страховиком про настання страхового випадку у встановлені законодавством строки.

В судовому засіданні 13.09.2012, в зв'язку зі складністю справи суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду вказаної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.09.2012 призначено колегіальний розгляд справи № 5011-75/9626-2012 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В. судді: Марченко О.В., Ониськів О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2012 справу № 5011-75/9626-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Васильченко Т.В., судді: Марченко О.В., Ониськів О.М. та призначено розгляд справи на 11.10.2012.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, втім відповідач 12.09.2012 через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Позивач про причини його неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Згідно п 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що сторони в судове засідання не з'явилися, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 11.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2008 між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», правонаступником якого є позивач та Радченко Ольгою Миколаївною, як страхувальником укладено договір страхування наземного транспорту № CSWOMA82320 (надалі - договір), за яким позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом -автомобілем - «DADI 1021», реєстраційний номер СА 0339 АТ, рік випуску 2008.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигонабувачем є ПАТ «ПриватБанк».

Строк дії договору з 25.07.2008 по 24.07.2009.

15.07.2009 о 09 год. 15 хв. по вулиці 206 Дивізії, поблизу магазину «Спар»в місті Каневі трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля «DADI 1021»та автомобіля «ГАЗ 3302», а саме: Наумов Юрій Миколайович, керуючи автомобілем «ГАЗ 3302», реєстраційний номер СА 7524 АС виконуючи рух заднім ходом не впевнився у відсутності перешкоди позаду, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий позаду автомобіль «DADI 1021», реєстраційний номер СА 0339 АТ, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Наумовим Юрієм Миколайовичем вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується первинною довідкою ДАІ.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.08.2009 у справі № 3-1372/2009 встановлено порушення Наумова Юрія Миколайовича вимог Правил дорожнього руху України, Наумова Юрія Миколайовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля «DADI 1021», держномер СА 0339 АТ № 1499-8039284-А від 26.08.2009, складеного оцінювачем Бендеровичем Олегом Ігоровичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 6218 від 19.07.2008) вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «DADI 1021», реєстраційний номер СА 0339 АТ в результаті його пошкодження при ДТП складає 7146,88 грн.

16.07.2009 власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля «DADI 1021»звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивачем 31.08.2009 був складений та підписаний страховий акт № И-11385, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля «DADI 1021», реєстраційний номер СА 0339 АТ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 6775,38 грн. за виключенням франшизи за договором страхування наземного транспорту №CSWOMA82320 від 25.07.2008.

На підставі складеного страхового акту № И-11385 ПАТ «СК «Інгосстрах», виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту № CSWOMA82320 від 25.07.2008, сплатило вигодонабувачу суму страхового відшкодування в розмірі 6775,38 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 13279 від 01.09.2009.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «Інгосстрах»перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «ГАЗ 3302», реєстраційний номер СА 7524 АС, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «DADI 1021», реєстраційний номер СА 0339 АТ, належить ПП «Ярош»та знаходився під керуванням водія Наумова Ю.М., який станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ПП «Ярош», що підтверджується постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.08.2009 у справі № 3-1372/2009 та не спростовано відповідачем.

За умовами ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ГАЗ 3302», реєстраційний номер СА 7524 АС встановлена в судовому порядку та повинна бути відшкодована ПП «Ярош», як роботодавцем винної у вчиненні ДТП особи.

Цивільно-правова відповідальність ПП Ярош О.С., як власника автомобіля «ГАЗ 3302», реєстраційний номер СА 7524 АС, застрахована ТДВ «СТДВ «Глобус»згідно із полісом № ВВ/5562401, що підтверджено відповідю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Відповідно до полісу № ВВ/5562401 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Ярош О.С., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ 3302», реєстраційний номер СА 7524 АС була застрахована ТДВ «СТДВ «Глобус».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ вказаним договором (поліс № ВВ/5562401) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «DADI 1021», реєстраційний номер СА 0339 АТ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 7146,88 грн., а до позивача перейшло право в межах виплаченої суми.

Водночас суд враховує доводи відповідача щодо виплати позивачем страхового відшкодування з урахуванням ПДВ суб'єкту, що не є платником податку на додану вартість. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пп. 3.2.3 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (який був чинний на момент здійснення виплати страхового відшкодування), операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта), оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи зазначене, у разі якщо придбання послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта чи суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини, інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості і виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Як вбачається з додатку № 1 до звіту № 1499-8039284-А від 26.08.2009 (ремонт-калькуляція) у вартість витрат, пов'язаних з ремонтом автомобілю «DADI 1021», реєстраційний номер СА 0339 АТ включено ПДВ в сумі 1191,15 грн.

Відповідно до пп. 3.2.3 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(який був чинний на момент здійснення виплати страхового відшкодування) надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком не виділяється.

Згідно з пп. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VІ, також не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Дана правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду України при розгляді цивільних справ, що виникають з договорів страхування (лист ВСУ від 19.07.2011) та роз'яснення аналогічного змісту було надано в листах Державної податкової адміністрації України N 10143/5/16-1516 від 21.08.2009, № 7536/10/31-606 від 20.07.2011 та N 2573/К/15-3414-26 від 18.01.2012.

Відтак, враховуючи, що позивачем виплачене страхове відшкодування на користь вигодонабувача і не додано належних доказів сплати цих коштів за проведення ремонтних робіт та придбання запчастин у організації, яка є платником податку на додану вартість, заявлений у даній справі розмір виплаченого страхового відшкодування є перевищенням розміру прямого збитку, який завдано страхувальнику, а тому підстави для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 1191,15 грн. (ПДВ 20 % від вартості відновлювального ремонту у розмірі 7146,88 грн., що визначена на підставі ремонту-калькуляції від 26.08.2009) у позивача відсутні.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача, за виключенням включеної до відшкодування суми ПДВ, визначені полісом № ВВ/5562401 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5074,23 грн. (7146,88 (розмір шкоди по звіту) -371,50 грн. франшиза за договором №SWOMA82320 від 25.07.2008 = 6775,38 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) -1191,15 грн. (ПДВ) - 510,00 грн. (франшиза за полісом відповідача)= 5074,23 грн.).

При цьому, доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, що його не було повідомлено про ДТП за участю застрахованого автомобіля, посилаючись на ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з чим у відповідача відсутній обов'язок перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу, суд не приймає, оскільки згідно з підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону (у редакції, чинній на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладеного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначена норма Закону не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У статті 38 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Отже, неповідомлення ні учасниками спірного ДТП, ні страховиком відповідача про настання страхового випадку не звільняє відповідача від обов'язку виплати страхового відшкодування в порядку регресу, однак надає йому право пред'явлення регресного позову до страхувальника, в порядку ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 30.01.2012 у справі № 23/106.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17-1; ідентифікаційний код 20448234) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 33248430) суму страхового відшкодування у розмірі 5074 (п'ять тисяч сімдесят чотири) грн. 23 коп. та 1205 (одна тисяча двісті п'ять) грн. 39 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.10.2012.

Судді: Т.В.Васильченко (головуючий)

О.В.Марченко

О.М.Ониськів