Рішення № 26432057, 05.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/56/12-21/63/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.12 Справа № 5009/2087/12-5009/2773/12

За позовом - Першого заступника прокурора м. Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -

позивач - Фонд державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9)

до відповідача 1 - Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 37552967)

до відповідача 2 - Відкритого акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод" (69093, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-А, код ЄДРПОУ 14309190)

до відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12, код ЄДРПОУ 32119653)

до відповідача 4 - Приватного підприємця ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 23, код ЄДРПОУ 03344941)

про визнання недійсним наказу № 104 від 28.01.1994 року в частині включення до переліку об'єктів нерухомого майна будівлі гуртожитку, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, код ЄДРПОУ 31914947)

боржник - Публічне акціонерне товариство "Запорізький арматурний завод" (69093, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 158-А, код ЄДРПОУ 14309190)

банк, здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника -

1. ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", м. Донецьк

2. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

3. ВАТ "Ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління, м. Запоріжжя

Розпорядник майна - Забродін О.М.

Суддя Черкаський В.І.

за участі представників сторін від:

прокуратури м. Запоріжжя - Домінова А.О., посвідчення № 417 від 14.12.2012 року;

відповідача 2 - Дробишевський О.А., довіреність б/н від 05.01.2012 року;

відповідача 3 - Курочкін Ю.В., довіреність б/н від 31.08.2012 року;

відповідача 4 - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від 13.09.2000, особисто

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 05.06.2012 року за заявою кредитора порушене провадження у справі № 5009/2087/12 про банкрутство ПАТ "Запорізький арматурний завод", присвоєно справі номер провадження 21/56/12, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Забродіна О.М. Підготовче засідання суду призначено на 18.06.2012 року.

Кредитор 05.06.2012 року подав заяву про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з неспроможністю останнього виконати зобов'язання щодо погашення грошових вимог в розмірі 375 768, 00 грн.

Ухвалою від 18.06.2012 року розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 17.07.2012 року.

Ухвалою від 17.07.2012 року судом задоволено клопотання ПАТ "Запорізький арматурний завод" (вх. № 09-06/14218 від 17.07.2012) та зупинено провадження у справі № 5009/2087/12 про банкрутство ПАТ "Запорізький арматурний завод" до розгляду господарським судом Запорізької області справи № 5009/2688/12 за позовом ПАТ "Запорізький арматурний завод" до ТОВ "Агропромислова компанія" про визнання простого векселя АА 0858274, виданого ПАТ "Запорізький арматурний завод" 16.01.2012 на суму 100 000 грн., недійсним.

23.07.2012 року Першим заступником прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах позивач - Фонду державного майна України подано позовну заяву № 146-4392 вих12 від 16.07.2012 року (вх. № 2929/09-05 від 23.07.2012) з вимогами до Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (відповідач 1), ВАТ "Запорізький арматурний завод" (відповідач 2), ТОВ "Грааль" (відповідач 3), Приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач 4), Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації (третя особа) про визнання недійсним наказу № 104 від 28.01.1994 року в частині включення до переліку об'єктів нерухомого майна будівлі гуртожитку, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою від 23.07.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 5009/2773/12, присвоєно справі номер провадження 21/63/12, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, справу призначено до розгляду на 27.08.2012 року.

Ухвалою від 23.07.2012 суд поновив провадження у справі № 5009/2087/12 з 27.08.2012 року, об'єднав справи № 5009/2087/12 та 5009/2773/12 в одне провадження, присвоїв справі № 5009/2087/12-5009/2773/12, призначив судове засідання для розгляду позовної заяви № 146-4392 вих12 від 16.07.2012 року (вх. № 2929/09-05 від 23.07.2012) першого заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах позивач - Фонд державного майна України з вимогами до Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (відповідач 1), ВАТ "Запорізький арматурний завод" (відповідач 2), ТОВ "Грааль" (відповідач 3), Приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач 4), Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації (третя особа) про визнання недійсним наказу № 104 від 28.01.1994 року в частині включення до переліку об'єктів нерухомого майна будівлі гуртожитку, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння на 27.08.2012 року, 10 -30.

31.07.2012 року до суду надійшло клопотання відповідача 2, в якому він просить припинити провадження у справі.

02.08.2012 року до суду надійшло клопотання відповідача 2, в якому він просить зобов'язати прокурора уточнити позовні вимоги.

02.08.2012 року до суду надійшли відзив на позовну заяву та клопотання відповідача 3, в якому він просить витребувати у прокуратури м. Запоріжжя додаткові докази у справі, а саме: матеріали прокурорських перевірок - проведеної в вересні-жовтні 2008 р. за заявою мешканки АДРЕСА_2 ОСОБА_8 та проведеної в травні 2012 р. за зверненням народного депутата України та мешканців цього ж гуртожитку; та у прокуратури Запорізької області матеріали та результати перевірки проведеної в 2011 р. за зверненням Запорізької обласної державної адміністрації щодо законності включення будівлі АДРЕСА_2 до статутного фонду ВАТ "Запорізький арматурний завод".

06.08.2012 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 3.

08.08.2012 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 2.

10.08.2012 року до суду надійшла інформаційна довідка ОП "ЗМБТІ" відносно будівлі АДРЕСА_2.

13.08.2012 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 4.

20.08.2012 року до суду надійшло клопотання відповідача 2, в якому він просить зупинити провадження у справі про банкрутство після розгляду позову по суті.

У засіданні 27.08.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити повністю, надавши факсокопію листа ФДМ України від 23.08.2012 року № 10-25-12641.

Прокуратура м. Запоріжжя вимог суду не виконала, витребувані докази не надала.

Відповідач 1 у засідання представників не направив, вимог суду не виконав.

У засіданні 27.08.2012 року позивачем заявлене усне клопотання про відкладення засідання з метою ознайомлення з матеріалами справи.

У засіданні 27.08.2012 року судом частково задоволене клопотання відповідача 3, в якому він просить витребувати у прокуратури Запорізької області додаткові докази у справі.

Ухвалою від 27.08.2012 року судове засідання на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 07.09.2012 року.

07.09.2012 року до суду надійшли заперечення прокуратури м. Запоріжжя на клопотання відповідача 3, в якому він просить витребувати у прокуратури м. Запоріжжя додаткові докази у справі.

07.09.2012 року до суду надійшли пояснення прокуратури м. Запоріжжя стосовно підстав для подання позову.

У засіданні 07.09.2012 року судом задоволене усне клопотання кредитора, яке заявлене у засіданні, про заміну сторони - кредитора на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Агропромислова компанія".

У засіданні 07.09.2012 року відповідач 3 заявив, що не наполягає на витребуванні у прокуратури м. Запоріжжя додаткових доказів у справі у зв'язку з наданими поясненнями представником прокуратури.

Позивач та відповідач 1 у засідання представників не направили, вимог суду не виконали.

Ухвалою від 07.09.2012 року суд відклав судове засідання для розгляду позовної заяви № 146-4392 вих12 від 16.07.2012 року (вх. № 2929/09-05 від 23.07.2012) на 14.09.2012 року, 11 - 15.

10.09.2012 року до суду надійшли доповнення до відзиву відповідача 4 (вх. № 09-06/18040 від 10.09.2012).

11.09.2012 року до суду надійшли пояснення відповідача 3 - Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном.

13.09.2012 року до суду надійшло клопотання позивача (вх. № 09-06/8262 від 13.09.2012) про продовження строку розгляду спору у справі на 15 днів у зв'язку необхідністю надання Фондом додаткових пояснень.

У судове засідання 14.09.2012 року позивач, прокуратура м. Запоріжжя представників не направили, вимог суду не виконали. Прокуратурою Запорізької області не надано витребувані судом докази.

Ухвалою від 14.09.2012 року судом продовжено строк розгляду позовної заяви № 146-4392 вих12 від 16.07.2012 року (вх. № 2929/09-05 від 23.07.2012) у справі на 15 днів. Відкладено судове засідання для розгляду позовної заяви № 146-4392 вих12 від 16.07.2012 року (вх. № 2929/09-05 від 23.07.2012) на 05.10.2012 року, 11 - 00.

02.10.2012 року до суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення від 01.10.2012 року (вх. № 09-06/19302 від 02.10.2012) в яких відповідач 2 просить суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, у зв'язку із неправильним визначенням прокурором особи позивача.

Також, 02.10.2012 року до суду від ТОВ "Агропромислова компанія" надійшло клопотання від 01.10.2012 року (вх. № 09-06/19303 від 02.10.2012) в якому просить суд розглянути праву без участі представника ТОВ "Агропромислова компанія".

До суду 02.10.2012 року від відповідача 4 надійшло клопотання від 01.10.2012 року (вх. № 09-06/19359 від 02.10.2012) в яких відповідач 4 просить суд відмовити у позові у повному обсязі.

У судове засідання 05.10.2012 року позивач представників не направив, вимог суду не виконав, зокрема, не надав приватизаційну справу відповідача 2. Прокуратурою Запорізької області не надано витребувані судом докази.

Судовий процес здійснювався за клопотанням учасників провадження без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні 05.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників провадження, суд

ВСТАНОВИВ

Стаття 2 ГПК України встановлює, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Перший заступник прокурора м. Запоріжжя в позові просить суд:

- визнати недійсним з моменту прийняття та скасувати наказ Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України № 104 від 28.01.1994 року а частині включення до Переліку об'єктів нерухомого майна, переданих у власність ВАТ «Запорізький арматурний завод», що увійшло до Статутного фонду вартості АДРЕСА_2 (інв. № 49000011);

- визнати право власності держави в особі Фонду державного майна України на АДРЕСА_2;

- витребувати із чужого незаконного володіння ТОВ «Грааль»та ПП ОСОБА_1 спірний АДРЕСА_2 та повернути його у власність держави в особі Фонду державного майна України;

- визнати поважними причини непред'явлення раніше прокурором даного позову і поновити прокурору строк позовної давності за цим позовом.

На підставі листа ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»від 15.10.2008 № 10346 суд встановив, що право власності на об'єкти нерухомості за адресою АДРЕСА_2, з моменту первинної реєстрації було зареєстровано за ВАТ "Запорізький арматурний завод", на підставі наказу Міністерства міністра машинобудування, військово - промислового комплексу і конверсії України "Мінмашпром України" 28.01.1994р. № 104 та Переліку об'єктів нерухомого майна від 21.12.2000р.

Згідно інформаційної довідки ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»№ 35052560 наданої на вимогу суду, встановлено, що на теперішній час право власності на об'єкти нерухомості за адресою АДРЕСА_2, зареєстровано за:

- ТОВ "Грааль" на 759/1000 частин гуртожитку літ. А-5 - за, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконкомом Запорізької міської ради від 08.04.2003р. серія САА № 912165;

- ОСОБА_1 на 241/100 частин гуртожитку літ. А-5 - за, на підставі: договору купівлі - продажу нерухомості, посвідченого ОСОБА_9, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 19.07.2004р. р. № 1043; договору купівлі - продажу нерухомості, посвідченого ОСОБА_9, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 24.12.2004р. р. № 2268; договору купівлі - продажу нерухомості, посвідченого ОСОБА_9, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 24.12.2004р. р. № 2266; договору купівлі - продажу нерухомості, посвідченого ОСОБА_9, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 24.12.2004р. р. № 2264.

Докази належності гуртожитку Державному підприємству "Запорізький арматурний завод", який входив до цілісного майнового комплексу ДП та хронологія корпоратизації і приватизації цього цілісного майнового комплексу із створенням ВАТ такі:

1. в квітні 1973 року гуртожиток введено в експлуатацію та на ДП "Запорізький арматурний завод" заведено на нього інвентарну картку № 3251 (15511) обліку основних засобів;

2. 20.10.1993 року Міністерство машинобудування, ВПК і конверсії України повідомляє вих. № 01/5-364ДП "Запорізький арматурний завод" про включення підприємства до списку, що корпоратизуються;

3. 12.11.1993 року наказом № 640 Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України затверджена комісія по корпоратизації ДП "Запорізький арматурний завод";

4. 24.11.1993 року наказом № 513 ФДМУ назначається представник ФДМУ в інвентаризаційній комісії по корпоратизації ДП "Запорізький арматурний завод";

5. 03.12.1993 року наказом № 102 Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України створюється експертна комісія по інвентаризації майна ДП "Запорізький арматурний завод";

6. 29.12.1993 року розпорядженням № 19 Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України призначається проведення інвентаризації майна ДП «Запорізький арматурний завод»з 01.01.1994 року по 15.01.1994 року;

7. за результатами проведення інвентаризації майна ДП "Запорізький арматурний завод" складені описи майна, зокрема складений інвентарний опис № 4 основних засобів цеху № 49 (інв. № 49000011) - гуртожиток;

8. 20.01.1994 року складена Зведена слічильна відомість основних засобів ДП "Запорізький арматурний завод" станом на 01.01.1994 року, в яку увійшов і цех № 49 (інв. № 49000011) - гуртожиток;

9. 20.01.1994 року комісією з інвентаризації майна ДП "Запорізький арматурний завод" підписаний протокол № 1 в яку увійшли підсумки інвентаризації майна;

10. 21.01.1994 року комісією з інвентаризації майна ДП "Запорізький арматурний завод" підписаний протокол № 2 завершена інвентаризація та оцінка вартості майна ДП "Запорізький арматурний завод" як цілісного майнового комплексу, куди увійшов і цех № 49 (інв. № 49000011) - гуртожиток;

11. 28.01.1994 року Міністерством машинобудування, ВПК і конверсії України затверджений Акт оцінки цілісного майнового комплексу ДП "Запорізький арматурний завод", в який увійшов і цех № 49 (інв. № 49000011) - гуртожиток;

12. 28.01.1994 року Міністерством машинобудування, ВПК і конверсії України затверджений Аудиторський висновок правильності проведення інвентаризації та оцінки майна ДП "Запорізький арматурний завод", в який увійшов і цех № 49 (інв. № 49000011) -гуртожиток;

13. 28.01.1994 року наказом № 103 Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України затверджений акт інвентаризації та акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП "Запорізький арматурний завод", в які (акти) увійшов і цех № 49 (інв. № 49000011) - гуртожиток;

14. 28.01.1994 року наказом № 104 Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України на базі ДП "Запорізький арматурний завод" створено ВАТ "Запорізький арматурний завод";

15. 21.12.1994 року наказом № 1624 Міністерства машинобудування, ВПК і конверсії України передані ФДМУ передані акції ВАТ "Запорізький арматурний завод", а також інші документи корпоратизації;

16. 27.12.1994 року між Міністерством машинобудування, ВПК і конверсії України та ФДМУ підписаний Акт передачі 100 % акцій ВАТ "Запорізький арматурний завод" та відповідних документів;

17. 29.12.1994 року наказом № 97-ДПК ФДМУ прийнято рішення про приватизацію об'єктів, що корпоратизовані, згідно якого наданий дозвіл на приватизацію майна об'єкту - ВАТ "Запорізький арматурний завод", який перетворено в ВАТ у процесі корпоратизації шляхом продажу акцій.

Суд встановив, що згідно Указу Президента України Про корпоратизацію підприємств»від 15.06.1993 № 210/93 та Положення про порядок корпоратизації, затвердженого постановою КМУ від 05.07.1993 № 508 наказом № 104 від 28.01.1994 Міністерство машинобудування, ВПК і конверсії України вирішило:

1) Створити на базі Державного підприємства "Запорізький арматурний завод" ВАТ "Запорізький арматурний завод";

2) Затвердити Статут ВАТ "Запорізький арматурний завод";

3) Вважати недійсним статут ДП "Запорізький арматурний завод";

4) Доручено керівнику ДП "Запорізький арматурний завод" Лянному В.А. зареєструвати статут ВАТ "Запорізький арматурний завод";

5) Головою правління ВАТ "Запорізький арматурний завод" призначено Лянного Віля Андрійовича;

6) Голову комісії по корпоратизації підприємства "Запорізький арматурний завод" Андрощука М.О. зобов'язано підготувати пропозиції про склад ревізійної комісії ВАТ;

7) Голову правління ВАТ "Запорізький арматурний завод" Лянного В.А. зобов'язано підготувати і подати на затвердження до спостережної ради ВАТ програму розвитку підприємства;

8) Контроль за виконанням цього наказу покладено на начальника управління № 5 Дядюся В.П.

АДРЕСА_2 належав Державному підприємству "Запорізький арматурний завод" як структурний підрозділ - цех № 49 (інвентарний № 49000011) і правовідносини щодо приватизації цього гуртожитку регулювались нормами Закону України "Про приватизацію державного майна".

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації належать майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами. Відповідно до ч.2 ст. 3 зазначеного Закону його дія не поширюється, зокрема, на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Пунктом 39 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 3717 від 08.09.1993р., у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується, зокрема на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також вартість об'єктів, що не підлягають приватизації.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.1, ч.2 ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до державного житлового фонду, який підлягав приватизації на користь громадян України відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віддані чи оперативному управлінні державних підприємств, крім кімнат в гуртожитках.

В разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віддані яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків), одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.( ч.2 п.9 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду").

Пунктом 2 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995р. було встановлено, що передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду крім гуртожитків. Зміни до п.2 Положення щодо передачі в комунальну власність відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитків, були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 695 лише 26.05.2004р.

Тобто, на момент проведення приватизації відповідача 2 гуртожитки не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадянами України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних Рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони не існувало.Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували зазначене, прокурором не наведено.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.11.2010р. у справі №3/039-08/5, а згідно вимог ст.111- 28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові, у відповідності до ст. 317 ЦК України належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник має право пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Разом з тим, в тексті позовної заяви не зазначено взагалі, якими обставинами та якими нормами законодавства прокурор мотивує наявність у держави права власності на гуртожиток по АДРЕСА_2 та на підставі яких норм законодавства прокурор вимагає визнати таке право саме за державою.

Крім того, прокурор посилається на ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", з якої прокурор цитує, що об'єктами управління державної власності є державне майно, що знаходиться на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів.

Закон України "Про управління об'єктами державної власності" набув чинності 18 жовтня 2006 року, а приватизація державного підприємства - у 1994 році.

Отже, можна зробити висновок, що дія ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" не розповсюджується на гуртожиток по АДРЕСА_2 і застосування зазначеної норми матеріального при розгляді позовної вимоги є неправомірним.

Вимога прокурора про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ "Грааль" та ОСОБА_1 спірного гуртожитку є передчасною, оскільки на даний час не визнано право власності держави на гуртожиток та не визнані недійсними та не скасовані документи, на яких ґрунтуються права власності ТОВ "Грааль" та ОСОБА_1 на гуртожиток - рішення учасників ТОВ "Грааль", рішення Запорізького міськвиконкому № 70/12 від 13.03.2003 року, рішення (зборів) учасників ТОВ "Грааль" про продаж гуртожитку та чотири договори купівлі-продажу частин гуртожитку, укладених між ТОВ "Грааль" та ОСОБА_1

Прокурор в позовній заяві посилається на нібито незаконність передачі з боку ПАТ "Запорізький арматурний завод" в статутний фонд ТОВ "Грааль" будівлі гуртожитку без згоди ФДМУ, при цьому суд не визнав право власності ФДМУ на гуртожиток і таке судове рішення не набрало законної сили.

Також при цьому не визнані в судовому порядку недійсними та не скасовані:

- рішення зборів учасників ТОВ "Грааль" 24.12.2002 року, протокол № 3, про вступ до ТОВ "Грааль" в якості учасника ПАТ "Запорізький арматурний завод" із внеском до статутного фонду цього товариства гуртожитку;

- акт від 24.12.2002 року оцінки та передачі майна будівлі гуртожитку у статутний фонд ТОВ "Грааль", укладений відповідно до ст. 102 ЦК України;

- рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради від 13.03.2003 року № 70/12 про право власності на будівлю гуртожитку по АДРЕСА_2 за ТОВ "Грааль".

Прокурор в позовній заяві посилається на ст. 1212 ЦК України, яка в даному випадку не може бути застосована, оскільки гуртожиток набутий ТОВ "Грааль" та ПП ОСОБА_1 на певних підставах, а також підстави набуття ними права власності на гуртожиток - не відпали.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За приписами зазначеної статті умовою виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного набуття є: 1) збільшення майна у однієї особи; 2) втрата майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи.

Гуртожиток був одержаний ТОВ "Грааль" в 2002 році від ВАТ "Запорізький арматурний завод" в якості його статутного внеску у статутний капітал ТОВ "Грааль".

12.07.2004 року рішенням зборів учасників ТОВ "Грааль" надано згоду на відчуження АДРЕСА_2.

На підставі вказаного рішення, ТОВ "Грааль" продало ПП ОСОБА_1 241/1000 частини будівля приміщень АДРЕСА_2 на підставі посвідчених приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 договорів:

купівлі-продажу від 19.07.2004 року продано 17/100 частини гуртожитку;

купівлі-продажу від 24.12.2004 року продано 1/25 частини гуртожитку;

купівлі-продажу від 24.12.2004 року продано 1/40 частини гуртожитку;

купівлі-продажу від 24.12.2004 року продано 3/500 частини гуртожитку.

Ці договори не суперечать ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

В даному випадку, прокурором та позивачем не доведено правомірність заявлених позовних вимог.

За таких обставин, у позові слід відмовити повністю.

Судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладається на заявника, який згідно Декрету Кабінету Міністрів звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя В.І.Черкаський

дата складання повного рішення - 10.10.2012 року