Рішення № 26431964, 12.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2208/2012

За позовом: Науково-виробничого підприємства "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;

До відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО";

про стягнення 168647грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Румянцев О.С. (за довіреністю);

Від відповідача (ТОВ "Домінікана"): не з'явився;

Від відповідача (ТОВ "ВИН АГРО"): не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 30.07.2012р. за вх. №3389/2012 Науково-виробниче підприємство "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" (далі -Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" (далі -Відповідач 2) 168 647,00 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідачі у судових засіданнях не з'являлися, незважаючи на те, що про дату, час та місце судових засідань були належним чином повідомлені, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачі відзив на позов не надали, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Науково-виробничим підприємством "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домінікана" 12 грудня 2011 року була укладена Дистриб'юторська гола № 262.

Відповідно до умов угоди, Позивач поставив Відповідачеві 1 товар. що неоплачений останнім та сума якого складає 127 128,30 (сто двадцять сім тисяч сто двадцять вісім) грн. 30 коп., в тому числі ПДВ., що підтверджується видатковими накладними.

У позовній заяві Науково-виробниче підприємство "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю зазначає, що заборгованість дистриб'ютора за поставлену продукцію на момент подання цього позову склала 127 128,30 (сто двадцять сім тисяч сто двадцять вісім) гри. 30 коп., в тому числі ПДВ, з простроченням платежу - 150 календарних днів.

Таким чином, Позивач розрахував розрахунок суми пені належної до сплати -7 908,07 грн., штрафу -12 712,83 грн., 40% річних -20 897,80 грн.

12 грудня 2011 року, у якості забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" за Дистриб'юторською угодою, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" та Позивачем було укладено Договір поруки № 28 відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед Науково-виробничим підприємством "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю відповідати за належне виконання Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінікана" умов п. п. 1.1., 6.1., 7.1. Дистриб'юторської угоди.

Враховуючи вищенаведене, Позивач просить суду стягнути солідарно з Відповідачів - грошову суму (основного боргу) у розмірі 127 128,30 (сто двадцять сім тисяч сто двадцять вісім) грн. 30 коп., пеню у розмірі 7 908,07 (сім тисяч дев'ятсот вісім) грн. 07 коп., штраф у розмірі 12 712,83 (дванадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 83 коп., 40% річних від простроченої суми -20 897,80 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, Між Науково-виробничим підприємством "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Позивач - Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домінікана" (Відповідач 1 -Дистриб'ютор) 12 грудня 2011 року була укладена Дистриб'юторська угода № 262.

Відповідно до умов Угоди, Компанія зобов'язалася передати Дистриб'ютору на умовах вказаної Угоди продукцію, що передбачено п. 1.1. Угоди.

Господарським судом визначено, що Позивач належним чином виконано умови Договору та поставив Відповідачеві товар на суму 127 128,30 грн., в тому числі ПДВ. що підтверджується видатковими накладними: №НИ -0006420 від 21.12.2011 року на суму 147 287,55 грн., №НИ -0006422 від 21.12.2011 року на суму 3 606,24 грн., №НИ -0006421 від 21.12.2011 року на суму 5 634,00 грн., №НИ -0006492 від 27.12.2011 року на суму 2 687,40 грн., №НИ -0006475 від 27.12.2011 року на суму 33 270,90 грн., №НИ -0006499 від 28.12.2011 року на суму 1 620,00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що Позивач повністю виконав свої зобов'язання по договору та поставив товар.

Відповідного умов Угоди, Дистриб'ютор зобов'язався прийняти і оплатити поставлену продукцію, що передбачено п. 1.1. Угоди.

Відповідно до п. п. 6.1. Угоди Дистриб'ютор має сплатити за продукцію на протязі 45 (сорок п'ять) календарних днів з дати отримання продукції.

Заборгованість Дистриб'ютора за поставлену продукцію на момент прийняття рішення склала 127 128,30 грн. коп., в тому числі ПДВ.

Строк оплати останньої поставленої партії продукції відповідно до умов Угоди настав 11.02.2012 року. Таким чином прострочка платежу Відповідача за поставлену продукцію станом на день подання цього позову складає 150 календарних днів.

Відповідно до п. п. 7.1. Угоди, у разі порушення строків оплати продукції Дистриб'ютор має сплатити Компанії пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочки платежу, штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченої партії продукції та 40 % річних від простроченої суми платежу.

Ст. 230 ГК України передбачає, що «штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, неня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 199 ГК України «до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України». Ст. 546 ЦК України встановлено види забезпечення виконання зобов'язання. Зокрема, до них віднесено неустойку.

В ст. 549 ЦК України встановлено, що «неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.».

Згідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені, який здійснений Позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, що нараховані на перший період з 11.02.2012р. по 22.03.2012р., а також другий період з 23.03.2010р. по 09.07.2012р., становить 7 908,07 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства, а саме положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

Розрахунок штрафу по заборгованості за поставлений товар, який здійснений Позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір штрафу, становить 12 712,83 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення.

Розрахунок 40% річних, який здійснений Позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір 40% річних, становить 20 897,80 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення.

Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню складає 168 647,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов Договору.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк встановлений в Договорі.

12 грудня 2011 року у якості забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" за Дистриб'юторською угодою, між ТОВ «ВИН АГРО»(надалі Поручителем, Відповідачем 2) та НВП «НИВА»ТОВ було укладено Договір поруки № 28, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед НВП «НИВА»ТОВ відповідати за належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Домінікана»умов п. п. 1.1., 6.1., 7.1. Дистриб'юторської угоди.

Згідно з п. п. 2.2. Договору поруки Поручитель зобов'язаний у 3 - денний термін з моменту отримання повідомлення від Кредитора виконати вимоги Кредитора.

05 липня 2012 року НВП «НИВА»ТОВ вручило ТОВ «ВИН АГРО»вимогу про виконання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінікана»за Дистриб'юторською угодою № 262 від 12 грудня 2011 року.

На момент подання цієї позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінікана»не виконало вимог НВП «НИВА»ТОВ та не погасило заборгованість за Дистриб'юторською угодою № 262 від 12 грудня 2011 року у розмірі 127 128,30 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором солідарно за невиконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідачів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" (21001, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Фрунзе, буд. 4, код ЄДРПОУ 36830709, п/р 2600010107927 в ПАТ „ВТБ Банк" м. Вінниця, МФО 321767) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО" (65010, Одеська область, м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 38, кв. 28, код ЄДРПОУ 34253750) на користь Науково-виробничого підприємства "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 1, код ЄДРПОУ 19201066, п/р 26005301541604 в ФПАТ „Відділення Промінвестбанк" м. Одеса, МФО 328135) грошову суму (основного боргу) у розмірі 127 128,30 (сто двадцять сім тисяч сто двадцять вісім) грн. 30 коп., пеню у розмірі 7 908,07 (сім тисяч дев'ятсот вісім) грн. 07 коп., штраф у розмірі 12 712,83 (дванадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 83 коп., 40% річних від простроченої суми -20 897,80 (двадцять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 80 коп., та суму судового збору у розмірі 3 374,00 (три тисячі триста сімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.