Рішення № 26431906, 04.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/89/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.12 Справа № 5009/2794/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Б, каб. 406 А)

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (69002, АДРЕСА_1)

про стягнення 71617 грн. 03 коп. основного боргу за поставлений товар

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача -Цибулевська С.О., дов. № 3008 від 30.08.2012 р.

Відповідача - ОСОБА_2

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 71617 грн. 03 коп. основного боргу за поставлений товар.

Розгляд справи, призначений на 28.08.2012 р., відкладався до 20.09.2012 р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.10.2012 р. строк вирішення спору продовжувався відповідно д ост. 69 ГПК України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 04.10.2012 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. ст. 16, 530, 625, 692 ЦК України, ст.. 218 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що за видатковими накладними позивач передав відповідачу товар на загальну суму 124569 грн. 31 коп. Відповідачем частково повернуто товар на суму 5953 грн. 18 коп. Зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково в сумі 47000 грн., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 71617 грн. 03 коп., яку позивач просить стягнути з СПД-ФО ОСОБА_2

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що крім оплати, вказаної в позовній заяві в розмірі 47000 грн., відповідачем також сплачено 53742 грн. 25 коп. Також, відповідач зазначає, що, крім того, що ним повернуто товар на суму 5953,18 грн., як зазначає позивач, ще повернуто товар на суму 17874 грн. 78 коп. Таким чином, відповідач вважає, що заборгованість перед позивачем відсутня.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з правочинів, якими в силу ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать вивчені матеріали, за видатковими накладними № 1904-01 від 19.04.2011 р., № ДИ10-000768 від 30.06.2011 р., № ДИ10-000946 від 30.06.2011 р., № ДИ10-000813 від 30.06.2011 р., № ДИ10-000958 від 30.06.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Ленд»(позивач по справі) передало, а Субєкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 (відповідач по справі) прийняв товар на загальну суму 124570 грн. 21 коп., про що свідчать підписи відповідача на зазначених накладних, скріплені печаткою, та довіреності, наявні в матеріалах справи.

Статтею 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. З огляду на вищезазначені документи суд доходить до висновку, що товариством «Мега Ленд»та СПД-ФО ОСОБА_2 вчинено правочин купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті. Внаслідок вчинення правочину у сторін виникають певні зобов'язання.

В судовому засідання представники сторін підтвердили факт досягнення ними згоди шляхом обміну відповідними документами щодо істотних умов купівлі-продажу товару.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, за видатковими накладними № Б-00000188 від 30.08.2011 р. та № Б-00000305 від 26.10.2011 р. частину отриманого товару на суму 5953 грн. 18 коп. відповідачем повернуто позивачу.

Відповідач в обґрунтування заперечень наполягає на тому, що відповідно до товарно-транспортної накладної № 0211-2 від 02.11.2011 р. здійснив повернення товару позивачу на суму 17874 грн. 78 коп. Як вбачається, вказана товарно-транспортна накладна в графі «Приняв»підписана експедитором ОСОБА_4 Суд зазначає, що правила оформлення документів на перевезення встановлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Товарно-транспортна накладна № 0211-2 від 02.11.2011 р. не відповідає правилам оформлення товарно-транспортних накладних, встановленим діючим законодавством. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження повноважень зазначеної особи (експедитор ОСОБА_4) на отримання продукції від імені ТОВ «Мега Ленд»відповідачем не надано. Позивач пояснення відповідача оспорив та пояснив, що такій особі не надавалися відповідні повноваження. Таким чином, факт повернення відповідачем певного товару позивачу спростовується доданими матеріалами та не є доведеним.

Як свідчить позивач, в порушення вимог закону відповідач зобов'язання щодо оплати отриманої продукції виконав частково в сумі 47000 грн., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 71617 грн. 03 коп.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідач заперечує наявність заборгованості та вказує, що на адресу позивача ним направлено лист № 11 від 11.07.2012 р., в якому відповідач просить в платіжних дорученнях (згідно переліку) вважати за правильне призначення платежу: «оплата за сантехнічні вироби згідно видаткової накладної № 1904-01 від 19.04.2011 р.». Що стосується доводів відповідача щодо здійснення ним оплати отриманого товару на суму 53742 грн. 25 коп. суд зазначає наступне:

Приписами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті України, затвердженої Постановою НБУ № 22 від 21.01.04, встановлено, що платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". У листі Національного Банку України № 25-113/1506-9580 від 26.09.2005 "Про виправлення у розрахунковому документі" зазначено, що питання щодо внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними. Зважаючи на те, що зміна цільового призначення платежу можлива лише за згодою з отримувачем коштів, сторонами не узгоджено питань про внесення змін до реквізиту "призначення платежу" в перелічених платіжних дорученнях та відповідачем не надано відповідних доказів, суд не вважає факт наявності заборгованості перед позивачем спростованим. Доказів оплати за накладними, заборгованість за якими є предметом спору у даній справі, відповідачем не надано.

Що стосується доводів відповідача про здійснення ним корегування призначення платежу у платіжним дорученнях (за переліком), що відбулося більше, ніж рік від здійснення платежу, оскільки первісно перерахування було здійснено безпідставно (товар не отримувався), суд зазначає, що спір з цього приводу може бути вирішений у встановленому законом порядку на вимогу заінтересованої сторони.

Крім того, за клопотанням сторін в судовому засіданні оголошувалася перерва, сторонам надавалась можливість здійснити звірку взаємних розрахунків та отриманих матеріальних цінностей. Після перерви сторони заявили, що не досягли згоди щодо здійснення звірки отриманих цінностей та взаємних розрахунків.

З огляду на встановлені судом обставини, вимоги про стягнення заборгованості в сумі 71617 грн. 03 коп. за товар, переданий відповідачу за накладними № 1904-01 від 19.04.2011 р., № ДИ10-000768 від 30.06.2011 р., № ДИ10-000946 від 30.06.2011 р., № ДИ10-000813 від 30.06.2011 р., № ДИ10-000958 від 30.06.2011 р. суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалам та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовано вищевикладеним.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11, 205, 509, 526, 655, 692 ЦК України, ст.. 180, 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (69002, АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Б, каб. 406 А, ЄДРПОУ 32770030) 71617 (сімдесят одна тисяча шістсот сімнадцять) грн. 03 коп. основного боргу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судових витрат. Видати наказ.

Повне рішення складено 09 жовтня 2012 року.

Суддя І.А. Попова