Рішення № 26431778, 08.10.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.2012Справа №5002-12/3007-2012

за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі структурного підрозділу Міністерства оборони України в особі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополь

до Приватного підприємства «Артек - Союз», м. Сімферополь

про стягнення 1065,46 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від Прокуратури - Попов М.В., за посвідченням №43 від 15.08.12,старший прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України;

Від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя - Куркчі Р.М., довіреність № 10/38 від 05.01.12, представник;

Від ПП "Артек-Союз"- Кордончик О.В., довіреність № б/н від 21.08.12, представник;

Суть спору: Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в особі структурного підрозділу Міністерства оборони України в особі Квартино - експлуатаційного відділу з позовною заявою до Приватного підприємства «Артек - Союз» про стягнення на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя суму заборгованості за відшкодування витрат на сплачення у розмірі 1065,46 грн. за договором на відшкодування витрат по надання послуг за теплопостачання №50 від 18.09.09.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2012 порушено провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору про відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) №50 від 18 вересня 2009 року не виконані зобов'язання в частині повної оплати за надання послуг з електропостачання, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 1065,46 грн.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та вказали, що сума заборгованості вказана в позові не погашена.

Відповідач проти позову заперечує із підстав викладених у відзиву на позовну заяву від 08.10.2012, а саме посилаючись на незаконність позовних вимог та просить суд визнати договір №50 від 18.09.2009 недійсним та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2009 року між Міністерством оборони України та Приватним підприємством «Артек-Союз» був укладений договір №271/2/09/1 Про закупівлю послуг з харчування особового складу.

На підставі вищевказаного договору між Приватним підприємством «Артек-Союз» (Субспоживач), Квартирно-експлуатаційним відділом м. Сімферополь (Одержувач коштів за договором) та військовою частиною А 1743 (Споживач) був укладений договір про відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) №50 від 18 вересня 2009 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору, споживач одержує теплову енергію від власної котельні Одержувача коштів, яка по своїх теплових мережах поставляє теплову енергію Субспоживачу в приміщення на об'єкти, які вказуються Субспоживачем.

Згідно до пункту 1.2. договору, оплата за договором проводиться Субспоживачем на розрахунковий рахунок споживача у постачальника теплової енергії за фактично отримане тепло на підставі рахунку, виписаного Одержувачем.

Субспоживач здійснює 100% оплату за спожите тепло у вигляді відшкодування на розрахунковий рахунок Споживача у постачальника теплової енергії протягом 10 банківських днів після одержання рахунку ( пункт 3.6. договору).

Пунктом 3.9. договору передбачено, що звірення розрахунків між Одержувачем і Субспоживачем здійснюється щоквартально зі складанням двостороннього акут - звіряння. Якщо протягом 10 днів після одержання акту звіряння інформація в ньому Споживачем не заперечується, то вона вважається погодженою.

Відповідно до пункту 4.6.1. договору, для складання рахунку на відшкодування витрат за спожите тепло Субспоживач зобов'язаний погодити довідку - розрахунок про фактичне споживання тепла у Споживача.

На виконання умов договору Споживачем 06 березня 2013 року було складено акт про фактичне споживання тепла, який підписаний повноважним представником Субспоживача (аркуш справи 12).

06 квітня 2012 року Споживачем було складено акт про фактичне споживання тепла, проте відповідач відмовився його підписувати (аркуш справи 13).

07 травня 2012 року Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополь на адресу Приватного підприємство «Артек - Союз» було спрямовано за вих.. №5/1314 супровідним листом рахунок №50/01 від 17.04.2012(аркуш справи 14).

15 червня 2012 року супровідним листом за вих.. №5/180, відповідачу був направлений рахунок №15 від 14.06.2012 щодо оплати заборгованості у розмірі 1065,46 грн.

Супровідним листом від 31.07.2012 вих. №6/2291 позивач направив на адресу відповідача зведений акт - звірки взаєморозрахунків по всім військовим частинам.

Згідно до довідки про заборгованість про відшкодування витрат на опалення, виданою Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополь,станом на 28 серпня 2012 року за Приватним підприємством «Артек - Союз» утворилась заборгованість у розмірі 1065,46 грн. (аркуш справи 11).

Позивач свої зобов'язання за договором про відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) №50 від 18 вересня 2009 року, виконав у повному обсязі, в період з дати укладення договору до сплати надавались рахунки та відповідний акт звіряння заборгованості, проте відповідач у порушення умов договору надані рахунки не сплатив, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 1065, 46 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості, не надано спростувань розрахунку заборгованості позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Посилання відповідача на те, що договір №110 від 25.12.2008 р. має бути визнаний недійсним не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідачем не визначено на підставі якої конкретної норми Цивільного кодексу України договір має бути визнано недійсним та не доведено відповідних обставин.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не виконані зобов'язання за договором про відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) №50 від 18 вересня 2009 року щодо повної оплати за надані послуги, позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 1065,46 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 15 жовтня 2012 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

1. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь заборгованість за договором про відшкодування витрат по наданню послуг з теплопостачання (газ, тверде паливо) №50 від 18 вересня 2009 року у розмірі 1065,46 грн.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державного казначейства служби України в Автономної Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.М. Іллічов