Постанова № 26431301, 04.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р. Справа № 5004/364/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ Виробничо- торгове підприємство "Санрайз"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 р.у справі№5004/364/12господарського судуВолинської областіза позовомПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701"доТОВ Виробничо- торгове підприємство "Санрайз"простягнення 15 599, 88 грн.у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Носков О.М. дов. б/н від 19.08.2012 року

від відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.06.2012 року у справі №5004/364/12 (суддя Філатова С.Т.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року у справі №5004/364/12 (судді Філіпова Т.Л., Юрчук М.І., Василишин А.Р.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ Виробничо- торгове підприємство "Санрайз" на користь ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" 4 955, 95 грн. заборгованості з орендної плати, 10 248 грн. неустойки, 227 88 грн. плати за водопостачання, 1 592, 16 грн. витрат по сплаті судового збору; всього: 17 023, 99 грн.; у позові на суму 168, 05 грн. відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ Виробничо- торгове підприємство "Санрайз" просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 07.06.2012 року, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року у справі № 5004/364/12, та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" в позові, стягнути з ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" на користь ТОВ Виробничо- торгове підприємство "Санрайз" судовий збір за розгляд касаційної скарги, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 526, ст. 612, ч. 1 ст. 762, ст. 785, ч. 2 ст. 795 ЦК України, ст. 220 ГК України, ст. ст. 34, 36 ГПК України, оскільки судами не надано належної оцінки всім обставинам справи і наявним у справі доказам.

У судовому засіданні Вищого господарського суду України було оголошено перерву до 04.10.2012 року о 11 год. 40 хв.

Відповідач після перерви не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

01.01.2002р. між ВАТ "Таксосервіс", правонаступником якого є ПАТ "Луцьке АТП 10701" відповідно до Статуту ПАТ "Луцьке АТП 10701", затвердженого рішенням загальних зборів ВАТ "Таксосервіс" протокол №8 від 15.09.2010р. та зареєстрованого 30.09.2010р. під №11981050010000315, (орендодавець) та ТОВ ВТП "Санрайз" (орендар) укладено договір оренди приміщень № 02.

Відповідно до п. 1.1. укладеного між сторонами договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння майстерні і споруди на території ВАТ "Таксосервіс" за адресою: м.Луцьк, вул. Зв'язківців, 1, площею 356 кв.м., для використання під стоянку автомобілів, їх ремонту і технічного обслуговування, а також офісні приміщення площею 106,2 кв.м. в адміністративному будинку за вищевказаною адресою.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. договору термін оренди складає 10 років з дня підписання. Якщо жодна сторона до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично продовжується ще на один рік.

Орендодавець зобов'язується забезпечувати безперешкодне використання орендарем приміщень, що орендуються, видавати необхідні документи, які свідчать про укладення між сторонами даного договору, за власний рахунок усувати несправності, поломки та наслідки аварій комунікацій у приміщеннях, які стались не з вини орендаря. (п.5.1. договору)

Після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю приміщення, що орендуються, протягом 3-х днів з моменту закінчення терміну оренди. Приміщення і майно, що орендуються, повинні бути передані орендодавцю у тому ж стані, в якому вони були передані в оренду, з урахуванням узгоджених змін. (п.7.1.,7.2 договору).

Сторони також передбачили право кожної із сторін в односторонньому порядку розірвати договір у разі порушення умов договору оренди (п.9.1 договору.)

Актом прийому-передачі приміщень від 01.01.2002р. (т.1а.с.9) підтверджується факт передачі орендованого майна орендарю.

01.10.2002р., 01.01.2005р., 01.11.2006р., 01.06.2008р., 01.08.2011р., 05.09.2011р. між сторонами було укладено додаткові угоди, якими внесено зміни до п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору щодо розміру орендної плати, порядку оплати орендних платежів та оплати за комунальні послуги.

Супровідним листом №511 від 08.11.2011р. на адресу відповідача було надіслано рахунки на оплату оренди та водопостачання за жовтень-листопад місяці (т.1 а.с. 13-14).

17.11.2011р. ПАТ "Луцьке АТП 10701" звернулося до відповідача з заявою №534, в якій повідомило ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД про намір розірвати договір з 01.01.2012р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та про необхідність звільнити приміщення до 01.01.2012р. та передати його ПАТ "Луцьке АТП 10701" за актом прийому -передачі (т.1 а.с. 10-11).

22.12.2011р. та 27.02.2012р. ПАТ "Луцьке АТП 10701" звернувся з претензіями-вимогами до відповідача про сплату заборгованості з орендної плати за листопад-грудень 2011р. в сумі 5124 грн. та за водопостачання в сумі 227,88 грн. (т.1 а.с. 22-25).

31.01.2012р. відповідач надіслав позивачу два примірники акту приймання-передачі майна з оренди, датовані 07.11.2011 року (а.с.58, 73-74).

У відповідь на зазначений лист позивач повідомив, що акти приймання -передачі майна будуть підписані після звільнення орендованих приміщень та фактичної передачі їх орендодавцю, оскільки, орендар, продовжуючи користуватися орендованими приміщеннями, 31.01.2012 року просить підписати акти, датовані 07.11.2011 року (лист №30/б від 21.02.2012 а.с.63 т.1).

З огляду на невиконання відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендної плати за листопад -грудень 2011 та незвільнення орендованого приміщення після закінчення терміну договору оренди, ПАТ "Луцьке АТП 10701" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ Виробничо- торгове підприємство "Санрайз" про стягнення заборгованості з орендної плати за листопад - грудень 2011 року в сумі 5124 грн., за водопостачання в сумі 227, 88 грн. і подвійної орендної плати в сумі 10248 грн. за січень -лютий 2012 року за користування майном після закінчення терміну дії договору оренди на підставі до ст. 785 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати, неустойки, плати за водопостачання, господарські суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що: по-перше, матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендної плати у листопаді -грудні 2011 року та невиконання обов'язку щодо повернення майна орендодавцю після закінчення терміну договору оренди, за що згідно зі ст. 785 ЦК України орендодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення; по-друге, оскільки додані до матеріалів справи докази свідчать про перешкоджання відповідачу здійснювати користування орендованим майном саме 07.11.2011р. та 29.12.2011 року, вказані дні було виключено судом при розрахунку заборгованості з орендної плати.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати за період листопад-грудень 2011 року в сумі 5124 грн., плати за водопостачання за вказаний період 227,88 грн. і подвійної орендної плати за січень- лютий 2012 року за користування майном після закінчення терміну дії договору оренди на підставі ст. 785 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, оплатність користування є основною ознакою договору оренди та його істотною умовою.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правові наслідки невиконання обов'язку орендаря щодо повернення орендованого майна орендодавцю в разі припинення дії договору визначені частиною другою статті 785 ЦК України, відповідно до якої, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Господарськими судами встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується факт припинення договору оренди №02 від 01.01.2002р. з 01.01.2012 року у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, і невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати за листопад -грудень 2011 року.

Господарськими судами також встановлено і матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем зобов'язання з повернення орендованого майна, передбаченого п. 7.1 договору оренди №02 від 01.01.2002р. та ст. 785 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи відповідач, не заперечуючи факту невиконання зобов'язань зі сплати орендної плати за листопад -грудень 2011 року, вважає, що він звільняється від сплати орендної плати за вказаний період у зв'язку з перешкоджанням позивачем користуватися орендованим майном у спірний період.

Однак, господарськими судами на підставі оцінки наявних у справі доказів встановлено факт перешкоджання користування орендованим майном лише 07.11.11 та 29.12.11, що було враховано судом при розрахунку заборгованості з орендної плати за листопад -грудень 2011 року.

Доводи відповідача про вихід суду за межі позовних вимог при прийнятті рішення про стягнення з відповідача неустойки на підставі ст. 785 ЦК України цілком правомірно не було взято апеляційним господарським судом до уваги, оскільки, як свідчать матеріали справи, позовні вимоги про стягнення подвійного розміру орендної плати за період після припинення договору оренди (січень -лютий 2012р.) у зв'язку з неповерненням орендованого майна було обґрунтовано саме положеннями ст. 785 ЦК України (якою передбачено право наймодавця у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійного плати за користування річчю за час прострочення).

Інші доводи касаційної скарги, які фактично зводяться до необхідності здійснення касаційною інстанцією переоцінки наявних у справі доказів, яким вже надано оцінку господарськими судами першої та апеляційної інстанції, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.

З огляду на викладене, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. у справі №5004/364/12 відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ Виробничо- торгове підприємство "Санрайз" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. у справі №5004/364/12 залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. у справі №5004/364/12 -без змін.

ГоловуючийК. Грейц Судді:С. Бакуліна О. Глос