Постанова № 26431295, 10.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 5023/10690/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. -головуючого, Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,

за участю представників: позивача -Пустового М.В. та відповідача -Соколая В.А. дов. № 28 від 12 березня 2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-1" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року у справі господарського суду Харківської області за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-1" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-1" (далі -позивач) звернулось до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -відповідач) з позовом про визнання рішення відповідача № 137-к від 8 грудня 2011 року у справі № 2/02-144-11недійсним та його скасування.

Позовні вимоги обґрунтовано неповним з'ясуванням обставин справи, недоведеністю обставин, які мають значення для справи, та порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення відповідачем.

Рішенням господарського суду Харківської області від 6 лютого 2012 року у позові відмовлено частково.

Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 137-к від 8 грудня 2011 року у справі № 2/02-144-11 про зловживання монопольним (домінуючим) положенням з боку Приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-1".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено.

Рішення господарського суду Харківської області від 6 лютого 2012 року скасовано в частині визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 137-к від 8 грудня 2011 року у справі № 2/02-144-11 про зловживання монопольним (домінуючим) положенням з боку Приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-1" та в частині стягнення з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-1" судового збору в сумі 941, 00 грн.

У цій частині прийнято нове рішення.

У задоволенні позовних вимог приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-1" про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 137-к від 8 грудня 2011 року по справі № 2/02-144-11 про зловживання монопольним (домінуючим) положенням з боку Приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-1" відмовлено.

В іншій частині рішення господарського суду Рівненської області від 6 лютого 2012 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-1" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року, а рішення господарського суду Харківської області від 6 лютого 2012 року залишити без змін.

Посилається на порушення судами Закону України "Про оренду землі", норм процесуального права та положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 1 серпня 2011 року за колективним звернення власників земельних часток (паїв) с. Юрченкове Вовчанського району Харківської області щодо встановлення у договорах оренди розміру орендної плати, що не відповідає нормам законодавства, Харківським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України видано наказ № 86 "Про позапланову перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-1".

За результатами проведення вказаної перевірки 12 серпня 2011 року відповідачем прийнято рекомендації № 78 "Про припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції", які надіслані позивачу та згідно яких приватному сільськогосподарському підприємству "Молнія-1" рекомендовано припинити дії, що полягають у встановленні в договорах оренди з власниками земельних часток (паїв) заниженого в порівнянні з діючими нормативно-правовими актами розміру орендної плати, що є істотною умовою договору, шляхом внесення змін до договорів оренди з власниками земельних часток (паїв), зокрема, щодо визначення розміру орендної плати відповідно до діючої нормативно-правової бази, усунення причин виникнення порушення, умов, що йому сприяли. Про виконання рекомендацій повідомити відділення у двомісячний термін з дня отримання рекомендацій.

Листом № 18 від 18 серпня 2011 року приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-1" повідомило, що орендна плата за користування земельними ділянками у 2009-2010 р.р. сплачувалась як в натуральній, так і в грошовій формах, при цьому орендна плата в 2009 році нараховувалась у розмірі 1, 69 % від грошової оцінки земельної ділянки станом на 2009 рік, у 2010 році -нараховувалась у розмірі 1,6 % від грошової оцінки земельної ділянки станом на 2010 рік. При нарахуванні орендної плати проводилась щорічна індексація грошової оцінки земельної ділянки у відповідності з щорічними коефіцієнтами індексації ( у 2009 році -1,184, у 2010 році -1,254).

Також, як вказано в листі, протягом останніх трьох років зміни до договорів оренди не вносились.

29 серпня 2011 року за результатами позапланової перевірки складено акт та 31 серпня 2011 року направлено його позивачу.

12 жовтня 2011 року Приватним сільськогосподарським підприємством "Молнія-1" направлено відповідачу лист № 12/10-11, в якому повідомлялось про те, що підприємством взято до уваги рекомендації адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та, виходячи з того, що підприємство є однією із сторін договорів оренди, укладених з власниками земельних часток (паїв), та загальної економічної ситуації, воно ініціює реєстрацію таких змін.

Водночас позивач не погоджувався з висновками рекомендацій щодо наявності ознак зловживання підприємством монопольним (домінуючим) становищем та просив продовжити строк виконання рекомендацій до 1 січня 2012 року, посилаючись на те, що процедура внесення змін та реєстрації додаткових угод до договорів оренди є тривалою, враховуючи кількість таких договорів.

Розпорядженням Харківського обласного відділення Антимонопольного комітету України № 161 від 18 жовтня 2011 року позивачу відмовлено у продовженні строку виконання рекомендацій від 12 серпня 2011 року.

Розпорядженням відповідача № 162-рк від 18 жовтня 2011 року "Про початок розгляду справи" розпочато розслідування справи № 2/02-144-11 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку з боку приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-1".

Встановлено, що позивачем отримано попередні висновки у справі №2/02-144-11 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції від 21 листопада 2011 року.

Листом № 29/11-2011 від 29 листопада 2011 року приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-1" вказало, що розмір орендної плати у 2011 році склав 2,4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та повідомило, що підприємством укладено 257 договорів оренди земельних ділянок у межах Котівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, загальною площею 2 261, 5 га.; 220 договорів оренди земельних ділянок у межах Пільнянської сільської ради Вовчанського району Харківської області, загальною площею 1 619, 7 га. та 178 договорів оренди земельних ділянок у межах Юрченковської сільської ради Вовчанського району Харківської області, загальною площею 1 614, 2 га. Всього позивачем орендується 5 495, 54 га. земель у межах вказаних сільських рад.

Листом № 05-12/11 від 5 грудня 2011 року приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-1" повідомило відповідача про свої зауваження та заперечення щодо висновків подання.

8 грудня 2011 року на засіданні адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято спірне рішення № 137-к, згідно якого:

1. Визнано, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-1" за період 2008-2010 років та протягом січня-жовтня 2011 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з набуття в оренду земельних часток (паїв) з часткою 100 % в межах орендованих земельних часток (паїв) на територіях Юрченковської, Котівської та Пільнянської сільських рад Вовчанського району Харківської області.

2. Визнано, що приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-1", не привівши у відповідність з Указом Президента України № 725/2008 від 19 серпня 2008 року договори оренди землі з власниками земельних часток (паїв) в частині встановлення розміру орендної плати на рівні 3 %, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, передбачене ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме дії, які призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку набуття послуг з набуття в оренду земельних часток (паїв).

3. Згідно абз. 2 ч. 2 та ч. 6 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-1"накладено штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп.

4. Зобов'язано приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-1" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом:

- надання документів, які підтверджують виплату власникам земельних часток (паїв) орендної плати в розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до договорів оренди землі з власниками земельних часток (паїв) в частині визначення розміру орендної плати на рівні 3 % в двомісячний термін з дня отримання рішення;

- проведення державної реєстрації змін до договорів оренди земельних часток (паїв) до 1 квітня 2012 року.

Прийняття вказаного рішення стало підставою звернення приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-1" до суду.

Порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на певному ринку товарів, послуг урегульовано Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку (далі -Методика), затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України № 49-р від 5 березня 2012 року.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії як встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання; складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи; складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп); визначення товарних меж ринку; визначення територіальних (географічних) меж ринку; встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку -визначення часових меж ринку; визначення обсягів товару, який обертається на ринку; розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку; складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) -потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відділенням Антимонопольного комітету України вірно визначено об'єкти аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг щодо набуття в оренду земельних часток (паїв).

За показниками взаємозамінності, подібності призначення, споживчих властивостей, умов використання товару (послуги) послуга з набуття в оренду земельних часток (паїв) не має замінників, а тому окремий перелік послуг згідно п. 2.1. Методики не складався.

Товарні межі ринку -послуга з набуття в оренду часток (паїв) визначені відповідачем з урахуванням положень пп. 2.1.4. Методики.

Під час дослідження ринку послуг з набуття в оренду земельних часток (паїв) встановлено, що інші суб'єкти господарювання, які орендують землі в межах Пільнянської, Котівської та Юрченківської сільських рад Вовчанського району Харківської області, не складають конкуренції позивачу з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 1.3 Методики бар'єри вступу на ринок -обставини, що перешкоджають новим суб'єктам господарювання почати конкурувати на рівних із суб'єктами господарювання, що вже діють на певному товарному ринку.

Для вступу на ринок послуг з набуття в оренду земельних часток (паїв) існують певні економічні та організаційні бар'єри, з огляду на недоцільність для потенційних конкурентів обробляти земельні частки (паї) в місцях, розташованих на значній відстані, зокрема, внаслідок високого рівня транспортних витрат; обробляти невеликі (менше 8 га) земельні частки (паї) окремих власників; створювати нові альтернативні майнові комплекси в територіальних межах визначеного ринку та/або переносити існуючі за межі розташування земель.

Вказані обмеження, відповідно до п. 9.2. Методики, є бар'єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок.

Крім того, згідно умов договорів оренди земельних часток (паїв) строк їх дії становить 49 років, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, дія договору припиняється лише у разі закінчення строку, на який його було укладено, ліквідації орендаря або викупу земельної ділянки орендарем чи для суспільних потреб, розірвання договору можливе лише за взаємною згодою сторін чи за рішенням суду внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором, або внаслідок випадкового знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню.

Інших випадків договорами не передбачено.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що за умови виконання позивачем обов'язків, передбачених договорами оренди землі, та його відмови розірвати договір оренди землі, орендодавець фактично не має можливості розірвати такий договір або змінити лише за власною ініціативою.

Територіальні межі ринків як орендованих приватним сільськогосподарським підприємством "Молнія-1" земельних часток (паїв) на території Юрченковської, Котівської та Пільнянської сільських рад Вовчанського району Харківської області визначені відділенням Антимонопольного комітету з урахуванням положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Встановлено, що у визначених відділенням територіальних межах був лише один постачальник послуг з набуття в оренду земельних часток (паїв) -приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-1", а тому окремий перелік постачальників не складався.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема, внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Такими діями, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, як це визначено ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За змістом наведених норм обов'язок з доведення обставин про те, що суб'єкт господарювання зазнає значної конкуренції, покладається саме на такого суб'єкта господарювання.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-1" не надало будь-яких документів, які б свідчили про те, що підприємство зазначає значної конкуренції, більш того, останнє зазначило, що такої інформації не має.

У касаційній скарзі заявник стверджує, що Харківським обласним відділенням Антимонопольного комітету України не було вчинено усіх передбачених Методикою дій для встановлення монопольного становища суб'єкта господарювання на ринку.

Однак, такі твердження помилкові з огляду на те, що відповідно до п. 2.2 ст. 2 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені п. 2.1. Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема, особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Тобто, порядок проведення дій, їх послідовність та наявність не є сталими, а можуть бути змінені з урахуванням різних обставин у кожному випадку.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Згідно п. 1 Указу Президента України № 725 від 19 серпня 2008 року "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)" слова та цифри "у розмірі не менше 1,5 відсотка" у ст. 1 Указу Президента України № 92 від 2 лютого 2002 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян -власників земельних ділянок земельних часток (паїв)" (зі змінами) замінено словами та цифрою "у розмірі не менше 3 відсотків", що було зроблено з метою посилення захисту права власності громадян на землю, створення сприятливих умов для ефективного господарювання на ній, формування сталого землекористування, удосконалення системи оцінки землі та платності землекористування.

Вказані Укази є чинними.

Норма щодо запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря, відповідно до ч. 3 ст. 106 Конституції України, є обов'язковою для виконання на території України.

А тому твердження приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-1" про рекомендаційний характер вказаної норми неспроможні та помилкові.

Також не приймаються до уваги доводи заявника про встановлену законом можливість сторін договору визначати його ціну за домовленістю, оскільки положення зазначеної вище норми не обмежують сторін у визначенні розміру орендної плати, а лише встановлюють її мінімальну межу.

Враховуючи викладене, висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного відділення Антимонопольного комітету України ґрунтуються на нормах закону та постановлені за з'ясування всіх істотних обставин справи.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині скасування рішення Харківського обласного відділення Антимонопольного комітету України № 137-к від 8 грудня 2011 року у справі № 2/02-144-11 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органу Антимонопольного комітету України можуть бути оскаржені до господарського суду. При цьому таке оскарження здійснюється шляхом подання позовної заяви про визнання рішення недійсним.

Скасування рішення органу Антимонопольного комітету можливе лише за результатами перегляду такого рішення органами Антимонопольного комітету України, як це передбачено ст. 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Доводи касаційної скарги, що зводяться до намагання переоцінити докази у справі, посилання на недоведеність обставин справи та неналежність наданих доказів, не приймаються до уваги судом касаційної інстанції з огляду на встановлені ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України межі повноважень суду.

Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду прийнята за наслідками встановлення усіх істотних обставин справи та вірного застосування норм процесуального та матеріального права, зокрема, норм Закону України "Про захист економічної конкуренції", Указу Президента України "Про невідкладені заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" № 725 від 19 серпня 2008 року та положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку, що регулюють спірні правовідносини.

Відтак, постанова апеляційного господарського суду законна та обґрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Н. Губенко