Постанова № 26430847, 09.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 жовтня 2012 р. справа № 2-а- 8645/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання -Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача -Яно С.С.,

представника відповідача - Шляхта В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК"Форт-Пост" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК"Форт-Пост" (далі - ТОВ "БК"Форт-Пост") звернулось до суду з адміністративним позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Індустріальна МДПІ м.Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2012 року №0000062302, №0000072302, №0000082302.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Індустріальною МДПІ м.Харкова було проведено перевірку позивача, за результатами якої було складено акт №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року, на підставі якого винесені податкові-повідомлення рішення №0000062302, №0000072302, №0000082302 від 23.04.2012 року. Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення не є обґрунтованими, оскільки він має всі необхідні первинні документи по спірним господарським операціям, що дають йому право на відображення податкового кредиту. Позивач зазначив, що не несе відповідальності за господарську діяльність своїх контрагентів, а податкові органи не мають права посилатися на акт про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагенту -ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів і просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що згідно з актом перевірки №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року встановлені порушення ТОВ "БК"Форт-Пост" вимог п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2, 3, 4 кв. 2011 року на загальну суму 1499966,00 грн.; встановлені порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2, 3, 4 кв. 2011 року на загальну суму 3982786,00грн.; встановлені порушення п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень, червень, липень, вересень 2011 року на загальну суму 494796,00 грн. Представник відповідача зазначив, що висновки акту перевірки №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року є належним чином обґрунтованими та такими, що узгоджуються з приписами чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "БК"Форт-Пост" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.03.2005 року.

З пояснень сторін та наявних матеріалів справи, судом встановлено, що ТОВ "БК"Форт-Пост" перебуває на обліку у Індустріальній МДПІ м.Харкова та є платником податку на додану вартість.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова №266 від 22.02.2012 року та направлення №270 від 03.03.2012 року, фахівцями Індустріальної МДПІ м.Харкова з 05.03.2012 року по 13.03.2012 року була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "БК"Форт-Пост" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-Монтажівест» за період з 01.12.2010 року по 30.10.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року, відповідно до якого встановлено порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2, 3, 4 кв. 2011 року на загальну суму 1499966,00 грн.; встановлені порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2, 3, 4 кв. 2011 року на загальну суму 3982786,00грн.; встановлені порушення п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень, червень, липень, вересень 2011 року на загальну суму 494796,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "БК"Форт-Пост", направив на адресу податкового органу заперечення №206 від 10.04.2012 року до акту перевірки №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року. За наслідками розгляду вказаних заперечень, податковим органом листом №1417/10/22-216 від 20.04.2012 року було відмовлено в їх задоволенні та висновки акту перевірки з врахуванням змін до нього залишилися незмінними.

За наслідками акту перевірки №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року Індустріальною МДПІ м.Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000062302 від 23.04.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 609943,00 грн., в тому числі основний платіж -у сумі 494796,00 грн., штрафні санкції у сумі -115147,00 грн.; №0000072302 від 23.04.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1499966,00 грн., в тому числі основний платіж -у сумі 1499966,00 грн., штрафні санкції у сумі -0 грн.; №0000082302 від 23.04.2012 року, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3982786,00 грн., в тому числі основний платіж -у сумі 3982786,00 грн., штрафні санкції у сумі -0 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року судження суб'єкта владних повноважень про те, що господарські операції між ТОВ "БК"Форт-Пост" та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим позивачем, на думку податкового органу, порушені вимоги вищенаведеного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до Ліцензії №479879 серії АВ, виданої Інспекцією держархбудконтролю у Харківській області 21.05.2009 року, позивач має право проводити господарську діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури, має Дозвіл на виконання будівельних робіт №06/553 від 29.12.2006 року по будівництву багатоповерхового житлового будинку із вбудовано-прибудованими офісними, торгівельними приміщеннями та молодіжним центром у м. Харкові, вул. Цілиноградська, 48, Сертифікат Інспекції держархбудконтролю у Харківській області серії ХК № 16411003007 про відповідність закінченого будівництвом об'єкту у м. Харкові по вул. Цілиноградська, 48 проектній документації та його готовність до експлуатації.

Між ТОВ «БК «Форт-Пост»та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»було укладено Договір підряду №03/12/10-1 від 03.12.2010 року. Умовами зазначеного договору передбачено, що замовник, ТОВ «БК «Форт-Пост», доручає, а виконавець, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», приймає на себе зобов'язання по виконанню будівельних робіт, передбачених додатками до зазначеного договору. Відповідно до умов зазначеного договору об'єктом будівництва по цьому договору є багатоповерховий житловий будинок із вбудовано-прибудованими офісними, торгівельними приміщеннями та молодіжним центром, який відповідно до документації, розташований у м. Харкові, за адресою: вул. Цілиноградська, 48.

До матеріалів справи представником позивача надано завірені копії актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 24.12.2010 року, 25.01.2011 року, 25.02.2011 року, 25.03.2011 року, 22.04.2011 року, 24.05.2011 року, 24.06.2011 року, 25.07.2011 року, 10.08.2012 року, 25.08.2011 року, 30.09.2011 року, 12.10.2011 року та 26.10.2011 року, з яких вбачається, що будівельні матеріали, відповідно до договору підряду №03/12/10-1 від 03.12.2010 року були передані від замовника, ТОВ «БК «Форт-Пост», до виконавця, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

Представником позивача, під час розгляду справи, було надано завірені копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витратах/ за формою КБ-3 та акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 від 31.05.2011 року, 30.06.2011 року, 29.07.2011 року, 15.08.2012 року, 31.08.2011 року, 30.09.2011 року, 15.10.2011 року та 31.10.2011 року.

Згідно відомостей ресурсів, складених до договору №03/12/10-1 від 03.12.2010 року, з вартості будівельних робіт виключається вартість матеріальних ресурсів замовника.

Виконавцем, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», було виписано податкові накладні №303 та №302 від 31.05.2011 року, №312 від 30.06.2011 року, №311 від 29.07.2011 року, №253 від 15.08.2011 року та №703 від 31.08.2011 року, №417 від 30.09.2011 року, відповідно до договору підряду №03/12/10-1 від 03.12.2010 року.

На підтвердження використання отриманих будівельних робіт у власній господарській діяльності представником позивача до суду надані договори оренди землі від 18.05.2011 року та від 11.10.2007 року з додатками. З зазначених договорів вбачається, що орендодавець, Харківська міська рада, надає, а орендар, ТОВ «БК «Форт-Пост», приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення -землі нежитлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Харкові, вул. Цілиноградська, 48.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «БК «Форт-Пост»та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»було укладено Договір підряду №30/08/11-1 від 30.08.2011 року.

Умовами зазначеного договору передбачено, що замовник, ТОВ «БК «Форт-Пост», доручає, а виконавець, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», приймає на себе зобов'язання по виконанню будівельних робіт, передбачених додатками до зазначеного договору. Відповідно до умов зазначеного договору об'єктом будівництва по цьому договору є гараж-стоянка у житловому будинку, що розташований у м. Харкові за адресою: вул. Вернадського, 1 (будівельна адреса -пр. Гагаріна, 1а у м. Харкові).

До матеріалів справи представником позивача надано завірені копії акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 26.09.11 року, з якого вбачається, що будівельні матеріали, відповідно до договору підряду №30/08/11-1 від 30.08.2011 року були передані від замовника, ТОВ «БК «Форт-Пост», до виконавця, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

Також, представником позивача було надано до суду завірені копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витратах/ за формою КБ-3 та акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 від 30.09.2011 року.

Згідно відомостей ресурсів, складених до договору №30/08/11-1 від 30.08.2011 року, з вартості будівельних робіт виключається вартість матеріальних ресурсів замовника.

Виконавцем -ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»було виписано податкову накладну №462 від 30.09.11 року.

Також, судом встановлено, що між ТОВ «БК «Форт-Пост»та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»було укладено Договір підряду №01/09/11-1 від 01.09.2011 року.

Умовами зазначеного договору передбачено, що замовник, ТОВ «БК «Форт-Пост», доручає, а виконавець, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», приймає на себе зобов'язання по виконанню будівельних робіт, передбачених додатками до зазначеного договору. Відповідно до умов зазначеного договору об'єктом будівництва по цьому договору 16-поверховий житловий будинок у мікрорайоні «Мобіль», що розташований у селищі міського типу Пісочин Харківського району Харківської області.

До матеріалів справи представником позивача надано завірені копії актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 26.10.11 року та від 31.10.2011 року, з яких вбачається, що будівельні матеріали, відповідно до договору підряду №01/09/11-1 від 01.09.2011 року були передані від замовника, ТОВ «БК «Форт-Пост», до виконавця, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

До матеріалів справи представником позивача надано завірені копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витратах/ за формою КБ-3 та акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 від 30.09.2011 року, від 31.10.2011 року.

Згідно відомостей ресурсів, складених до договору №01/09/11-1 від 01.09.2011 року, з вартості будівельних робіт виключається вартість матеріальних ресурсів замовника.

Виконавцем -ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»було виписано податкову накладну № 485 від 30.09.2011 року.

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам ТОВ «БК «Форт-Пост»з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року з №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, з яких вбачається, що позивачем перераховано на користь ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»суми коштів на виконання зазначених договорів, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані результати робіт за договорами підряду, укладеним з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

Досліджені в ході судового розгляду справи копії платіжних документів на перерахування коштів на адресу контрагента позивача, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання контрагентом позивача, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»(що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Також, судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій, та на момент перевірки контрагент позивача ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»був платником податку на додану вартість.

Судом не береться до уваги посилання податкового органу в акті перевірки №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року на висновки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, викладені в актах №12/23-02-09/36987611 від 13.09.2011 року, №70/23-02-09/36987611 від 11.10.2011 року, №62/23-02-09/36987611 від 07.10.2011 року, №84/23-02-09/36987611 від 20.10.2011 року та №249/23-02-09/36987611 від 13.12.2011 року з огляду на наступне.

Згідно змісту акту перевірки позивача вбачається, що підставою для проведення позапланової документальної виїзної перевірки є акти зустрічної звірки контрагента позивача, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», а саме №12/23-02-09/36987611 від 13.09.2011 року, №70/23-02-09/36987611 від 11.10.2011 року, №62/23-02-09/36987611 від 07.10.2011 року, №84/23-02-09/36987611 від 20.10.2011 року та №249/23-02-09/36987611 від 13.12.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»щодо підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ «Техноспецмаркетінг»за період з червня по жовтень 2011 року.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Проте, як вбачається з акту перевірки №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року, даний акт складено податковим органом внаслідок неможливості проведення зустрічної звірки, та не містить фактів про можливі порушення контрагентом позивача, ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Форт-Пост».

Відповідно до п.4, п.5 Розділу I «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого ДПА України від 22.12.2010 № 984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, обґрунтування висновків акту перевірки №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року про виявлені порушення не ґрунтуються на фактах порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства позивачем, оскільки акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»не містять даних про аналіз фінансово-господарських операцій між ТОВ «БК «Форт-Пост»та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

Також, суд не бере до уваги посилання податкового органу в акті перевірки №7/23-212/33412743 від 20.03 2012 року на висновки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, викладені в актах №3358/15-107/33412743/249 від 31.10.2011 року та №2549/23-212/33412743 від 05.08.2011 року з огляду на наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року по справі №2а-5696/12/2070 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Форт-Пост»до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова про скасування повідомлень-рішень, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Форт-Пост»задоволено. В зазначеному рішенні судом встановлено, що зменшення за результатами акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 31.10.2011 року №3358/15-107/33412743/249 від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 4125614,00 грн. та висновок про заниження позитивного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2012 року на суму 30156,00 грн., та нарахування податку на прибуток у розмірі 6936,00 грн. є неправомірним. Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 року по справі №2а-5696/12/2070 оскаржена не була та набрала законної сили у встановленому КАС України порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 року по справі №2а-8365/11/2070 було задоволено адміністративний позово Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Форт-Пост»до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки №2549/23-212/33412743 від 05.08.2011 року. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012 року по справі №2а-8365/11/2070 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 року по справі №2а-8365/11/2070 залишено без змін.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копії особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, посилання податкового органу на акт перевірки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова №3358/15-107/33412743/249 від 31.10.2011 року та №2549/23-212/33412743 від 05.08.2011 року є неналежним обґрунтуванням заперечень проти позову.

Крім цього, суд зазначає, що висновок відповідача про те, що у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»не існує необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності не відповідає матеріалам справи, оскільки у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»наявна ліцензія на проведення робіт.

Відповідно до Закону України №1755 від 01.06.2000 року «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Постанови №1396 від 05.12.2007 року «Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві», а також Наказу №47 від 27.01.2009 року «Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»діяло на підставі ліцензій для провадження діяльності, пов'язаної з будівництвом будівель, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Доказів анулювання вказаних ліцензій відповідач в актах перевірок не надав.

Виходячи з цього у відповідача не має законних підстав вважати, що у контрагента позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків Індустріальної МДПІ м.Харкова про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «БК «Форт-Пост» за перевірений період з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

Згідно з пп. 14.1.181.п 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п. 14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.4. ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ТОВ «БК «Форт-Пост»та його контрагентом - ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», наявність у позивача первинних документів та податкових накладних, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання результатів робіт, а також документів, що підтверджують використання вказаних результатів робі у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання результатів робіт у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».

Також, згідно ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

В рішенні Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138. витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи наведені норми, законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами

Судом встановлено, що з наданих позивачем та досліджених судом первинних документів вбачається, що господарські операції між ТОВ «БК «Форт-Пост»та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Суд також зазначає, що Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року затверджено "Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", тобто при оформленні результатів перевірок посадові особи зобов'язані дотримуватися вимог цього Порядку. Згідно пп. 4, 5, 6 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства, факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (пункт 5.2. розділу ІІ Порядку).

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" унормовано правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій.

Згідно з абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд зазначає, що дослідження та аналіз первинних документів платника податків при проведенні органами державної податкової служби документальних перевірок є обов'язковим.

Суд звертає увагу на те, що обов'язковість використання при проведенні документальних перевірок первинних документів платників податків визначається також положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 та п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України.

Зі змісту акту перевірки ТОВ "БК"Форт-Пост" вбачається, що при її проведенні посадовою особою Індустріальної МДПІ м.Харкова ретельно було вивчено лише акти перевірок ТОВ "Промбуд-монтажінвест", а первинні документи, які містять відомості про господарські операції позивача та є доказами здійснення фінансово-господарської діяльності, в ході перевірки досліджувались не повністю.

Таким чином, судом встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки, зроблені без достатнього вивчення первинних документів позивача, належних та допустимих, в розумінні ст.70 КАС України, доказів на підтвердження судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності акт перевірки не містить.

Окрім цього, суд зауважує, що жодного порушення податкового законодавства безпосередньо ТОВ "БК"Форт-Пост" згідно акту №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року фахівцями Індустріальної МДПІ м.Харкова встановлено не було.

Окремо суд зауважує, що перевірка ТОВ "БК"Форт-Пост" фахівцями Індустріальної МДПІ м.Харкова, за наслідками якої було складено акт №7/23-212/33412743 від 20.03.2012 року, проводилась на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України через отримання Постанови Апеляційного суду м.Києва від 26.01.2012 року про проведення позапланової документальної виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "БК"Форт-Пост" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010 року по 30.10.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-Монтажівест».

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 86.9 ст.86 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Згідно з вимогами п.58.4 ст.58 ПК України у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПК України.

Згідно п.86.10 ст.86 в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права, суд приходить до висновку, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії Індустріальної МДПІ м.Харкова стосовно винесення оскаржуваних податкових повідомлень -рішень за результатами перевірки, протирічать нормам Податкового кодексу України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність податкових повідомлень - рішень Індустріальної МДПІ м.Харкова від 23.04.2012 року №0000062302, №0000072302, №0000082302 дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

В зв'язку з тим, що Індустріальна МДПІ м.Харкова не мала належних підстав для визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, визначення суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ТОВ "БК"Форт-Пост" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "БК"Форт-Пост" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 2146,00 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК"Форт-Пост" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 23.04.2012 року №0000062302, №0000072302, №0000082302.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК"Форт-Пост" (пр. 50-річчя СРСР, буд. 46, Харків, 61060, код 33412743) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 15.10.2012 року.

Суддя Біленський О.О.