Постанова № 26430247, 11.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/5377/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Молодецького Р.І.,

при секретарі – Лі Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області до Закритого акціонерного товариства "Лубенський ремонтний завод" про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Лубенський ремонтний завод" про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що за відповідачем рахується заборгованість з єдиного внеску за листопад 2011 року та квітень 2012 року у сумі 8 934 грн. 82 коп.; страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 105 392 грн. 42 коп.; витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2008 року по червень 2012 року у сумі 163 332 грн. 90 коп., які позивач просить стягнути.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2012 року позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області було залишено без розгляду в частині позовних вимог про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2008 року по січень 2012 року включно в сумі 144 648 грн. 81 коп. у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову до суду не надав.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Лубенський ремонтний завод" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області 15 жовтня 1998 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 03 вересня 2012 року /а. с. 196-199/ та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі.

За Закритим акціонерним товариством "Лубенський ремонтний завод" рахується заборгованість перед Пенсійним фондом України за період з лютого по червень 2012 року з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 в сумі 7 189 грн. 96 коп. та списком № 2 в сумі 11 494 грн. 13 коп.

На дату розгляду справи судом відповідачем заборгованість в добровільному порядку не сплачена, що підтверджується даними картки особового рахунку відповідача.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено підпунктами "а", "б" - "з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (надалі - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. До набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” діяв Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97 № 400/97-ВР. Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97 № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства, згідно вимог пункту 6.8 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.10 розділу 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно наданих суду розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій /а. с. 114 –116/, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” “б - з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, складених та направлених Закритому акціонерному товариству "Лубенський ремонтний завод", витрати становили 18 684 грн. 09 коп. грн. Вказані розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується підписом посадової особи відповідача на супровідних листах до розрахунків, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідачем доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача суду не надано.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону

Згідно до положень статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-1У, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400 та розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, а саме: 33,2 % від фонду оплати праці та 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано до органів Пенсійного фонду розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті /а. с. 17 –45/, відповідно до яких загальна сума страхових внесків (рядок 8) складає 105 392 грн. 42 коп.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та відповідно до п. 5.1.3 та 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місці виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків н пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплаті заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Згідно пункту 3.1 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 року № 2-4, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до Пенсійного фонду України на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ й організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податків, що не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу. Особові рахунки платників відкриваються районним (міським) органом Пенсійного фонду України щорічно.

Відповідачем самостійно розраховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у встановлені частиною 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” строки та на час розгляду справи сума заборгованості становить 105 392 грн. 42 коп., що підтверджується картками особового рахунку платника - Закритого акціонерного товариства "Лубенський ремонтний завод".

За змістом статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У розумінні пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частин 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В ході судового розгляду встановлено, що строки оплати спірної суми боргу закінчились, разом з тим, докази про виконання відповідачем вимог Закону №2464 у справі відсутні.

Відповідно до картки особового рахунку платника єдиного внеску, за відповідачем рахується заборгованість за листопад 2011 року та квітень 2012 року в загальній сумі 8 934 грн. 82 коп. /а. с. 13-14, 233-234/.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів сплати відповідачем суми боргу по сплаті єдиного внеску за листопад 2011 року та квітень 2012 року у сумі 8 934 грн. 82 коп.; страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 105 392 грн. 42 коп.; витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з лютого 2012 року по червень 2012 року у сумі 18 684 грн. 09 коп. сторонами до матеріалів справи не надано.

Згідно частини 15 статті 106 Закону №1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Пунктом 7 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (чинного з 01.01.2011 року) визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області до Закритого акціонерного товариства "Лубенський ремонтний завод" про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Лубенський ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 01373358) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни та Лубенському районі борг на загальну суму 133 011 (сто тридцять три тисячі одинадцять) грн. 33 копійки зі сплати:

єдиного внеску за листопад 2011 року та квітень 2012 року у сумі 8 934 грн. 82 коп.;

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 105 392 грн. 42 коп.;

витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з лютого по червень 2012 року у сумі 18 684 грн. 09 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 жовтня 2012 року.

Суддя Р.І. Молодецький