Постанова № 26430120, 11.09.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2012 р. Справа № 2а-3672/12/1470

м. Миколаїв

12:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,

представника позивача: Сугацького О.М.,

представника прокуратури: Лютої А.В.,

відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПрокурора Заводського району м. Миколаєва, вул. Бузніка, 14, м. Миколаїв, 54021

в інтересах держави в особіДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 54018

простягнення податкового боргу в сумі 22951, 97 грн., В С Т А Н О В И В:

Прокурор Заводського району м. Миколаєва звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ або позивач) про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі -відповідач) податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 22951,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не сплатила самостійно визначену нею суми орендної плати за землю за січень-травень 2012 року, в результаті чого податковий борг станом на 03.07.2012 складає 22951,97 грн.

В судовому засіданні прокурор і представник позивача позовну вимоги підтримали.

Відповідач проти задоволення позову заперечувала з таких підстав. На розташований на орендованій відповідачем земельній ділянці об'єкт нерухомості (фабрика), в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань перед банківською установою,постановою державного виконавця був накладений арешт. Робота фабрики зупинена. 07.03.2012 відповідач звернулась до Миколаївського міського голови з приводу дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки. Відповідач погодилась з вимогами про стягнення податкового боргу за період січень-березень 2012 року, проти задоволення вимог за квітень-травень 2012 заперечувала, посилаючись на те, що вона в ці місяці земельною ділянкою фактично не користувалась, оскільки фабрика не працювала. Крім того, відповідач вказала на відсутність можливості погасити податковий борг в зв'язку з відсутністю доходу та майна.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 11.09.2012 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача і відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

29.03.1995 відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 14-15).

20.03.2006 відповідач була узята на облік в якості платника податків за № 566 у ДПІ, що підтверджується наданою позивачем довідкою про взяття на облік платника податків від 24.05.2012 № 2493 (ар. с. 10).

24.01.2012 відповідач подала позивачу податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 рік, в якій визначила річну сума орендної плати - 55177,61 грн. (ар. с. 12-13).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України). Враховуючи це, відповідач не пізніше 01.03.2012 (за січень 2012 року), не пізніше 30.03.2012 (за лютий 2012 року), не пізніше 30.03.2012 (за березень 2012 року), не пізніше 30.05.2012 (за квітень 2012 року), не пізніше 30.06.2012 (за травень 2012 року) мала сплачувати по 4598,13 грн. Фактично відповідач сплатила 38,73 грн., тому сума її податкового боргу є 22951,97 грн.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються. Як вказано у пункті 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Та обставина, що протягом січня-червня 2012 року відповідач була орендарем земельної ділянки, ОСОБА_3 визнає. Умови і порядок припинення договору оренди землі (в тому числі шляхом розірвання такого договору) встановлені статтями 31 і 32 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV«Про оренду землі». Відповідач не надала суду доказів того, що договір оренди землі був розірваний.

Відповідно до підпункту 14.1.175 сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

03.05.2012 ДПІ надіслала відповідачу податкову вимогу від 06.03.2012 № 90, яку відповідач отримала 14.05.2012 (ар. с. 9).

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету Заводського району м. Миколаєва (банківські реквізити: р/р 34128999700003, банк ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 23626096) податковий борг в сумі 22951, 97 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті163 КАС України

та підписана суддею 14 вересня 2012 року.