Постанова № 26430082, 16.08.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12:33

16.08.2012 Справа № 2а-8657/11/1470

Колегія суддів Миколаївського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Устинова І.А., суддів Середи О.Ф., Мельника О.М. за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект", пр. Жовтневий, 42-А, м. Миколаїв, 54018

доДержавної фінансової інспекції України, вул. П.Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070

провизнання протиправним та скасування вимоги від 29.09.2011 № 06-14/1548, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект»(далі - позивач) з урахуванням уточнених позовних вимог звернулося до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України, викладених в листі від 29 вересня 2011 року № 06-14/1548 «Про усунення порушень»в частині вимогання:

- відшкодувати збитки за рахунок осіб, винних у нарахуванні та виплаті лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць надбавки за стаж неперервної роботи, в іншому випадку провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів;

- зобов'язати TOB «Зоря-Сервіс»забезпечити виконання рішень господарського суду Миколаївської області від 29 серпня 2001 року та від 08 квітня 2005 року щодо отримання відповідної інформації від ВАТ «Миколаївгаз»на суму 25149252 грн. 12 коп. та стягнення із боржників цієї суми;

- розірвати договори на передачу у заставу майнових прав на отримання грошових коштів за зобов'язаннями, у яких підприємство виступає кредитором;

- привести умови договору з Міністерством оборони України на закупівлю послуг у сфері оборони від 28 березня 2011 року № 2382/ВП-2011 у відповідність до листа-погодження Міністерства економіки України;

- затвердити проектно-кошторисну документацію по об'єкту «Реконструкція покрівлі цеху № 35»відповідності з чинним законодавством.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вимоги відповідача не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, порушують права, свободи та інтереси позивача.

Відповідач надав заперечення проти позову. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Головним контрольно-ревізійним управлінням України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект»за період з 01 липня 2009 по 30 червня 2011 року, за результатами якої був складений акт від 09 серпня 2011 № 06-21/71 (т. 1, а.с. 23-195).

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем направлено на адресу Головного контрольно-ревізійного управління заперечення на акт перевірки від 17 серпня 2011 року № 17/1-7896 (т. 1, а.с. 197-200, т. 2, а.с. 1-50).

Позивачем отримані висновки на заперечення до акту перевірки від 09 серпня 2011 року № 06-21/71 Головного контрольно-ревізійного управління України від 09 вересня 2011 року (т. 2, а.с. 51-135).

Позивач звернувся до Головного контрольно-ревізійного управління України з листом № 17/1-8824 від 12 вересня 2011 року відносно перегляду висновків від 09 вересня 2011 року на заперечення до акту від 09 серпня 2011 року № 06-21/71 планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»за період з 01 липня 2009 по 30 червня 2011 року (т. 2, а.с. 136-148).

У відповідь на зазначений лист позивачем отримано лист Головного контрольно-ревізійного управління України від 29 вересня 2011 року № 06-14/1549 (т. 2, а.с. 149-154), в якому Головне контрольно-ревізійне управління України погодилося з деякими позиціями позивача.

Позивач частково погодився з вимогами відповідача та виконав їх.

Позивачем оскаржуються до суду вимоги відповідача викладені в пунктах 6, 12,13,17 листа від 29 вересня 2011 року № 06-14/1548 «Про усунення порушень».

В п. 6 листа Головне контрольно-ревізійне управління України вимагає відшкодувати збитки за рахунок осіб, винних у нарахуванні та виплаті лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць надбавки за стаж неперервної роботи, в іншому випадку повести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів. Також відповідач зазначає, що підприємству нанесено збитки на суму 84633 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці»(далі -ЗУ «Про оплату праці») заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 2 ЗУ «Про оплату працю»структура заробітної плати складається: з основної заробітної плати - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), що встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткової заробітної плати - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно ст. 21 ЗУ «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст. 9 Коедексу законів про працю України (далі - КЗпП України), умови договорів про працю, які погіршують становище працівників, порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Згідно ст. 5 зазначеного Закону організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Згідно ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

На ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»у відповідності з вимогами ст. 10 КЗпП України, ст. 1 ЗУ «Про колективні договори і угоди»укладено колективний договір, яким встановлені взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Згідно Положення про оплату праці працівників ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»(Додаток № 11 до Колективного договору на 2010-2011 р.р.) заробітна плата на підприємстві складається з основної та додаткової. Розподіл коштів на оплату праці здійснюється згідно з затвердженим фондом оплати праці. Згідно п. 3.5 даного Положення, одним із складових фонду оплати праці є фонд додаткової заробітної плати -доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

Вищезазначене відображення структури заробітної плати у положенні Колективного договору на 2010-2011 р.р. повністю відповідає ст. 2 ЗУ «Про оплату праці».

Також, в Колективному договорі, який було укладено на 2008-2009 р.р. визначено перелік надбавок працівників комплексу, а саме: за професійну майстерність; за високі досягнення в праці; за виконання особливо важливих робіт; за вчену ступінь; за класність (для водіїв).

Згідно п. 13.16.15 Колективного договору на 2008-2009 р.р. умови та порядок встановлення вищезазначених доплат та надбавок оговорені спеціальними положеннями, які розроблені Управлінням наукової організації праці і заробітної плати.

Згідно ст.16 КЗпП України умови колективного договору, що погіршують, порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Згідно ст. 5 ЗУ «Про колективні договори і угоди»умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

Надбавки за тривалість безперервної роботи лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць у розмірі 10% та 20% до посадового окладу колективними договорами на 2008-2009 та 2010-2011 р.р. не зазначені, однак передбачені наказом генерального директора Виробничого об'єднання «Зоря»від 29.12.1997 р. № 544, узгодженого з Головою профкому та Завідуючим відділом охорони здоров'я Миколаївської міської Ради народних депутатів (далі -Наказ) та входять до фонду додаткової заробітної плати, що підтверджується відображеними в Акті ревізії (ст. 55) проведенням виплат таких надбавок.

Згідно вищезазначеного наказу, в зв'язку з недостатністю бюджетних коштів для фінансування медичних закладів, які знаходились в підпорядкуванні Міністерства охорони здоров'я України та погіршенням медичного обслуговування працівників підприємства медико-санітарною частиною, яка знаходилась та була закріплена за підприємством, на базі колишньої медико-санітарної частини, був створений медико-санітарний цех (далі - МСЦ).

Працівники колишньої медико-санітарної частини за погодженням з Міським управлінням охорони здоров'я (МУОЗ) були введені до складу (штату) підприємства.

Відповідно до наказу за працівниками медико-санітарного цеха (підприємства) зберігається дія всіх нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України, які стосуються питань: оплати праці; категорування спеціалістів; норми тривалості робочого дня; тривалості додаткової відпустки для окремих видів працівників; інших.

Отже, виплата підприємством надбавок за тривалість безперервної роботи лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць у розмірі 10% та 20% до посадового окладу здійснювалась на підставі вищезазначеного наказу, згідно вимог чинного законодавства, що регулює питання оплати праці медичних працівників, а саме наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення».

Тому не включення визначеної та встановленої чинним законодавством України надбавки за тривалість безперервної роботи лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць до Колективних договорів на 2008-2009 та 2010-2011 р.р. не є підставою для невиплати підприємством такої надбавки та, як наслідок, порушення прав працівників на оплату праці.

Крім того, медико-санітарна частина ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»здійснює медичну практику на підставі Ліцензії Серія АГ № 570885, виданої Міністерством охорони здоров'я, згідно Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, які затверджені наказом Міністерством охорони здоров'я від 02.02.2011 № 49.

Згідно Положення про медико-санітарну частину ДП НВКГ «Зоря-Машпроект», затвердженого Генеральним директором 18. грудня 2010 року та узгодженого з Начальником Управління охорони здоров'я м. Миколаєва, головний лікар МСЧ безпосередньо підпорядковується заступнику генерального директора з соціальних питань; з усіх питань лікувально-профілактичної роботи і медичного обслуговування -Міському управлянню охорони здоров'я.

Згідно п. 4.1 Посадової інструкції головного лікаря МСЧ, затвердженої Генеральним директором 11.12.2010 р. та узгодженого з Начальником Управління охорони здоров'я м. Миколаєва, головний лікар МСЧ робить у встановленому порядку через Управління кадрів комплексу, в необхідних випадках за узгодженням з МУОЗ підбір кадрів.

Працівники МСЧ зараховані та займають лікарські посади, згідно здобутої ними спеціальної підготовки та отриманого звання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах відповідно до «Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1992 року № 195.

Отже, працівники МСЧ допущені в установленому порядку до заняття медичною діяльністю.

Згідно п. 1.1 наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», дані Умови поширюються на працівників, які допущені в установленому порядку до медичної та фармацевтичної діяльності відповідно до порядку, установленого МОЗ України.

Таким чином, працівники МСЧ підпадають під дію наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення».

Щодо порушення п. 3.17 Колективного договору на 2009-2010 р.р., то даним пунктом передбачено обов'язок профспілкового комітету здійснювати контроль за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та про охорону здоров'я.

Враховуючи, що надбавки як вид додаткової заробітної плати відносяться до законодавчого регулювання питань з оплати праці, то твердження про порушення п. 3.17 Колективного договору є безпідставним та таким, змістове наповнення якого не відноситься до об'єкту ревізії, зазначеного на сторінці 55 Акту ревізії.

Таким чином, позивачем в порядку та підставах, визначеному чинним законодавством України були правомірно проведені виплати за тривалість безперервної роботи лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць у розмірі 10% та 20% до посадового окладу за період з 01.07.2009 по 31.05.2011 у загальній сумі 61 089,41 грн.

Отже висновки відповідача, викладені в акті, щодо нанесення збитків на суму 84633 грн. 26 коп. є необґрунтованими, а вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України в частині відшкодування збитків за рахунок осіб, винних у нарахуванні та виплаті лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць надбавки за стаж неперервної роботи, в іншому випадку проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво виплачених сум коштів є незаконними.

Суд також зазнає, що вимога є неконкретною, стосовно круга винних осіб, а також способу її виконання.

В п. 8 листа Головне контрольно-ревізійне управління України вимагає від підприємства зобов'язати ТОВ «Зоря-Сервіс»забезпечити виконання рішень господарського суду Миколаївської області від 29 серпня 2001 року та від 08 квітня 2005 року щодо отримання відповідної інформації від ВАТ «Миколаївгаз»на суму 25149 252 грн. 12 коп. та стягнення із боржників цієї суми.

В акті ревізії зазначено, що ревізією встановлено втрату активів ДП «НВКГ «Зоря-Машпроект»на суму 25149 252,12 грн. внаслідок наявності виявленого під час зустрічної звірки у ТОВ «Зоря-Сервіс»факту втрати боржників у зобов'язанні на аналогічну суму внаслідок невиконання п. 1 умов договорів комісії від 20 квітня 1998 року № 003-98, від 17 лютого 1999 року № 002-99 в частині незабезпечення своєчасного перерахуванням коштів в оплату за спожитий населенням природний газ, невиконання умов укладених ТОВ «Зоря-Сервіс»з ВАТ «Миколаївгаз»договорів доручення в частині незабезпечення проведення позовної роботи щодо стягнення сум в оплату за спожитий природний газ населенням у визначені законодавством терміни позовної давності, чим недотримані вимоги ст. 509, 610, част. 1 ст. 611, гл. 19 Цивільного кодексу України. Внаслідок втрати активів по факту втрати боржника у зобов'язанні підприємству завдано збитків на суму 25149 252,12 гривень.

Між ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»та ТОВ «Зоря-Сервіс»в 1998-1999 роках було укладено декілька договорів комісії (від 20 квітня 1998 року № 004-98, від 20 квітня 1998 року № 003-98, від 17 лютого 1999 року № 002-99, від 17 лютого 1999 року № 001-99). ТОВ «Зоря - Сервіс», як комісіонер, від свого імені та інтересах ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»укладало договори на постачання газу (в тому числі населенню, бюджетним установам, промисловим споживачам).

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Згідно ст. 1016 ЦК України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази.

ТОВ «Зоря-Сервіс»виконано умови договорів комісії щодо укладення правочинів. Також ТОВ «Зоря-Сервіс»в інтересах підприємства зобов'язане було вести облік реалізованого газу та проводити претензійно-позовну роботу з боржниками по укладеним договорам. Така робота зі сторони ТОВ «Зоря-Сервіс»проводилась, частково заборгованість була стягнута в претензійному або судовому порядку. Слід зазначити, що ТОВ «Зоря-Сервіс»проводить претензійно-позовну роботу до цього часу та є ряд рішень судів, які знаходяться на виконанні. Судові рішення по ВАТ «Миколаївгаз»на значні суми не виконано з причини того, що ВАТ «Миколаївгаз»підпадає під дію Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», яким по підприємствам паливно-енергетичного комплексу передбачене зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо цих підприємств.

Крім того, заборгованість в сумі 25149 252,12 грн. є заборгованістю населення. Можливість стягнення цієї заборгованості з боку ТОВ «Зоря-Сервіс»була втрачена у зв'язку з ненаданням ВАТ «Миколаївгаз»документів щодо реєстру вказаної заборгованості безпосередньо по особовим рахункам споживачів із зазначенням особистих даних споживачів та диференційованих сум боргу відносно періоду виникнення та достовірно визначеної заборгованості. З цього приводу ТОВ «Зоря-Сервіс»зверталося з позовами до ВАТ «Миколаївгаз». Рішеннями Господарського суду Миколаївської області від 29 серпня 2001 року та 08 квітня 2005 року зобов'язано ВАТ «Миколаївгаз»надати ТОВ «Зоря-Сервіс»інформацію про розмір грошових коштів, що надійшли від населення в оплату за природний газ, спожитий у 1998-2000 роках. Але рішення господарського суду не було виконано ВАТ «Миколаївгаз».

Таким чином, причиною не стягнення заборгованості у сумі 25149 252,12 грн. стали неправомірні дії третьої особи -ВАТ «Миколаївгаз». Слід зазначити, що в ході ревізії вищезазначена дебіторська заборгованість списана в обліку підприємства.

З огляду на вищевказане вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України в цій частині є також необґрунтованими та незаконними.

Суд також зазначає, що неправомірність цієї вимоги полягає ще в тому, що відповідач зобов'язує підприємство, яке не є стороною в судовій справі, вимагати від однієї із сторін справи виконання нею судового рішення.

В п.12 листа відповідач вимагає розірвати договори на передачу у заставу майнових прав на отримання грошових коштів за зобов'язаннями, у яких підприємство виступає кредитором, оскільки на думку Головного контрольно-ревізійного управління України це є порушенням законодавства.

В Акті ревізії зазначено, що передача в заставу майнових прав за договорами застави майнових прав, укладеними ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»з банківськими установами від 30 червня 2010 року № 1695-002/10, від 15 грудня 2010 року № 12/01-02/10-416, від 29 червня 2006 року № 010/08-11/06-250/1, від 04 червня 2009 року № 12/01-02/09-110, від 30 червня 2009 року № 12/01-02/09-121, від 15 березня 2010 року № 12/01-02/10-043, від 12 серпня 2009 року № 12/01-02/09-166, від 11 липня 2007 року № 010/08-11/06-249/1, є порушенням ст. 4 Закону України «Про заставу».

Згідно ст. 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ст. 4 Закону України «Про заставу»від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Ч. 4, ч. 5 ст. 576 Цивільного кодексу України та ч. 4, ч. 5, ч. 6 ст. 4 Закону України «Про заставу»від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII вказують на те, що не може бути предметом застави.

Так, предметом застави не можуть бути:

- культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;

- пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації;

- вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом;

- об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»об'єктами управління державної власності є: майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління; майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; майно, яке передане державним господарським об'єднанням; корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави); державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, управління яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами; державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій; державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.

Статтею 66 Господарського кодексу України передбачено, що джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Об'єкти державної власності згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності»від 06 червня 2007 року № 803 - це матеріальні активи, які відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами).

Основні засоби, згідно Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Матеріальні активи згідно Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, - це основні засоби та оборотні активи у будь-якому вигляді (включаючи електричну, теплову та іншу енергію, газ, воду), що не є коштами, цінними паперами, деривативами і нематеріальними активами.

За змістом вищевказаних договорів предметом застави в жодному випадку не було майно підприємства.

Майнові права підприємства в цьому випадку є правами вимоги за зобов'язаннями, щодо яких підприємство є кредитором.

ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»відповідно до Порядку погодження здійснення у 2010 році державними підприємствами, господарськими товариствами, акціонерними холдинговими компаніями (крім банків), у статутному фонді яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніми підприємствами запозичень і забезпечення ними виконання зобов'язань за запозиченнями порукою або гарантією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 року № 563, Порядку погодження здійснення у 2009 році державними підприємствами, господарськими товариствами, акціонерними холдинговими компаніями (крім банків), у статутному фонді яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, та їх дочірніми підприємствами запозичень, забезпечення ними виконання зобов'язань за запозиченнями порукою або гарантією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1217, до Міністерства промислової політики України з метою погодження запозичень були подані необхідні документи, у тому числі і проекти кредитних договорів та договорів застави майнових прав. Міністерством промислової політики України відповідні запозичення і забезпечення виконання зобов'язань були погодженні без зауважень.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що передача у заставу майнових прав за договорами застави майнових прав, укладеними між ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»та банківськими установам від 30 червня 2010 року № 1695-002/10, від 15 грудня 2010 року № 12/01-02/10-416, від 29 червня 2006 року № 010/08-11/06-250/1, від 04 червня 2009 року № 12/01-02/09-110, від 30 червня 2009 року № 12/01-02/09-121, від 15 березня 2010 року № 12/01-02/10-043, від 12 серпня 2009 року № 12/01-02/09-166, від 11 липня 2007 року № 010/08-11/06-249/1 здійснена у повній відповідності до вимог діючого законодавства України і не є порушенням ст. 4 Закону України «Про заставу», а вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України в цій частині є незаконними.

В п. 13 листа відповідач вимагає привести умови договору з Міністерством оборони України на закупівлю послуг у сфері оборони від 28 березня 2011 року № 2382/ВП-2011 у відповідність до листа-погодження Міністерства економіки України.

Відповідно до ст.ст. 7, 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель»від 01 червня 2010 року № 2289-VІ (далі Закон), договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Типовий договір про закупівлю затверджується Уповноваженим органом, яким є Міністерство економіки України.

Відповідно до п. 11 «Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти», затвердженої наказом Міністерства економіки України від 27 липня 2010 року № 925, строк дії договору зазначається відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Таким чином, відповідно до положень вказаних статей Закону, кодексів та Інструкції, Замовник має право самостійно визначити строк дії договору про закупівлю за державні кошти. Закупівлю цієї послуги включено у повному обсязі її вартості (2235563,88 грн.) до плану державних закупівель на 2011 рік.

Відповідно до ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. У роз'яснювальному листі Міністерства економіки України від 22 квітня 2011 року зазначено, що планування закупівель та інші передумови здійснення процедур закупівель здійснюється відповідно до річного плану. Тобто сама процедура закупівлі повинна бути здійснена Замовником в строки дії річного плану та відповідно до відомостей зазначених у ньому. Вказана стаття не передбачає вказівок та обмежень щодо строку дії договору про закупівлю за державні кошти.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону та роз'яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 19 квітня 2011 року «Щодо застосування процедури закупівлі в одного учасника, яка передбачена Законом України «Про здійснення державних закупівель»»процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником після погодження з Уповноваженим органом у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок не повинен суперечити цьому Закону.

Для застосування процедури закупівлі в одного учасника замовник подає до Уповноваженого органу документи, визначені Порядком погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Порядок погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 668 «Про затвердження Порядку погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника»(зі змінами).

Міністерство економіки України (Уповноважений орган) у строк, що не повинен перевищувати 15 робочих днів з дня надходження документів до Уповноваженого органу, приймає рішення про погодження або відмову у погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника.

У випадках, передбачених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону, Уповноважений орган приймає рішення про погодження або відмову у погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня надходження документів до Уповноваженого органу.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку за результатами розгляду зазначених документів відповідними структурними підрозділами Міністерства економічного розвитку і торгівлі структурний підрозділ, до функцій якого належить координація здійснення державних закупівель, готує проект рішення про погодження або відмову в погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Рішення про погодження або відмову в погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника Міністерство економічного розвитку і торгівлі приймає протягом 15 робочих днів після реєстрації поданих замовником документів (у разі закупівлі відповідно до пункту 4 частини другої статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель»- протягом п'яти робочих днів) і оформляє його листом за підписом Міністра економіки або уповноваженої ним особи за формою згідно з додатками 1 і 2. Лист готується у двох примірниках (один надсилається замовникові, а інший разом з пакетом поданих документів зберігається в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі протягом трьох років) (пункт 5 Порядку).

На виконання вимог Закону та Порядку, ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» звернулось до Міністерства економіки України і отримало лист погодження № 3305-26/1884-12 від 25 лютого 2011 року, яким погоджено застосування процедури закупівлі у одного учасника послуг у сфері оборони. Таким чином, отримання листа-погодження дає право замовнику застосувати процедуру закупівлі в одного учасника.

Крім того, ані Закон України «Про здійснення державних закупівель», ані Порядок погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника не містять повноважень Міністерства економіки України щодо погодження строку договору закупівлі у одного учасника.

Таким чином, ні ст.4 Закон України «Про здійснення державних закупівель», ні інші норми законодавства не обмежують прав замовників щодо визначення строку дії договорів, укладених при здійсненні державних закупівель.

Міністерством економіки України, яке відповідно до п.20 ст. 8 Закону є Уповноваженим органом щодо роз'яснень застосування законодавства у сфері закупівель, у Роз'ясненні від 07 липня 2011 року щодо можливості укладання довгострокових договорів (строком дії більше одного року) при закупівлі робіт підтверджено можливість укладання договорів строком більше одного року. У зв'язку з тим, що закупівля послуг у сфері оборони має аналогічний характер (вказана послуга є забезпеченням передачі продукції для потреб Міністерства оборони Росії відповідно до договору комісії № USE-16/1-401-Д/К-08 від 22 грудня 2008 року) вказане роз'яснення застосовується і до строку дії договору послуг у сфері оборони.

Враховуючи наведене висновок КРУ у Акті ревізії суперечить нормам законодавства, зазначеного вище, а саме ст. 631 ЦК України, ч.7 ст.180 ГК України, ст.4 Закону України «Про здійснення державних закупівель», п. 11 «Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів, робіт або послуг за державні кошти», затвердженої наказом Міністерства економіки України від 27 липня 2010 року № 925.

Таким чином, вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України в цієї частині суперечать нормам законодавства і є незаконними.

В п. 17 листа відповідач вимагає затвердити проектно-кошторисну документацію по об'єкту «Реконструкція покрівлі цеху № 35»відповідності з чинним законодавством.

В Акті ревізії зазначено, що проектно-кошторисна документація по об'єкту «Реконструкція покрівлі цеху № 35 (1 пусковий комплекс)»не затверджувалась розпорядчим документом по підприємству (наказом, розпорядження), що є порушенням п. 3 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1269.

Суд не погоджується з вказаним на підставі наступного.

Згідно п. 3 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1269 проекти, що реалізуються із залученням коштів підприємств державної форми власності затверджують підприємства державної форми власності - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень.

Однак вказаним документом не зазначено, що таке затвердження повинно бути здійснено саме у вигляді видання розпорядчого документу (наказу, розпорядження). Вказаним документом взагалі не регулюється форма затвердження вказаних вище проектів.

Так, у відповідності до вимог п. 3 вказаного вище порядку ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»проектно-кошторисна документація по об'єкту «Реконструкція покрівлі цеху № 35 (1 пусковий комплекс)», у межах наданих йому генеральним директором підприємства повноважень, була затверджена головним інженером ДП НВКГ «Зоря-Машпроект».

Повноваження генеральним директором ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»головному інженеру надані шляхом затвердження посадової інструкції головного інженера ДП НВКГ «Зоря-Машпроект».

Згідно п.2.2.5. Посадової інструкції обов'язком головного інженера є підбір у разі необхідності, спеціалізованих підрядних організацій для виконання спеціальних проектно- вишукувальних і будівельно-монтажних робіт, узгодження з ними об'ємів робіт і укладення договорів.

Згідно п. 2.2.9. Посадової інструкції обов'язком головного інженера є встановлення та підтримання взаємовідносин с науково-дослідними, проектними організаціями і вищими начальними закладами, укладення з ними договорів на розробку проектів реконструкції комплексу, оновлення і модернізація обладнання і інших робіт.

Згідно п. 3.1. вказаної Посадової інструкції головний інженер має право затверджувати плани реконструкції і розвитку виробництва, впровадження нової техніки, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нормативи витрачання матеріалів, палива, електроенергії і інші документи по закріпленим питанням.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що при затвердженні проектно-кошторисної документації по об'єкту «Реконструкція покрівлі цеху № 35 (1 пусковий комплекс)»головним інженером ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»без видання розпорядчого документу не допущено порушень вимог діючого законодавства України, у тому числі і п. 3 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1269, а вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України в цієї частині є необґрунтованими і незаконними.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України , викладені в листі від 29.09.2011 № 06-14/1548 "Про усунення порушень" в частині вимагання:

- відшкодувати збитки за рахунок осіб, винних у нарахуванні та виплаті лікарям-терапевтам та дільничним медичним сестрам цехових лікарських дільниць надбавки за стаж неперервної роботи, в іншому випадку провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів;

- зобов'язати TOB «Зоря-Сервіс» забезпечити виконання рішень господарського суду Миколаївської області від 29.08.01 та від 08.04.05 щодо отримання відповідної інформації від ВАТ «Миколаївгаз» на суму 25 149 252 грн. 12 коп. та стягнення із боржників цієї суми;

- розірвати договори на передачу у заставу майнових прав на отримання грошових коштів за зобов'язаннями, у яких підприємство виступає кредитором;

- привести умови договору з Міністерством оборони України на закупівлю послуг у сфері оборони від 28.03.1 1 № 2382/ВП-2011 у відповідність до листа-погодження Міністерства економіки України;

- затвердити проектно-кошторисну документацію по об'єкту «Реконструкція покрівлі цеху № 35» відповідності з чинним законодавством».

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя І. А. Устинов

Суддя О.Ф. Середа

О.М. Мельник

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 20.08.2012 року.