Рішення № 2642871, 08.12.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.08

Справа № 15/436-08.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство «Аккад», м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізпром», м. Суми про стягнення 7974 грн. 00 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю

За участю представників сторін:

Від позивача: Бойко А.О. – директор, паспорт серії МА №421045, виданий Зарічним РВСМУ УМВС України в Сумській області 17.12.1997р., Беліба Ю.О., довіреність б/н від 08.12.2008р.

Від відповідача: не з‘явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 7974 грн. 00 коп. заборгованості за поставлену продукцію згідно видаткової накладної №От-00005429 від 10.09.2008р.

Відповідач в засідання суду не з’явився, подав відзив на позов №1527 від 08.12.2008р., в якому позовні вимоги визнає частково, пояснює, що дійсно до 13.11.2008р. мав заборгованість перед позивачем у сумі 7974 грн. 00 коп., але 13.11.2008р. ним було сплачено позивачу 974 грн. 00 коп., 21.11.2008р. – 2000 грн. 00 коп., 05.12.2008р. – 500 грн. 00 коп., тобто на загальну суму 3474 грн. 00 коп. (в підтвердження вказаних проплат відповідачем подано копії платіжних доручень). Таким чином, станом на 08.12.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 4500 грн. 00 коп., яка повністю визнається відповідачем. Також, відповідач просить суд розглянути справу без участі його представника.

Представники позивача в судовому засіданні усно пояснили, що зазначені відповідачем проплати дійсно були, і що на момент розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем складає 4500 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем у 2008 році була укладена усна домовленість, за якою позивачем відповідачу була поставлена продукція згідно видаткової накладної №От-00005429 від 10.09.2008р. на загальну суму 11174 грн. 00 коп.

Представником позивача в судовому засіданні пояснено, що відповідачем було перераховано позивачу у жовтні 2008р. частину боргу у розмірі 3200 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується матеріалами справи, а саме видатковою накладною №От-00005429 від 10.09.2008р., на якій міститься підпис відповідача, довіреністю на отримання товару №121 від 10.09.2008р. на ім‘я Горбачової Н.В., а також актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2008р. по 31.10.2008р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками і відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.10.2008р. становить 7974 грн. 00 коп. (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи). Крім цього, вказаний факт визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Як пояснив представник позивача, відповідач за поставлену продукцію повністю не розрахувався. Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу вимогу від 06.11.2008р. про оплату продукції, в якій вимагав погасити залишок заборгованості в 7-денний строк з моменту отримання вимоги (в підтвердження отримання відповідачем даної вимоги позивачем подано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, відповідач, у термін вказаний в претензії, розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Таким чином, як зазначено позивачем у позовній заяві, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію склала 7974 грн. 00 коп.

Відповідач подав відзив на позов №1527 від 08.12.2008р., в якому позовні вимоги визнає частково, пояснює, що дійсно до 13.11.2008р. мав заборгованість перед позивачем у сумі 7974 грн. 00 коп., але 13.11.2008р. ним було сплачено позивачу 974 грн. 00 коп., 21.11.2008р. – 2000 грн. 00 коп., а 05.12.2008р. – 500 грн. 00 коп., тобто на загальну суму 3474 грн. 00 коп. і , що станом на 08.12.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 4500 грн. 00 коп.

Враховуючи відзив відповідача та усні пояснення позивача щодо відзиву відповідача, оскільки судом встановлено, що відповідачем частина суми боргу в розмірі 2974 грн. 00 коп. була погашена до порушення провадження у справі №15/436-08 (ухвала про порушення провадження від 26.11.2008р.), що підтверджується платіжним дорученням №3078 від 13.11.2008р. про сплату 974 грн. 00 коп. та платіжним дорученням №3114 від 21.11.2008р. про сплату 2000 грн. 00 коп., суд відмовляє позивачу в стягненні частини суми боргу в розмірі 2974 грн. 00 коп., як в заявленій безпідставно.

Крім цього, оскільки судом встановлено, що відповідачем частина суми боргу в розмірі 500 грн. 00 коп. була погашена вже після порушення провадження у справі №15/436-08, тому, у зв’язку зі сплатою після порушення провадження у справі відповідачем частини боргу в сумі 500 грн. 00 коп. (згідно платіжного доручення №3199 сплата відповідачем була проведена 05.12.2008р.), провадження у справі в зазначеній частині припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 4500 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи і представниками позивача і визнається у відзиві відповідачем.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідачем позовні вимоги в частині стягнення 4500 грн. 00 коп. боргу визнані повністю, доказів сплати вказаної заборгованості на момент розгляду справи в суді відповідачем не подано, тому вимоги позивача в частині стягнення 4500 грн. 00 коп. боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Залізпром» (м. Суми, вул. Тополянська, 28, код 34013391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство «Аккад» (м. Суми, вул. Гагаріна, 9А, код 31651454) 4500 грн. 00 коп. боргу, 63 грн. 95 коп. витрат по держмиту, 73 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 2974 грн. 00 коп. боргу – відмовити.

В частині стягнення 500 грн. 00 коп. боргу - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резниченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 10.12.08р.