Постанова № 26428594, 10.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2012 р. Справа №2а-7750/11/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України

Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м.Севастополі

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій

за участю представників:

від позивача - Рєдкозубова О.Є. - пред-к, дов. №01-17/сср-1355 від 20.07.2011 р.

від відповідачів - 1) не з'явився.

2) Григорєв І.О. - пред-к,дов. №10 від 04.04.2012 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Департаменту контролю за виробництвом та бігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України (далі відповідач) , Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Севастополі (далі Регіональне Управління) , в якому просило скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 000475 від 23.05.2011р. Вимоги мотивовані тим,що зазначене рішення прийнято податковим органом з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством України, при невірному з'ясуванні дійсних обставин справи.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Від відповідача 25.08.2011 р. надійшли заперечення на позов ( вих.№ 5169/32-0816 від 19.08.2011р.), в яких зазначено,що штрафні санкції застосовані у зв'язку з встановленням факту порушення позивачем вимог чинного законодавства , при повному дотримання встановленого порядку їх застосування .

Представник Регіонального управління заперечував проти задоволення позову.

У судове засідання, яке відбулося 29.09.2011 р. позивач явку свого представника не забезпечив, від нього надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в інших справах, що знаходяться в провадженні Окружного адміністративного суду АР Крим, а саме № 2а-6800/11/0170/1 та № 2а-5761/11/0170. Відповідач явку свого представника не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Представник Регіонального управління у судовому засіданні просив розглянути клопотання позивача на розсуд суду.

Суд , вивчивши клопотання позивача, керуючись ст.156 КАС України, ухвалою від 29.09.2011 р. зупинив провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-5761/11/0170/10 та № 2а-6800/11/0170/1.

Судом встановлено ,що ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р. залишена без змін постанова по справі №2а-5761/11/0170/10 , в наслідок чого ухвалою від 17.09.2012 р. поновлено провадження по справі.

У судовому засіданні , яке відбулось 01.10.2012 р., представник Регіонального управління наполягав на відсутності підстав для задоволення позову.Відповідач та позивач явку своїх представників не забезпечили, в наслідок чого розгляд справи було відкладено.

У судове засідання 10.10.2012 р. не з'явився представник відповідача , про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення не надав. Представник Регіонального управління заперечував проти позову , представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, визначених у позовній заяві, просив розглянути справу на підставі залучених до неї документів .

Вислухавши представників сторін, яки з'явились у судове засідання, суд, приймаючи до уваги закінчення терміну розгляд справи , визначеного у ст.122 КАС України, наявність доказів того ,що всі учасники процесу були сповіщені про день та час проведення судового засідання , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

На підставі наказу №12 від 11.02.2011 р. та направлення №12 від 11.02.2011 р. працівниками Регіонального управління спільно з співробітниками УПМ ДПА у м. Севастополі проведено фактичну перевірку складського приміщення позивача, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Токарева 3.

За результатами проведення вказаної перевірки працівниками податкових органів 15.02.2011 р. складено Акт № 10/3201/36499654, в якому зафіксоване порушення позивачем вимог ст.1,2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , ст. 230 Податкового кодексу України.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 23.05.2011 р. було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 000475 , згідно з яким за порушення позивачем вимог ст.2,ст.3 Закону України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , ст.230 Податкового кодексу України , згідно зі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до нього застосовані штрафні санкції у сумі 11250332 грн.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено,що при проведенні перевірки складського приміщення позивача, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Токарева 3, за результати якої 15.02.2011 р. було складено Акт № 10/3201/36499654, працівникам податкового органу були надані товарно - транспортні накладні за період з 01.02.2011 р. по 11.02.2011р. , на яких була відсутня відмітка про погодження відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів шляхом поставлення штампу «Виїзд дозволено», особистий підпис представника державної податкової служби на акцизному складі Севастопольської філії позивача.

П.п. 1.1. ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

П.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає, що акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Згідно з п.230.1, п. 230.2, п. 230.11 ст. 230 ПК України акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку. На акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу. Основним завданням представника органу державної податкової служби на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.

Відповідно до положень п. 230.15 ст. 230 ПК України під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

П. 230.16, п. 230.18 ст230 ПК України визначено, що усі документи, які є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються представником органу державної податкової служби на акцизному складі. Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.

Вивчивши наведені вище положення ПК України, суд вважає необхідним зазначити , що норми ст. 230 ПК України містить обов'язкові правіла , яки підлягають виконанню як суб'єктами господарювання, так і представника податкового органу .

На думку суду ані ст. 230 ПК України, ані будь-які інші норми цього Кодексу або інших нормативно -правових актів не містять додаткових положень, відповідно до яких відвантаження горілки та лікеро -горілчаних виробів може відбуватися в порядку іншому, ніж встановлений у ст. 230 ПК України.

Суд також зазначає , що п. 230.18 ст. 230 ПК України встановлена пряма заборона на транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі.

За таких обставин стає зрозумілим той факт, що позивач, при відвантаженні горілки зі складу, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Токарева 3, мав неухильно дотриматись положень встановлених п. 230.15 ст.230 ПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив,що надані позивачем під час перевірки товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв, не містили штампу представника органу державної податкової служби "Виїзд дозволено" та його особистого підпису, що свідчить про порушення ним вимог п. 230.15 ст. 230 ПК України. та про обґрунтованість в цій частині висновків відповідача, зроблених в акті перевірки № 10/3201/36499654.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вказано вище, підставою для прийняття відповідачем 23.05.2011 р. рішення про застосування штрафних санкцій № 000475 , було встановлення при проведені перевірки порушення позивачем ст.230 ПК України . При цьому штрафні санкції у сумі 11250332 грн. були застосовані згідно зі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до п 61.1. ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У п.109.1. ст.109 ПК України встановлено,що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 ПК України) .

Однак, нормами ПК України не встановлені штрафні санкції за порушення п.230.15 ст. 230 ПК України. Поряд з цим, ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлює, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.

Згідно з п. 3.1 ПК ст.3 України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 розділу 10 "Перехідні положення" ПК України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2011 р. застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

На думку суду під час розгляду справи встановлений факт допущення позивачем податкового правопорушення щодо дотримання ним вимог ст. 230 ПК України .

З аналізу норм ПК України та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" вбачається, що приписи стосовно відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів за наявності відмітки у товарно-транспортній накладній представника органу державної податкової служби про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого його підпису, а також необхідності внесення запису у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів, містяться тільки у п. 230.15 ст. 230 ПК України. Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не містить норми, яка б встановлювала правила щодо відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Таким чином, оскільки працівниками податкового органу було встановлено порушення позивачем норми Податкового кодексу України, який, згідно до положень п.3.1 ПК України відноситься до податкового законодавства, враховуючи те, що порушення вчинено у період, вказаний у п. 7 розділу 10 "Перехідні положення" ПК України, суд приходить до висновку, що до позивача повинна була застосовувана штрафна санкція у розмірі 1 грн.

Отже, відповідач за виявлене порушення повинен був застосовувати штрафні санкції з урахуванням вимог п.7 розділу 10 "Перехідні положення" ПК України, чого ним зроблено не було.

За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення № 000475 від 23.05.2011 р.

Враховуючи те, що суд адміністративної юрисдикції не наділений повноваженнями застосовувати до суб'єктів господарювання штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вказане рішення відповідача підлягає скасуванню у повному обсязі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач має ліцензію на виробництво алкогольної продукції , відповідачами не заперечується той факт, що платник податків здійснював діяльність на підставі такої ліцензії .

До матеріалів справи залучена копія Довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №221806 , в якою зазначено про внесення до Єдиного державного реєстру місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв,що розташовано за адресою вул. Токарева 3, у м.Севастополі .

Сторони визначили, що в період часу, що перевірявся, позивач був платником акцизного податку.

Відповідно до п.п. 14.1.4. п.14.1. ст.14 ПК України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Згідно з до п.п. 14.1.224. п.14.1. ст.14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку.

Розділ VІ Податкового кодексу України містить положення щодо акцизного податку. Так, згідно з п.п. 212.1.1. п.212.1 ст. 212 ПК України, платником акцизного податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини. Ст. 230 ПК України встановлений порядок діяльності акцизних складів, зокрема порядок та умови відвантаження з них горілки та лікеро -горілчаних виробів.

Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1. ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У п.п. 14.1.157 п.14.1. ст.14 ПК України визначено , що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши наведенні вище норми Податкового кодексу України, суд прийшов до висновку , що позивач є платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу. Відвантаження з акцизного складу горілки та лікеро -горілчаних виробів є однією зі складових частин врегульованих ПК України правовідносин, що виникають під час здійснення діяльності платником акцизного податку.

Таким чином під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про накладення штрафних санкцій, воно має бути оформлено як податкове повідомлення -рішення відповідно до вимого Податкового кодексу України, тоді як відповідачем було прийнято рішення , що не передбачено ПК України, що свідчить про те,що останній діяв в порядку та у спосіб , які не передбачені чинним законодавством України.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.10.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 16.10.2012 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України Про застосування фінансових санкцій № 000475 від 23.05.2012 р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.