Постанова № 26428588, 16.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/11045/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Грушко Н.В.

за участю:

представників позивача Чікіньова Д.М.

Таланова О.Л.

представника відповідача Коваленко Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання незаконними дій, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі - відповідач) з вимогами про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0104632301 від 04.09.2012 р., визнання незаконними дій Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо виключення 388 161,08 грн. зі складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у травні-липні 2011 р.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне.

За результатами проведення перевірки податковим органом зроблено висновок про заниження підприємством податку на прибуток та завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Вказаний висновок обґрунтований тим, що, на думку податкового органу, правочин Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Шакті Д» по операціям з продажу товарів є нікчемним. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на наявності порушень податкового законодавства контрагентом підприємства. Податковим органом не доведено, що договір, укладений позивачем з контрагентом, порушує публічний порядок та не спрямований на реальне настання правових наслідків. Податкове повідомлення-рішення № 0104632301 від 04.09.2012 р. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, дії відповідача щодо виключення 388 161,08 грн. зі складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у травні-липні 2011 р. є неправомірними.

Ухвалою суду здійснено заміну відповідача по справі з Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши свою позицію наступним. Перевіркою встановлено, що операції з реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено наявності ділової мети. Позивачем видавались податкові та видаткові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. Такий висновок зроблений відповідачем на підставі матеріалів перевірки контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакті Д», який допустив порушення податкового законодавства. У зазначеного контрагента відсутні основні засоби, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Внаслідок визнання правочину нікчемним, податковим органом встановлено заниження підприємством валових доходів та завищення валових витрат. В зв'язку з наведеним, оскаржуване повідомлення-рішення є правомірними, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства, дії щодо встановлення в акті перевірки факту завищення податкових зобов'язань є правомірними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія» зареєстроване 03.05.2001 р., включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за ідентифікаційним кодом 31467963 та перебуває на обліку у Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с. 18, 19).

09.07.2012 р. Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 2793/22/31467963 від 23.07.2012 р. (а.с. 26-70).

В зазначеному акті указано, що в перевіряємому періоді основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» було вирощування та оптова торгівля квітами - троянди в асортименті та надання в оренду обладнання та приміщень.

На підприємстві станом на 31.03.2012 р. загальна чисельність працівників становить 105 осіб.

Для здійснення господарської діяльності використовувались офісні, складські приміщення, земельні ділянки.

В ході перевірки встановлені взаємовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Шакті Д».

В указаному акті зазначено про наявність податкових та видаткових накладних, проведення розрахунків за товар в безготівковій формі.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія»:

1) п.п. 14.1.35, пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14; п. 1351, 135.2 та 135.4 ст. 135; п. 137.1 ст. 137; пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138; пп.139.1.9. п. 139.1 ст. 139 розд. ІІІ Податкового кодексу України, ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п. 2.4, п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 411 770,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 р. в сумі 288 625,00 грн. та за 3 квартал 2011 р. в сумі 123 145,00 грн. (а.с. 64).

Наявність порушень законодавства позивачем обґрунтовано в акті перевірки тим, що правочин Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Шакті Д» визнано нікчемним, оскільки у вказаного контрагента відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Відповідно до розділу 3.2 акту перевіркою встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 388 161,08 грн. (а.с. 48-56).

На підставі акту № 2793/22/31467963 від 23.07.2012 р. Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0104632301 від 04.09.2012 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 411 770,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 1,00 грн. (а.с. 71).

12.05.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шакті Д» (Покупець) укладено договір поставки № 11. Відповідно до умов договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність товар, а Покупець прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в специфікаціях.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється на умовах ЕХW відповідно до тлумачення Міжнародних правил «Інкотермс» (а.с. 81).

Представниками позивача на підтвердження реальності господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Шакті Д» та правомірності і розміру валових доходів та валових витрат підприємства надано наступні документи: договір поставки № 11 від 12.05.2011 р., специфікації, податкові декларації, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, калькуляції вартості виробництва продукції, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), штатний розпис, інвентаризаційні описи (Т. 1 а.с. 81-250, Т. 2 а.с. 1-250, Т. 3 а.с. 1-140).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-ХІІ завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно до п.п. 1, 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів та подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.п. 135.1, 135.2, п. 135.4. ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно до ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до Інкотермс Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01.01.2000 р. термін "франко-завод" (ЕХW) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Згідно п. А.4. Поставка продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.

Згідно п. А.8. Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення у продавця немає зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» наявні основні фонди, працівники, офісні та складські приміщення, земельні ділянки.

На момент здійснення господарської операції контрагент позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Шакті Д» був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Факт проведення розрахунків згідно договору підтверджується платіжними дорученнями.

Товар, який передавався контрагенту за договором - троянди, відповідає виду господарської діяльності позивача, зазначеної в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Представниками позивача надано копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій, виконання сторонами умов укладеного договору а також щодо розміру валових витрат виробництва.

Відповідно до положень договору, поставка товару відбувалася на умовах ЕХW. При цьому, згідно до тлумачення Міжнародних правил «Інкотермс» продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці. Крім того, відповідно вказаних правил продавець не має зобов'язань щодо доказів поставки, транспортних документів або еквівалентних електронних повідомлень.

Первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Норми чинного законодавства, яке регулює порядок визначення валових доходів та валових витрат, не передбачають позбавлення платника податків права на формування доходів та витрат господарської діяльності в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства за умов дотримання платником податку положень законодавства та документального підтвердження розміру своїх доходів та витрат. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З огляду на зазначене, судом не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно визнання правочину нікчемним через встановлення податковим органом відсутності у контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакті Д» необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також про відсутність товаротранспортних накладних на підтвердження факту транспортування товару від продавця до покупця.

Відповідачем не доведено порушення позивачем п.п. 14.1.35, пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14; п. 1351, 135.2 та 135.4 ст. 135; п. 137.1 ст. 137; пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138; пп.139.1.9. п. 139.1 ст. 139 розд. ІІІ Податкового кодексу України, ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п. 2.4, п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0104632301 від 04.09.2012 р. не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Що стосується позовної вимоги про визнання незаконними дій Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо виключення 388 161,08 грн. зі складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у травні-липні 2011 р., то з матеріалів справи вбачається, що податковим органом не було здійснено самостійного коригування податку на зазначену суму. Податковий орган, на підставі визнання нікчемним правочину, укладеного позивачем з контрагентом, виклав в акті перевірки відомості про завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» такими, які підлягають задоволенню частково.

Вимога про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0104632301 від 04.09.2012 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вимога щодо визнання незаконними дій Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо виключення 388 161,08 грн. зі складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у травні-липні 2011 р. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав,свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту прав та законних інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати незаконними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо викладення в акті перевірки відомостей про завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 388 161,08 грн. за травень-липень 2011 р.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання незаконними дій - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0104632301 від 04.09.2012 р.

Визнати незаконними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо викладення в акті перевірки відомостей про завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 388 161,08 грн. за травень-липень 2011 р.

В решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати в розмірі 2 204,00 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 05.10.2012 року.

Суддя О.С. Рябчук