Постанова № 26424427, 10.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-644/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат» (далі ТОВ «Ребат»або позивач) до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2009 року Товариство звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ, у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001412300/0 від 05 грудня 2008 року та №0001422300/0 від 05 грудня 2008 року.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 21 лютого 2012 року позов Товариства задовольнив.

З матеріалів справи вбачається, що у 2009 році ТОВ «Ребат»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Крім того, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області подано позов до Київського окружного адміністративного суду до ТОВ «Ребат»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Ухвалою суду від 02.12.2009 року адміністративні справи за даними позовами об'єднано в одне провадження.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року у справі № 2а-458/11/1070 адміністративний позов ТОВ «Ребат»до ДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задоволено, а у задоволенні позову ДПІ до ТОВ «Ребат» про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року апеляційну скаргу ДПІ задоволено частково та скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року. Дану адміністративну справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 року адміністративні справи за позовом ТОВ «Ребат»до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень та за позовом ДПІ до ТОВ «Ребат», товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином роз'єднано.

Справі за позовом ДПІ до ТОВ «Ребат», ТОВ «Інкомгруп ЛТД»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, присвоєно № 2а-5870/11/1070.

Справу за позовом ТОВ «Ребат»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2008 року № 0001422300/0 та від 05.12.2008 року № 0001412300/0 виділено в окреме провадження та розглянуто Київським окружним адміністративним судом 21 лютого 2012 року.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що договір на поставку товарів, укладений між ТОВ «Ребат»і ТОВ «Інкомгруп ЛТД», є нікчемним, оскільки підписи на договорі та інших фінансово-господарських документах від імені ТОВ «Інкомгруп ЛТД»вчинено не директором цієї юридичної особи -ОСОБА_4, а іншою невстановленою особою, тому правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У зв'язку з цим, ТОВ «Ребат»неправомірно віднесло до складу валових витрат суми, сплачені ТОВ «Інкомгруп ЛТД»в оплату за поставлені товари, що призвело до заниження податку на прибуток, а також незаконно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Інкомгруп ЛТД».

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 18 листопада 2008 року по 24 листопада 2008 року ДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Ребат»щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Інкомгруп ЛТД», яка мала правові відносини з платником податків за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

За результатами перевірки складено акт від 25 листопада 2008 року № 491/23-1/34702967 (далі Акт або Акт перевірки), відповідно до висновків якого договір від 01 жовтня 2007 року №0110/1, укладений між ТОВ «Ребат»і ТОВ «Інкомгруп ЛТД»є нікчемним, оскільки сторонами правочину порушено вимоги частин 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 334/94-ВР), що виявилось у віднесенні до складу валових витрат сум по нікчемним документам, складеним ТОВ «Інкомгруп ЛТД», і завищенні валових витрат за IV квартал 2007 року на суму 1 054 226 грн. 57 коп., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за IV квартал 2007 року на загальну суму 263 556 грн. 64 коп.

Крім того, згідно з Актом перевірки в наслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по нікчемним накладним, отриманих від ТОВ «Інкомгруп ЛТД»позивачем порушено вимоги підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 168/97-ВР), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 210 845 грн. 32 коп., у тому числі: на 191 688 грн. 14 коп. -за листопад 2007 року; на 19 157 грн. 19 коп. -за грудень 2007 року.

В Акті також зазначається, що у відповідності до листа УПМ ДПА в Київській області № 5202/7/26-34 від 18.11.2008 року, за фактом діяльності ТОВ «Інкомгруп ЛТД»СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві порушено кримінальну справу № 05-13200 за статтею 205 Кримінального кодексу України. В ході проведення слідчих дій щодо діяльності TOB «Інкомгруп ЛТД»встановлено, що при реєстрації підприємства були використані документи громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_4. Через відділ міжнародних зв'язків Служби безпеки України отримано пояснення громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_4. -засновника TOB «Інкомгруп ЛТД», згідно яких їй нічого не було відомо про фінансово-господарську діяльність ТОВ «Інкомгруп ЛТД», вона - ОСОБА_4 особисто ніяких договорів не укладала, бухгалтерських документів, накладних, банківських рахунків не підписувала, печатки, первинних документів та інших документів щодо фінансово-господарської діяльності підприємства не має, розрахункового рахунку не відкривала, робітників не наймала, звітність по діяльності вказаної юридичної особи не підписувала і нікому не надавала.

З березня 2007 року ОСОБА_4 знаходиться на обліку у психіатричному диспансері міста Бреста. Вона також заявила про втрату паспорта.

На підставі аналізу господарських відносин позивача з TOB «Інкомгруп ЛТД ДПІ зроблено висновок про те, що правочин, укладений між ТОВ «Ребат»і ТОВ «Інкомгруп ЛТД»є нікчемним, оскільки сторонами правочину порушено вимоги частин другої, третьої та п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України: особа, яка вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі; правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За результатами перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0001412300/0 від 05 грудня 2008 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 500 757 грн. 62 коп, з яких: 263 556 грн. 64 коп. - за основним платежем; 237 200 грн. 98 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0001422300/0 від 05.12.2008 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 316 268 грн.00 коп, з яких: 210 845 грн. 33 коп -за основним платежем; 105 422 грн.67 коп - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що всі умови формування податкового кредиту ТОВ «Ребат»виконані у відповідності до вимог пункту 7.4.1 пункту 7.4, 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР. Також позивачем надані всі наявні необхідні документи, що спростовують викладені в Акті перевірки обставини, а тому винесені відповідачем податкові повідомлення рішення є неправомірними і незаконними.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 207 Цивільного кодексу України встановлені вимоги для письмових правочинів юридичних осіб, а саме вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплені печаткою.

Відповідно статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037; (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно пункту 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Відповідно пункту 2.16 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Враховуючи, що податкові накладні ТОВ «Інкомгруп ЛТД», які стали підставою для формування ТОВ «Ребат»податкового кредиту, виписані за зверненням невстановлених осіб від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, виписані від її імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписані повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредит є безпідставним.

Крім того, досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій платником податку у даній справі, колегія суддів критично оцінює наявні у справі документи: Договір купівлі-продажу рекламної продукції між ТОВ «Ребат»і ТОВ «Інкомгруп ЛТД», (а.с.66, т.1) та Договір купівлі-продажу товару між ТОВ «Ребат»і ТОВ «Інкомгруп ЛТД», (а.с.128,т.1), які датовані однією датою - 01 жовтня 2007 року.

У першому договорі №0110/1, названого договором купівлі-продажу рекламної продукції, предметом договору зазначено придбання у власність покупця (ТОВ «Ребат») металопрокату, запчастин, будівельних матеріалів, піввагонів, лісу-кругляка, що не підпадає під категорію «рекламної продукції». У договорі не зазначено обсяги продукції, її асортимент та ціна.

Другий договір під тим самим номером №0110/1 і тією ж датою передбачає, що предметом договору купівлі - продажу товарів значиться металопрокат. Кількість товару, його асортимент та ціна також не зазначені.

Позивачем, окрім наданих податкових накладних, які підписувались неустановленою особою від імені ТОВ «Інкомгруп ЛТД»в якості доказів дійсності господарських договорів представлені договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом між ТОВ «Ребат»та ТзОВ «Олдос»та товаро-транспортні накладні на перевезення вантажу (а.с.120,121-129, т.3).

Однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані про фізичні, технічні та технологічні можливості ТзОВ «Олдос»для вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій з ТОВ «Ребат»

Згідно із Спеціальним витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державна реєстрація ТзОВ «Олдос»припинена у зв'язку із визнанням її банкрутом.

Отже, з огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що правочини, укладені на поставку товарів між позивачем і ТОВ «Інкомгруп ЛТД», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому не можуть бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 207, 212, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.