Ухвала суду № 26424138, 04.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6267/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі -Меєчко К.П ,

за участю позивача -Супрун Н.М. та представника позивача -Балицького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Нова Справа»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Нова Справа»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень -рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Нова Справа»(далі по тексту -ТОВ «Агентство «Нова Справа») звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2011р. №0486471500 та № 0486461500.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «Агентство «Нова Справа», а саме: даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. При перевірці використано: уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2010 року (від 31.10.2011 р. № 9009692850) і за грудень 2010 року (від 13.10.2011 р. № 9008494269).

За результатами камеральної перевірки складено акти від 14 листопада 2011 року № 7540/15-32769836 та № 7541/15-32769836 на підставі яких були винесені податкові повідомлення-рішення № 0486471500 від 07.12.2011 р. про збільшення суми податку на додану вартість на 62 246, 00 грн. та накладено на позивача штрафні санкції в сумі 15 561, 50 грн. та № 0486461500 від 07.12.2011 р., яким збільшено суму податку на додану вартість на 131 908, 00 грн. і накладено штрафні санкції в сумі 32 977,00 грн.

Прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень обумовлено висновками актів перевірки № 7540/15-32769836 та № 7541/15-32769836 від 14.11.2011 p. про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 4.5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що подання ТОВ «Агентство «Нова справа»уточнюючих розрахунків у жовтні 2011 року фактично є включенням до складу податкового кредиту сум, які були раніше виключені зі складу податкового кредиту самим позивачем. Податкові накладні, що були підставою для нарахування сум податкового кредиту отримані позивачем у вересні-жовтні 2009 року, таким чином позивачем було порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України щодо строків включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних (365 календарних днів з дати виписки податкової накладної).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 50.1 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У вересні 2009 р. ТОВ «Агентство «Нова Справа»отримало від ТОВ «С.Д.Ж.Р. Груп»податкові накладні за № 7132 від 08.09.2009 p., №7412 від 10.09.2009 p., № 7417 від 16.09.2009 р., а у жовтні 2009 р. - податкові накладні за № 8219 від 06.10.2009 р. та № 8405 від 12.10.2009 р., на підставі яких позивач відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 209 846 грн. та 171 573, 74 грн.

Однак, з Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 р. та грудень 2010 р. (додаток №1 до податкової накладної за листопад 2010 р. та грудень 2010 р.) вбачається, що податковий кредит, що виник з вищевказаних податкових накладних за вересень 2009 р. та жовтень 2009 р. було виключено з податкової звітності.

Вказані дії щодо подання коригування сум ПДВ позивачем були кваліфіковані в якості помилки у жовтні 2011 p., у зв'язку з чим 31.10.2011 р. та 13.10.2011 р. ТОВ «Агентство «Нова Справа»подало до ДПІ у Деснянському районі м. Києва уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за листопад 2010 р. та грудень 2010 p., якими вказані вище помилки були виправлені.

Тобто, позивачем подано уточнюючий розрахунок, яким фактично анульовано уточнюючий розрахунок, поданий у листопаді та грудні 2010 року.

Натомість, як вбачається з вищенаведеної норми, законодавством передбачено подання уточнюючого розрахунку саме до податкової декларації у разі самостійного виявлення в останній помилок, а не до уточнюючого розрахунку, як було зроблено позивачем.

Дії ж позивача в даному випадку є включенням до складу податкового кредиту сум за податковими накладними, які були попередньо виключені зі складу податкового кредиту самим позивачем.

Право на формування податкового кредиту було реалізовано позивачем у 2011 році, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

В зв'язку з вищевикладеним колегія суддів приходить до висновку, що позивач не реалізував своє право на податковий кредит у встановлений законодавством термін.

На підставі викладеного та згідно зі ст. 200 КАС України колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Нова Справа» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 червня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.