Ухвала суду № 26424091, 09.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3349/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря Міщенко Ю.М., представника позивача Міщенка О.В. та представника відповідача Ступака Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Факел»до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного зясування обставин, що мають значення для справи.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що в порушення податкового законодавства позивачем неправомірно завищено валові витрати з податку на прибуток та неправомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість сплаченого (нарахованого) у зв'язку із придбанням товарів/послуг, в результаті чого податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення, якими зобов'язано позивача сплатити суму податкового зобов'язання в розмірі 27 636 787 грн 00 коп. за основним платежем та 749 012 грн 00 коп штрафних (фінансових) санкцій. Окрім того, відповідач вважає, що позивач фактично не здійснював господарську діяльність, а лише документував операції з товаром, на які не мав права власності, тобто проводив безтоварні операції, операції купівлі-продажу за участю його контрагентів, що власне на його думку є нікчемними, оскільки вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу відповідача та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області ДПС проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Факел»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено Акт від 30.12.2011 року № 530/86/2301-04601469.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.4.1.3, п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2 та абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.3.5 п. 7.3 ст.7, пп.11.3.1, п.11.3, ст.11 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, п.135.1, ст.135, пп. 135.5.14, пп.135.5.5, п.135.5 ст.135, п.137.16, ст.137 , пп.138.10.2, пп.138.10.3 пп.138.10 ст. 138, пп.139.1.1, пп.139.1.9, пп.139.1.13 п.139.1 ст.139, пп.138.10.4 пп.138.10 ст. 138, пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПК України від 02.12.2010 року № 2756-VІ (зімінами та доповненнями) та абз. е), ж) пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), п.198.3, п. 198.6 ст. 198, ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ (зі мінами та доповненнями), дані порушення спричинили заниження податку на прибуток на загальну суму 14 332 681,00 грн та заниження податоку на додану вартість в періоді, що перевірявся всього у сумі 13 311 236,00 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року № 0000262301 та № 0000302301, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 27 636 787 грн 00 коп. за основним платежем та 749 012 грн 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із прийнятими рішенням регіонального податкового органу Товариство звернулось зі скаргою до Державної податкової адміністрації в Київській області, в результаті чого останнім прийнято рішення про часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0000262301 в частині штрафної санкції на суму 745 432 грн 75 коп. та залишення без змін податкового повідомлення рішення №0000302301. З метою оскарження та до судового вирішення спору ПАТ «Факел»в адміністративному порядку звернулось до Державної податкової служби України з проханням скасувати рішення Державної податкової адміністрації у Київській області №662/10/10-206/121-331 від 10.02.2012 року та прийняті Фастівською ОДПІ Київської області податкові повідомлення-рішення.

Відтак, враховуючи, що Державною податковою службою України прийнято рішення, яким частково скасовано рішення ДПА у Київській області, Фастівською ОДПІ Київської області прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012 року № 0001182301 та № 0001172301, якими нараховано Товариству податкові зобов'язання на загальну суму 27 058 948 грн 68 коп.,

Висновок Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, Держаної податкової адміністрації у Київській області та Державної податкової служби України ґрунтується на основі того, що правочини які виникли між ПАТ «Факел»та його контрагентами є нікчемними.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне виконання договорів, зокрема, встановлено факт оримання товару та наявні податкові накладні, які відповідають вимогам законодавства, самі договори невизнані судом недійсними та не встановлено факт їх нікчемності, а відтак, ПАТ «Факел»мало право на формування податкового кредиту, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

З 01.01.2011 р. набув чинності Податковий кодекс України від 02.10.2010 № 2755-IV.

Згідно з ст. 180 ПК України платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно зі ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, що містяться в матеріалах справи містять усі реквізити та заповнені згідно згідно Наказу ДПА України № 969 від 21.12.2010 року «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Також, слід зазначити, що під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведеної норми є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо отриманих позивачем послуг від Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи Сємєшкіної К.М. зі складання звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розробки документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, оскільки отримання таких послуг обумовлено необхідністю продовження строку дії і отримання позивачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, отримання яких безпосередньо впливає на підприємницьку діяльність позивача та є встановленою законодавством умовою для здійснення виробничої діяльності ПАТ «Факел».

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач правомірно включив суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Щодо посилання відповідача на те, що укладена угода між позивачем та його контрагентом є нікчемним правочином, то суд вважає за потрібне зазначити таке.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, нікчемним є правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а, відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них госпо дарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, та відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність та кого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Стосовно посилання податкового органу в запереченях на Висновк науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України в Київській області та пояснень посадових осіб ТОВ «РС-АРПІ»та ТОВ «Ремстройпроект-2002», суд звертає увагу на таке. В статті 72 України зазначені підстави звільнення від доказування. Зокрема, зазначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто, даний висновок та пояснення осіб, які більше того не є посадовими особам ПАТ «Факел», як належний доказ суд до уваги не бере.

Жодних інших доказів того, що заперечувані правочини були спрямовані саме на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, пошкодження чи незаконне заволодіння майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади відповідач не надав.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, в матеріалах справи містяться акти приймання виконаних робіт, в яких зазначений комплекс будівельно-монтажних робіт, що виконувався, інші роботи, зокрема, зарплата робітників, а також містяться всі необхідні реквізити.

Відповідно до актів приймання виконаних робіт, що містяться в матеріалах справи, позивачем сплачена вартість будівельних робіт (яка містить в собі і суми податку на додану вартість), що підтверджується платіжними дорученнями.

Всі первинні документи, що містяться в матеріалах справи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідач -Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області ДПС обґрунтованих доказів неправомірного включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість суду не надала.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.