Ухвала суду № 26423812, 04.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8058/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Коток К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого колективного підприємства "Власта" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2012 року у справі за позовом Малого колективного підприємства "Власта" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач -МКП "Власта" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва про визнання дій протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012 року у задоволені позовних вимог МКП "Власта"- відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішення суду, МКП "Власта" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання з'явились представник відповідача та представник апелянта.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача та представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що стосовно прийняття наказу від 21.05.2012р №522 та проведення позапланової виїзної перевірки, відповідач діяв в межах та у спосіб, які передбачені нормами ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України на підставі постанови ст. слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. і наказу начальника ДПІ Лозовського Є.М. від 21.05.2012р. №522 відповідачем у період з 22.05.2012р. по 28.05.2012р. проведено позапланову виїзну перевірку МКП "Власта" з питань достовірності нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "Ньюмодуль-2011" та ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн".

Як вбачається з матеріалів справи, проведення перевірки розпочалося 22.05.2011р. і перед її початком ревізорами пред'явлено позивачу направлення на перевірку від 22.05.2012р. №743 та вручено копію наказу від 21.05.2012р. №522, що підтверджено розпискою повноважного представника позивача (а. с. 47).

За результатами перевірки складено акт від 05.06.2012р. №1188/22-222-21589497, в якому зазначено про порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 ПК та заниження податку на прибуток і ПДВ.

Позивачем були подані заперечення на акт перевірки, з проханням змінити висновки акта, вказавши про відсутність порушень. За наслідками розгляду заперечень відповідачем залишено без змін висновки акта, про що позивача повідомлено у письмовій формі.

Підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідачем, всупереч п.78.4 ст. 78 ПК України, не вручено копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки під розписку, але, враховуючи доведення суду тих обставин, що рішення про проведення перевірки керівника органу державної податкової служби було оформлено наказом від 21.05.2012 №522, копію якого із повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки представнику платника податків вручено під розписку в день, з якого перевірка повинна була розпочатися, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про правомірність дій відповідача,щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки.

Посилання апелянта, щодо порушення відповідачем положень пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України також є безпідставними,оскільки у відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Аналізуючи наведену правову норму, колегія суддів приходить до висновку, що завданням документальної перевірки є встановлення, зокрема, достовірності та повноти нарахування податків та зборів. Встановлення вказаних обставин на підставі лише даних податкової звітності платника податку та за відсутності документів первинного бухгалтерського обліку є неможливим.

Необхідність дослідження під час проведення документальної перевірки документів первинного бухгалтерського обліку також закріплена вищезазначеною правовою нормою. Зокрема, такою визначено, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, до повноважень органів державної податкової служби не віднесено визнання правочинів недійсними, а також застосування наслідків недійсності правочинів, тим самим в порушення конституційного порядку (ст. 124 Конституції України) присвоюючи собі функції судових органів.

Однак, відповідач в праві посилатися на нікчемність правочинів. Нікчемність правочину, згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, не потребує судового визнання і визначається нормою закону, тому податковий орган, як правозастосовний орган, маючи відповідну доказову базу може посилатися на дану обставину в акті перевірки, вказавши відповідне нормативне та фактичне обґрунтування згідно порядку оформлення результатів податкових перевірок. Оцінка такого акта перевірки на предмет його належності та допустимості, а також обґрунтованості та переконливості, може бути надана у сукупності з іншими матеріалами при вирішенні питання, щодо правомірності прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень, правомірність інших рішень чи дій, пов'язаних з фактичною реалізацію результатів перевірки і зокрема, в ході провадження кримінальної справи, в рамках якої проведена перевірка і вказані в акті обставини знайдуть своє підтвердження або будуть спростовані.

Колегія суддів зауважує, що з наявності в матеріалах справи документів вбачається,що відповідач не приймав податкові-повідомлення рішення, до суду із позовом про стягнення податкового боргу не звертався.

Тому, зважаючи на вищевикладене та виходячи з меж позовних вимог, предметом доказування в даній справі є саме дії відповідача, щодо проведення перевірки та відображення в Акті показників бухгалтерського і податкового обліку позивача по взаємовідносинах з ТОВ "Ньюмодуль-2011" та ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн", протиправність яких , апелянтом не були спростовані.

Враховуючи вище викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Малого колективного підприємства "Власта"- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст виготовлено: 6 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.