Постанова № 26421682, 25.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2012 р. Справа № 2а-1670/1148/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002»на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2012р. по справі № 2а-1670/1148/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Тандем-2002», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 11.10.11 р. № 0002372301 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 20175,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 5043,75 грн. та № 0002382301 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за листопад 2009 р. на 8070,0 грн. та за грудень 2009 р. на 8070,0 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.12 р. по справі № 2а-1670/1148/12 було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.12 р. по справі № 2а-1670/1148/12 та прийняти нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив.

Відповідач надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Тандем-2002»зареєстроване як юридична особа 24.07.02 р. виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ідентифікаційний код 32081777, свідоцтво серії А01 № 739002. Позивач є платником податків та перебуває на обліку в податкових органах.

В період з 19.09.11 р. по 23.09.11 р. працівниками ДПІ у м. Полтаві проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Тандем-2002»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Флоратекс»за період з 01.11.09 р. по 31.12.09 р.

Підставою для прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень є акт № 6938/23-2/32081777 від 23.09.11 р., в якому зафіксовані порушення ТОВ «Тандем-2002» вимог п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за IV квартал 2009 р. в сумі 20175,0 грн., та п. 7.4.1, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», в результаті чого позивачем занижено від'ємне значення по ПДВ за перевіряємий період в сумі 16140,0 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, але рішенням ДПС України № 2017/6/10-245 від 01.02.12 р. скарги ТОВ «Тандем-2002» залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ДПІ у м. Полтаві, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Тандем-2002»(покупець) та ПП «Флоратекс»(постачальник) був укладений договір поставки № 23/11/09-БТ від 23.11.09 р., предметом якого є поставка товарів, найменування, кількість, ціна товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість товару, вказуються в накладних, які з моменту підписання сторонами стають невід'ємною частиною договору. Сторони договору узгодили, що поставка товару здійснюється партіями протягом всього строку дії договору, у визначені сторонами строки на умовах СРТ України, Чернівецька область, м. Сокиряни, пров. Ватутіна, 8, склад Виправної колонії № 67, згідно правил Інкотермс у редакції 2000 р.; поставка товару здійснюється автомобільним або іншими видами транспорту за взаємною згодою сторін. Оплата товару покупцем здійснюється в порядку 50% передплати вартості товару. Кінцевий розрахунок за товар покупець здійснює протягом 3 банківських днів з моменту фактичної поставки товару. Постачальник надає покупцю (його представнику) на товар, що поставлено відповідно до Договору, наступні документи: рахунки-фактури на товар; накладні; податкові накладні; сертифікат якості підприємства-виробника; копії транспортних накладних.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій позивачем були надані копії податкових накладних № 0000827 від 24.11.09 р., № 0000880 від 08.12.09 р.; видаткової накладної № ФЛ-0000805 від 08.12.09 р.; рахунку-фактури № ФЛ-0000776 від 19.11.09 р.; виписки з рахунків підприємства, датовані 24.11.09 р. та 08.12.09 р., які підтверджують оплату за біг-беги та вкладиші за рахунком-фактурою № ФЛ-0000776 від 19.11.09 р.; акт приймання-передачі № 3 від 09.12.09 р. (а.с. 24-30).

Колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції обґрунтовується відсутністю у позивача належним чином оформлених ТТН та дорожнього листа на перевезення вантажів та у зв'язку з цим неможливості встановити факт передачі товарів від ПП «Флоратекс»до ТОВ «Тандем-2002», що в свою чергу свідчить про безтоварний характер господарської операції.

При цьому позивач наполягав на тому, що придбаний у ПП «Флоратекс»товар в подальшому використовувався ТОВ «Тандем-2002»при продажу вапняку та піску будівельного, але суд першої інстанції дійшов до висновку, що зі змісту наданих первинних документів (акти на списання біг-бегів, вантажні накладні, накладні на відпуск матеріалів на сторону) неможливо встановити факт продажу позивачем саме тих товарно-матеріальних цінностей, що придбані ним у ПП «Флоратекс»(а.с. 64-103).

З копії рахунку-фактури № ФЛ-0000776 від 19.11.09 р., як документу, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві видно, що ПП «Флоратекс»має намір поставити ТОВ «Тандем-2002»біг-беги у кількості 2000 штук та вкладиші п/е у кількості 2000 штук загальною вартістю з ПДВ 96840,0 грн.

Як уже зазначалося вище, між ТОВ «Тандем-2002»та ПП «Флоратекс»був укладений договір поставки № 23/11/09-БТ від 23.11.09 р., відповідно п. 3.1 якого поставка товару здійснюється партіями протягом всього строку дії договору, у визначені сторонами строки на умовах СРТ України, Чернівецька область, м. Сокиряни, пров. Ватутіна, 8, склад Виправної колонії № 67, згідно правил Інкотермс у редакції 2000 року. Оплата за придбаний ТОВ «Тандем-2002»у ПП «Флоратекс»здійснена 24.11.09 р. та 08.12.09 р., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача. З акту прийому-передачі ТМЦ № 3 від 09.12.09 р. видно, що Сокирнянська виправна колонія № 67 прийняла на зберігання від ТОВ «Тандем-2002»ТМЦ, а саме: біг-беги у кількості 2000 штук та вкладиші п/е у кількості 2000 штук.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно договору № 03/11/08 від 03.11.08 р., укладеного позивачем (покупець) та Сокирнянською виправною колонією № 67 (постачальник), останній зобов'язується передати у власність покупцю вапнякову муку (пісок будівельний), затарену в поліпропіленові мішки біг-беги з поліетиленовими вкладишами, які надаються покупцем, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором. Відповідно п. 3.1 даного договору поставка товару здійснювалася залізничним транспортом на умовах СРТ, Україна, станція призначення Полтава-Київська.

На підтвердження факту поставки товару позивачем надані копії накладних Львівської залізниці щодо перевезення товару згідно договору № 03/11/08 від 03.11.08 р., в яких вказана кількість перевезеного товару, упакованого в біг-беги (а.с. 66-67,70-77, 80-81, 86-87, 92-95).

Крім того колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться копії актів списання біг-бегів від 31.01.10 р., від 28.02.10 р., від 13.03.10 р., від 30.04.10 р., в яких зазначено, що біг-беги, в яких був зафасований вапняк, придбаний у Сокирянської виправної колонії № 67, при розвантаженні вагонів розрізаються та підлягають списанню.

Положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Необхідно зазначити, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вказані вище обставини свідчать про те, що ТОВ «Тандем-2002»дійсно придбав у ПП «Флоратекс»біг-беги у кількості 2000 шт. та вкладиші у такій самій кількості, а посилання суду першої інстанції на відсутність належним чином оформлених ТТН та дорожнього листа на перевезення вантажів є безпідставними, оскільки за договором поставки № 23/11/09-БТ від 23.11.09 р. поставка товару здійснювалася партіями протягом всього строку дії Договору, у визначені сторонами строки на умовах СРТ України, Чернівецька область, м. Сокиряни, пров. Ватутіна, 8, склад Виправної колонії № 67, згідно правил Інкотермс у редакції 2000 року, а факт поставки придбаного товару підтверджується наявним актом прийому-передачі ТМЦ № 3 від 09.12.09 р. В подальшому вказані біг-беги були використані для придбання у Сокирянської виправної колонії № 67 вапнякової муки (піску будівельного) та списані відповідно до актів списання, копії яких долучені до матеріалів справи.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що дія наказу Міністерства транспорту України та Державного комітету статистики України № 228/253 від 07.08.96 р. «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи»зупинена публікацією в «Урядовому кур'єрі»від 07.03.2000 р. № 43 Державним комітетом України з питань регуляторної реформи та підприємництва відповідно до Указу Президента України від 03.02.98 р. № 79/98 «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності». Відновлення дії зазначеної Інструкції можливе лише у разі внесення змін, зазначених у рішенні Держпідприємництва від 16.10.98 р. № 17-02/10 «Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 р. № 79/98 «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності»Мінтрансом України та Держкомстатом України». Отже, дія нормативного акта, що регулює порядок застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи зупинена, тому застосування ТТН в будь-якому вигляді не є обов'язковим.

Дані обставини свідчать про те, що твердження відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, про обов'язковість оформлення ТТН, які виключно мають підтвердити факт поставки товарів на користь позивача, є хибними.

Що стосується посилання суду першої інстанції на вирок Святошинського районного суду м. Києва у справі 1-130/2011 від 20.05.11, яким гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а саме: щодо створення та придбання суб'єктів господарювання з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема, ПП «Флоратекс», необхідно зазначити, що вказаний вирок станом на 07.06.11 р. вступив в законну силу, натомість правовідносини між ТОВ «Тандем-2002»та ПП «Флоратекс»виникли в 2009 р., що свідчить про безпідставність посилання суду першої інстанції на дану обставину. Крім того наявність вказаного вироку не є безумовною підставою для визнання правочину, укладеного з ТОВ «Тандем-2002»недійсним.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Оскільки предметом розгляду у даній справі є питання правильності формування ТОВ «Тандем-2002»валового доходу та податкового кредиту по ПДВ і стосовно цього підприємства або його посадових осіб вищевказаний вирок не містить будь-яких висновків і обставини щодо проведених операцій ПП «Флоратекс»з позивачем по даній справі судом при розгляді кримінальної справи не встановлювалися, то посилання відповідача на даний вирок суду, як підставу для висновків про безтоварність господарських операцій є недоречним.

Також слід зауважити, що стверджуючи про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентом, відповідач фактично вказує на її фіктивність. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України фіктивним правочином є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків. При цьому фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності.

Відповідності п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. В п. 5.2.1 ст. 5 Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Відповідно п. 5.3.9 ст. 5 наведеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача. При цьому положеннями п. 7.5.1 наведеної норми передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином колегія суддів зазначає, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем придбаного товару у ПП «Флоратекс»та подальшого його використання у власній господарській діяльності, колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо правомірності прийнятих ДПІ у м. Полтаві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог ТОВ «Тандем-2002».

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Тандем-2002»на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.12 р. по справі № 2а-1670/1148/12 -задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.12 р. по справі № 2а-1670/1148/12 -скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ «Тандем-2002».

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 11.10.11 р. № 0002372301 та № 0002382301.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Ю.М. Філатов

Судді (підпис) Н.С. Водолажська

(підпис) Л.В. Тацій