Ухвала суду № 26421570, 19.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 р.Справа № 2а-3821/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Буряківського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-3821/12/2070

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту відповідач), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000151720 від 23.01.2012 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова;

- скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000161720 від 23.01.2012 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова;

- стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з державного бюджету України судові витрати.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі районі м. Харкова № 0000151720 від 23.01.2012 року та податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі районі м. Харкова № 0000161720 від 23.01.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) судовий збір в сумі 1038 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 33 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.6 ст. 198 ПК України, ст. 129 Конституції України та ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.01.2012 року співробітниками Західної МДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства (ПДВ) по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "Тех-агроремпоставка" за період з 01.05.2010 року по 30.11.2010 року, ТОВ "Промтехноопт" за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року, ТОВ "Промспец консалтинг" за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, за результатами якої було складено Акт № 3/172/НОМЕР_3 від 04.01.2012 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг" з ФОП ОСОБА_3

- пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Донараховано податку на додану вартість 68881,78 грн.

- за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, передбачено відповідальність відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України.

На підставі вищезазначеного акту Західною МДПІ від 23.01.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000151720 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 103 322 грн. 67 коп., в т.ч. за основним платежем 68 881 грн. 78 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями -34 440 грн. 89 коп.

- № 00001611720 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші платежі у загальному розмірі 510 грн. 00 коп., в т.ч. за основним платежем 0 грн. 0 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями -510 грн. 00 коп.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугувала інформація щодо перевірок контрагентів, за якими встановлено, що правочини, укладені із контрагентами -ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг" є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Також контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 121.1 ст. 121 ПК України, що виявилось в ненаданні позивачем пояснень та документального підтвердження взаємовідносин із контрагентами - ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг" на запит контролюючого органу від 18.11.2011 року № 6603/7/17-02-11.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскарженні податкові повідомлення - рішення від 23.01.2012 року № 0000151720 та № 0000161720 суперечать вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняті відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносно висновків відповідача про донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі того, що правочини укладені між позивачем та контрагентами ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг" не створюють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, колегія суддів зазначає наступне.

При складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.п.7. 7. 2. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно із п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2011 року між ТОВ "Тех-агроремпоставка" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір поставки №211, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується придбати та передати у власність Покупця автозапчастини, а також інші товари та матеріали. Асортимент товару обговорюється сторонами у вказується у рахунку-фактурі на кожну партію товару (а.с.51-52).

Факт отримання придбаного товару підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактурами (а.с. 53-54, 56-57, 59-60, 62-63, 65-66, 68-69, 71-72, 74-75).

01.12.2010 року між ТОВ "Промтехноопт" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір поставки №408, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується придбати та передати у власність Покупця автозапчастини, а також інші товари та матеріали. Асортимент товару обговорюється сторонами у вказується у рахунку-фактурі на кожну партію товару (а.с.77-78).

Факт отримання придбаного товару підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактурами (а.с. 80-81,83-84, 86-87).

Також, 01.02.2011 року між ТОВ "Промспец консалтинг" (Продавець) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №102, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: запасні частини до автотранспортних засобів, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплачувати дані товарно-матеріальні цінності на умовах даного договору. Кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні особливості товару відображаються у специфікаціях або рахунках-фактурах та видаткових накладних на кожну партію товару (а.с.89-91).

Факт отримання придбаного товару підтверджується видатковою накладною та рахунком-фактурою (а.с. 94-95).

З матеріалів справи вбачається, що вартість поставленого товару була повністю сплачена шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг", що підтверджується копіями платіжних доручень та виписок із розрахункових рахунків банку (а.с.138-174).

Також, як вбачається з матеріалів справи, придбаний товар був в послідуючому використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме реалізований іншим суб'єктам господарювання на підставі укладених із ТОВ "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" та ТОВ "СІРІУС-АВТОКОМ" договорів поставки №034993-11 від 31.12.2010 року та купівлі-продажу № 1 від 10.01.2011 року (а.с.97-99, 106-108).

Факт виконання сторонами господарських зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: рахунком, накладною, рахунками-фактурами, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та податковими накладними (102-105, 110-137).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ФОП ОСОБА_3 витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

На виконання умов договорів, на адресу позивача були виписані податкові накладні: ТОВ "Тех-агроремпоставка" №2269 від 01.06.2010 року, №2981 від 01.07.2010 року, №3794 від 02.08.2010 року, 4638 від 06.09.2010 року, № 5348 від 01.10.2010 року, №6066 від 01.11.2010 року, №6162 від 05.11.2010 року; ТОВ "Промтехноопт" №33 від 05.01.2011 року, №174 від 26.01.2011 року; ТОВ "Промспец консалтинг" №6 від 01.04.2011 року (а.с. 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76,82, 85, 96).

На час виконання умов договору та видачі податкових накладних підприємство було зареєстроване платниками податку на додану вартість.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в собі ПДВ повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.

Згідно із п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обов'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу, як на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень на неможливість встановити факт сплати податку контрагентами, в тому числі і по ланцюгу до виробника, виходячи з наступного.

Несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника.

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним за сплатою ПДВ, який нараховується по ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, колегія суддів зазначає, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами - ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відносно посилання контролюючого органу, на те, що правочини укладені між позивачем та контрагентами -ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг", в т.ч. і по ланцюгу, не мають на меті реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав укладені між позивачем та ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец консалтинг" угоди недійсними, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року по справі №2а-8226/11/2070, яка набрала законної сили, задоволено адміністративний позов ТОВ "Промспец консалтинг" до ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про скасування наказів та визнання неправомірними дій. Скасовано Наказ від 24.03.11 за №289 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" виданий ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Скасовано Наказ від 16.06.11 за №692 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" виданий ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Скасовано Наказ від 06.05.11 за №525 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" виданий ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.01.11 на підставі якої був складений акт перевірки від 07.04.2011 року за № 546/18-011/37091549. Визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.11 по 31.03.11 на підставі якої був складений акт перевірки від 01.06.11 за № 1253/15-05-14/37091549. Визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец консалтинг" з питань дотримання щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.11 по 30.04.11 на підставі якої був складений акт перевірки від 30.06.2011 року за № 1482/15-05-14/37091549.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року по справі №2а-9036/11/2070 задоволено позов ТОВ "Тех-Агроремпоставка" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про скасування наказу та визнання дій протиправними. Скасовано наказ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 06.06.2011 року №9682 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Тех-Агроремпоставка". Визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Тех-Агроремпоставка" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік та дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.11.2010 року за результатами якої було складено акт перевірки за №1459/23-03-05/36457279 від 30.06.2011 року.

Також, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року по справі №2а-9525/11/2070, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 року, адміністративний позов ТОВ "Промтехноопт" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про скасування рішення, визнання дій неправомірними. Скасовано накази ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 16.06.2011р. №681 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт", від 06.05.2011р. №529 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт". Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт", результати якої оформлені актом №1251/23-03-05/37092055 від 01.06.2011р., а також щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт", результати якої оформлені актом №1489/23-03-05/37092055 від 01.07.2011 р.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки судовими рішеннями, які набрали законну силу, було визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення перевірок ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Промтехноопт", результати яких серед інших були оформлені Актами від 30.06.2011 року № 1482/15-05-14/37091549, від 01.06.2011 року № 1251/23-03-05/37092055, від 30.06.2011 року № 1459/15-05-05/36457279, то у контролюючого органу були відсутні правові підстави для визнання укладених між позивачем та вище зазначеними суб'єктами господарювання такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків з підстав та з урахуванням висновків вище зазначених актів.

Виходячи з вищевикладеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами - ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промспец консалтинг" та ТОВ "Промтехноопт" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої, що відповідач приймаючи податкові повідомлення - рішення від 23.01.2012р. № 0000151720 та № 0000161720 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-3821/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 24.09.2012 р.