Ухвала суду № 26420495, 22.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 р.Справа № 2а-1431/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-1431/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби №0010902340 від 23.01.2012 року.

В апеляційній скарзі відповідач, Харківська об`єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції було проведено документальну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дор-Транс-Буд» та ТОВ «Арктика» за вересень 2011 року за результатами якої складено акт №2938/234/05422384 від 29.12.2011 року (а.с. 67-79, т. 2).

У відповідності до висновків акту перевірки ХОДПІ були встановлені порушення позивачем: - п. 198.3, п. 198.6, п. 201.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 755-УІ, в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у вересні 2011 року на загальну суму 465 108 грн. (а.с. 79, т. 2).

На підставі вищезазначеного акту, Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0010902340 від 23.01.2012 року (а.с. 86,т. 2).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення ПАТ «ШРБУ-33» вимог п.198.3., п.198.6. ст.198, п.201.1., ст.201 Податкового кодексу України є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Між ПАТ «ШРБУ-33» (покупець) та ТОВ «Арктика» (постачальник) було укладено договір поставки №91/07-10 від 15.07.2010 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність (поставити), а покупець прийняти та оплатити певний товар - найменування, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якого визначена Сторонами у рахунку та накладній, які становлять невід'ємною частиною договору (надалі іменується «Товар») (а.с.12, т.1).

Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними з огляду на ст. 664 Цивільного кодексу України, відповідно до якої обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне підтвердження забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфін України №88 від 24.05.1995р., до первинних документів відносять видаткові накладні.

Приймання-передача товарно - матеріальних цінностей позивачу від його контрагенту оформлені видатковими накладними, відповідно до яких покупцю передано модіфікатор бітуму, волокна целюлози (а.с. 13, т. 1), які підписані від імені отримувача уповноваженою особою, також позивачем до матеріалів справи надані рахунки та накладні у порядку визначеними у договорі, поставки в яких відображено кількість, вид та вартість товарно - матеріальних цінностей які відповідають наданим видатковими накладним.

ПАТ «ШРБУ-33» було здійснено перевезення товару, придбаного у ТОВ «Арктика», власним транспортом який належить позивачу, що підтверджується копією технічного паспорту автомобілю, та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.6-10, т.2), перевезення підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та подорожними листами.

Відповідно до платіжного доручення, яке має відмітку банківської установи, позивачем було здійснено перерахування повної вартості придбаного у контрагента товару. (а.с. 17, т. 1).

30.03.2011 року між ПАТ «ШРБУ-33» (покупець) та ТОВ «Дор-Транс-Буд» (продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №30-03 за умовами якого Продавець зобов'язується продати і передати у власність Покупця: бітум дорожній БНД 90/130 (БНД 60/90), мазут марки М-100, дизельне пальне та інші нафтопродукти; а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Продавця й оплатити його загальну вартість на умовах цього Договору. (а.с.24-26, т. 1).

Відповідно до специфікації №1 від 22.04.2011 року, до договору поставки №30-03 від 30.03.2011 року, продавець зобов'язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та сплачувати таки нафтопродукти, надалі Товар: бітум БНД 60/90, одиниця виміру: т., кількість товару: 240,00+10%, ціна за одиницю товару, без ПДВ 5375,00, ПДВ (20%,) 258000,00, Всього з ПДВ 1548000,00 грн.

Приймання-передача товарно -матеріальних цінностей позивачу від його контрагенту оформлені видатковою накладною, відповідно до якої покупцю передано Бітум БНД (а.с. 28, т. 1), які підписані від імені отримувача уповноваженою особою.

Вказані вище товарно-матеріальні цінності (Бітум БНД), придбані позивачем ПАТ «ШРБУ-33» у ТОВ «Дор-Транс-Буд», було доставлено за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом ТОВ «Агроконсалтінг» (а.с.84-85, т. 1), який на момент надання послуги мав ліцензію на здійснення внутрішніх перевезень вантажів (а.с. 90, т. 1.).

Відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України товарно-транспортна накладна підтверджує факт укладання договору перевезення вантажу.

На виконання вказаного договору перевізником було здійснено перевезення товару, придбаного позивачем у контрагента, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних та подорожніх листів.

Фактичне виконання робіт (послуг) з перевезення вантажу також підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до платіжних доручень, які мають відмітку банківської установи, позивачем було здійснено перерахування повної вартості придбаних у контрагентів товарів.

Факт здійснення господарської операції зафіксовано податковими накладними правильність складання зазначених документів в акті перевірки під сумнів не ставиться.

В матеріалах справи містяться копії складських накладних, які використовуються ПАТ «ШРБУ-33», (а.с. 14-20, т.2).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, придбання позивачем товарів/послуг, підтверджені податковими накладними які оформлені без порушень вимог статті 201 ПКУ.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 210 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 23.01.2012 року за формою "В4" №001090234 невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-1431/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 27.08.2012 р.