Ухвала суду № 26420252, 22.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 р.Справа № 2а-2614/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2012р. по справі № 2а-2614/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Укртехносфера"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м.Харкова, у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 р. № 011651510, прийняте Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі м. Харкова стосовно на підставі Акта камеральної перевірки від 09.11.2011 р. № 2149/15-116/33477638.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №2149/15-116/33477638 від 09 листопада 2011 року.

18 листопада 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" отримано поштою від Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова "Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток" від 09.11.2011 р. № 2149/15-116/33477638 (надалі -Акт перевірки). У зазначеному Акті перевірки відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 8 499 345,00 гривень.

24.11.2011 р. позивач подав до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України заперечення щодо викладення фактичних обставин та висновків Акту перевірки (лист № 219 від 24.11.2011 р.).

За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова податковим повідомленням-рішенням №0011651510 від 21.11.2011 року позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 року на 8499345,00 грн.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомлення-рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін (рішення ДПА у Харківській області від 21.12.2011 року № 5853/10/25-103 та рішення Державної податкової служби України від 25.01.2012 р. № 1595/6/10-2415).

В Акті перевірки (з висновками якого погодилися ДПА у Харківській області та Державна податкова служба України) відповідачем зроблено висновок, що позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 8 499 345 гривень.

В обґрунтування вказаного висновку в Акті перевірки зазначається, що згідно абзацу 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого -четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів. Водночас в податковій декларації з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" за 2 квартал 2011 року відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року від усіх видів діяльності по р.07 у розмірі - 9220226 грн. При цьому до податкової декларації з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" за 2 квартал 2011 року до складу р.06.6 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)" включено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх періодів, відображеного у р. .049 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" Декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у сумі 8 499 345 грн., чим порушено вимоги пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, згідно якого до складу 2 кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення минулого року, що увійшло до складу І кварталу 2011 року.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що зменшення за результатами акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №2149/15-116/33477638 від 09.11.2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 8499345,00 грн. є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі п. 54.3 т. 54, п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначених норм закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із набранням чинності розділу III Податкового кодексу України 01.04.2011р. та відсутності у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається від'ємне значення 2010 року.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Положеннями статті 6 вказаного Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкту оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового періоду.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Так, 06 травня 2011 року позивачем була сформована декларація з податку прибуток підприємства за 1 квартал 2011р., де у рядку 08 податкової декларації позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі - 9002664,00 грн., у тому числі у рядку 04.9 - зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 8 499 345, 00 грн.

Починаючи з 2 кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Пунктом 150.1 статті 150 Кодексу визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу встановлено порядок застосування у 2011 році п.150.1 ст.150 Кодексу, зокрема: "Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення".

Колегія суддів не погоджується з доводами податкового органу про те, що до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Так, аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у першому кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат другого кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. В даному випадку відповідачем безпідставно та необґрунтовано, а тому неправомірно, встановлені правила поведінки платника податків, які є значно ширші за змістом, ніж ті, що прямо визначені в правових нормах, які врегульовують спірні правовідносини.

Колегія суддів зазначає, що наявність у Кодексі пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень зумовлена виключно тією обставиною, що у 1 кварталі 2011р. податок на прибуток, у тому числі і за показником від'ємного значення, обчислювався за правилами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Підстав для інших висновків колегія суддів не знаходить, оскільки 1 квартал 2011р. у контексті справляння податку на прибуток нічим не відрізняється від попередніх звітних податкових періодів з огляду та сталість та однаковість правил обчислення податку на прибуток.

Також колегія суддів зазначає, що аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що зменшення (не підтвердження) від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року можливо, якщо відповідачем належним чином буде встановлено неправомірність заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року, однак ні в акті перевірки №219/15-116/33477638 від 09 листопада 2011 року, ні будь-яким іншим актом індивідуальної дії відповідач не спростовує факт незаконності заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що підприємством ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011р., наданої до ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова (вх. №9006065354 від 08.08.2011р.), позивачем зазначена сума витрат, що враховується при визначення об'єкта оподаткування у рядку 04 - 9928885,00 грн. зазначений показник розкривається у показниках рядків 05 та 06. При обчисленні об'єкта оподаткування позивачем була врахована сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду по рядку 06.6 у розмірі 9002664,00 грн.

Отже, позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, що сформувалось за рахунок витрат минулих періодів.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Більше того відповідач вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише від'ємне значення створене в першому кварталі, в той же час не зазначає куди слід включити від'ємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вищезазначеними положеннями нормативно -правових актів.

Крім того, відповідно до листів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики №04-39/1160 від 10.11.2011р. та №04-39/10-1052 від 18.10.2011р., чітко зазначено, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011р., а отже, такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зменшення за результатами акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №2149/15-116/33477638 від 09.11.2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 8499345,00 грн. є неправомірним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2012р. по справі № 2а-2614/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 27.08.2012 р.