Ухвала суду № 26419892, 07.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 р.Справа № 2а-16246/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2012р. по справі № 2а-16246/11/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі по тексту відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 0003131702, № 0003111702 від 07.10.2011 року в частині податкових зобов'язань по податку на додану вартість по правочинах з ТОВ "Тех-агромаркетинг" на суму 9869 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 2467,25 грн. та по правочинах з ТОВ "Промспецконсалтинг" на суму 14712 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3678 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2012р. зазначений адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у Московському районі міста Харкова від 07.10.2011 року №0003131702 та №0003111702 в частині податкових зобов'язань по податку на додану вартість по правочинах з ТОВ "Тех-агромаркетинг" на суму 9869 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 2467,25 грн. та по правочинах з ТОВ "Промспецконсалтинг" на суму 14712 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3678 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 та п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом ФОП ОСОБА_1) зареєстрований 04.12.2006 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_6 від 04.12.2006 року за № НОМЕР_5 (а. с. 35 том 1).

Згідно довідки від 05.12.2006 року № 4685 Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ФОП ОСОБА_1 взято на облік в органах податкової служби від 05.12.2006 року за № 33379 (а. с. 36 том 1).

Фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 та за результатами перевірки складено акт №2656/1702/НОМЕР_3 від 15.09.2011 року (а. с. 15- 27), в якому зазначено порушення позивачем вимог: ст. 19 Закону України № 889 - IV від 22.05.2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження сум податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 7027,57 грн.; п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на суму 36184,00 грн.; ст. 2 Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", (із змінами та доповненнями), за використання найманого працівника, що внесено у заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, внаслідок чого донараховано єдиний податок у сумі 900,00 грн..

На підставі даного Акту були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003131702 від 07.10.2011 року з податку на додану вартість на загальну суму 45266,00 грн. з якої: за основним платежем 36184,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9082,78 грн. (а. с. 8 том 1), № 0003111702 від 07.10.2011 року по податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 7027,57 грн. з якої: за основним платежем 7027,57 грн. (а. с. 9 том 1).

Позивач не погодився із податковими повідомленнями - рішеннями № 0003131702, № 0003111702 від 07.10.2011 року в частині податкових зобов'язань по податку на додану вартість по правочинах з ТОВ "Тех-агромаркетинг" на суму 9869 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 2467,25 грн. та по правочинах з ТОВ "Промспецконсалтинг" на суму 14712 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3678 грн. та оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових рішень в частині податкових зобов'язань по податку на додану вартість по правочинах з ТОВ "Тех-агромаркетинг" на суму 9869 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 2467,25 грн. та по правочинах з ТОВ "Промспецконсалтинг" на суму 14712 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 3678 грн. діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, між позивачем та його контрагентами було укладено договори купівлі - продажу.

Відповідно договору купівлі - продажу № б/н від 01.09.2010 року, згідно якого продавець - ТОВ "Промспец консалтинг" зобов'язався передати у власність покупцю - ФОП ОСОБА_1 товар, а останній в свою чергу прийняти товар та оплатити його вартість (а. с. 38 том 1).

Згідно з умовами договору № б/н від 02.08.2010 року укладеного між позивачем та ТОВ "Тех - агромаркетинг", де перший покупець, останній продавець. Умовами договору передбачено продавцем надати товар покупцю, а останній в свою чергу прийняти та сплатити вартість наданої продукції, в кількості та асортименті, зазначеному в узгоджених Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору (а. с. 39 том 1).

В рамках виконання зобов'язань за договорами № б/н від 01.09.2010 року та від 02.08.2010 року контрагенти позивача передали у власність ФОП ОСОБА_1 товар, та на відповідні партії товару були видані видаткові накладні: № 1279 від 03.11.2010 року на загальну суму 18753,00 грн., в т.ч. ПДВ 3125,50 грн.; № 1109 від 12.08.2010 року на загальну суму 43985,75 грн., в т.ч. ПДВ 7330,96 грн.; № 828 від 21.10.2010 року на загальну суму 12176,35 грн., в т.ч. ПДВ 2029,39 грн.; № 441 від 01.10.2010 року на загальну суму 13865,23 грн., в т.ч. ПДВ 2310,87 грн.; № 715 від 14.10.2010 року на загальну суму 10156,64 грн., в т.ч. ПДВ 1692,77 грн.; № 1096 від 11.08.2010 року на загальну суму 15230,02 грн., в т.ч. ПДВ 2538,34 грн.; № 1231 від 02.11.2010 року на загальну суму 24934,44 грн., в т.ч. ПДВ 4155,74 грн.; № 26 від 01.09.2010 року на загальну суму 8388,17 грн., в т.ч. ПДВ 1398,03 грн. (а. с. 40 - 47).

Факт перевезення товару підтверджується товарно - транспортними накладними: ТТН від 01.10.2010 р. (автомобіль НОМЕР_4), ТТН від 12.08.2010 р. (автомобіль НОМЕР_4), ТТН від 21.10.2010 р. (автомобіль НОМЕР_4), ТТН від 03.11.2010 р. (автомобіль НОМЕР_4), ТТН від 05.01.2011 р. (автомобіль НОМЕР_4), ТТН від 02.11.2010 р. (автомобіль НОМЕР_4), ТТН від 01.09.2010 р. (автомобіль НОМЕР_4), ТТН від 11.08.2010 р. (автомобіль НОМЕР_4), копії яких містяться в матеріалах справи (а. с. 246 - 250 том 1).

Позивачем за поставлений товар проведено розрахунок в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 62 від 29.09.2010 року, № 67 від 05.10.2010 року, № 73 від 11.10.2010 року, № 80 від 14.10.2010 року, № 90 від 20.10.2010 року, № 97 від 26.10.2010 року, № 110 від 04.11.2010 року, № 126 від 10.11.2010 року, № 135 від 17.11.2010 року, № 145 від 25.11.2010 року, № 154 від 01.12.2010 року, № 148 від 29.11.2010 року, № 16.08.2010 року, № 5 від 18.08.2010 року, № 33 від 09.09.2010 року, № 18 від 20.08.2010 року, № 37 від 17.09.2010 року, № 46 від 22.09.2010 року, № 52 від 27.9.2010 року - ФОП ОСОБА_1 свої зобов'язання за договорами купівлі - продажу від 01.09.2010 року та від 02.08.2010 року виконав в повному обсязі та сплатив за поставлений товар (а. с. 74 - 92).

Вищевказані первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Згідно п. 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2. цього закону встановлено, що до складу валових витрат включаються:

5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1. цього закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт і послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно, відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включено до валових витрат по операціях з ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг".

Крім того, ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг" на відповідні партії товарів, які були поставлені позивачеві, були виписані податкові накладні: № 26 від 01.09.2010 року на загальну суму 8388,17 грн., в т.ч. ПДВ 1398,03 грн.; № 715 від 14.10.2010 року на загальну суму 10156,64 грн., в т.ч. ПДВ 1692,77 грн.; № 441 від 01.10.2010 року на загальну суму 13865,23 грн., в т.ч. ПДВ 2310,87 грн.; № 828 від 21.10.2010 року на загальну суму 12176,35 грн., в т.ч. ПДВ 2029,39 грн.; № 1279 від 03.11.2010 року на загальну суму 18753,00 грн., в т.ч. ПДВ 3125,50 грн.; № 1231 від 02.11.2010 року на загальну суму 24934,44 грн., в т.ч. ПДВ 4155,74 грн.; № 1109 від 12.08.2010 року на загальну суму 43985,75 грн., в т.ч. ПДВ 7330,96 грн.; № 1096 від 11.08.2010 року на загальну суму 15230,02 грн., в т.ч. ПДВ 2538,34 грн. (а. с. 48 - 55), які містить усі обов`язкові реквізити, передбачені вимогами підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість": порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість, що було встановлено під час перевірки і не заперечується сторонами по справі, підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.12.2006 року №100009523 видане ДПІ у Московському районі міста Харкова (а. с. 37 том 1).

ТОВ "Промспец консалтинг" є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом платника ПДВ від 03.08.2010 року за № 100295733, що підтверджується даними акту перевірки від 06.07.2010 року №349/23-03-05/37091549 (а. с. 35 том 2).

ТОВ "Тех - агромаркетинг" здійснює свою діяльність відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.03.2010 року № 100275080, відповідно до акту перевірки №1487/23-03-05 від 01.07.2011 року (а. с. 29 том 2).

Відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Положеннями пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" регламентовано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку з придбанням товарів у ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг" .

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод між позивачем та ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як випливає зі змісту акту перевірки відповідачем зроблено висновок про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг" , в силу приписів ч.1 ст.203, п.1, 2 ст. 215, ст.228 ЦК України, було зроблено виходячи з того, що у підприємства ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, транспортні засоби, а також підприємства не знаходиться за юридичною адресою.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок відповідача помилковим, безпідставним, з огляду на таке.

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, колегія суддів констатує, що правові наслідки укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені не нормами спеціальних законів з оподаткування, а виключно нормами ч.1 ст.208 Господарського Кодексу України.

Отже, вищенаведені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) однією із сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину.

Доводи про незнаходження ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг" за юридичною адресою , не можуть бути взяті до уваги в якості належного обґрунтування відповідачем твердження про нікчемність угод між позивачем та вказаним його контрагентом, оскільки факт відсутності контрагента за місцем реєстрації було здійснено в березні - травні 2011 року, а відповідно до матеріалів справи господарські операції між позивачем та ТОВ "Промспецконсалтинг" та ТОВ "Тех - агромаркетинг" здійсненні в серпні - жовтні 2010 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідач приймаючи податкові повідомлення - рішення від 07.10.2011 року №0003131702 та №0003111702 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2012р. по справі № 2а-16246/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Перцова Т.С. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.