Рішення № 2641973, 01.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.08 Справа № 4/186

Розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області

до Державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 797 грн. 54 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чех Т.М.

У присутності представників сторін:

від позивача –Макогон А.О., довіреність № 01-026-25 від 21.01.08;

від відповідача –не прибув ( явка обов’язкова).

Суть справи: заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків в розмірі 797 грн. 54 коп., виражених у витратах позивача у розмірі сплаченої, але не отриманої в повному об’ємі продукції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №9-1363 від 24.11.08, повідомив про те, що зазначені збитки вже були предметом розгляду у раніше заявлених позивачем претензіях та вимоги даних претензій були задоволені у повному обсязі та відображені у бухгалтерському обліку їхнього підприємства, а також , що при надходженні грошових коштів підприємством відповідача будуть сплачені вказані збитки.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу № 015/3014 від 12.12.05, згідно якого «Продавець»(відповідач у справі) зобов’язаний передати у власність «Покупцю»(позивачу у справі), а »Покупець»(позивач у справі) зобов’язаний прийняти і оплатити на умовах цього договору товар, ціна, кількісні і якісні характеристики які викладені в специфікації, узгодженими двома сторонами , доданих к цьому договору і є невід’ємною частиною.

Згідно п.2.2 договору, прийомка поставленого по вищевказаному договору товару по кількості і якості здійснюється відповідно до вимог «Інструкції про порядок прийомки продукції ВТП по якості», затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.66 № П-7 ( із змінами та доповненнями)( далі- Інструкція № П-7), та «Інструкції про порядок прийомки продукції ВТП по кількості», затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.65 № П-6 (із змінами та доповненнями) (далі-Інструкція № П-6).

Згідно п. 2.3 договору, при виявленні розходжень між показниками якості і кількості, вказаних в документі, і фактичними даними, визів представника «Продавця»(відповідача у справі) обов’язковий.

Відповідачем згідно умов договору по накладним № 48365761 від 03.10.06 (вагон №64513385 прибули 03.10.06), № 48365858 від 10.11.06 (вагон № 66819731 прибув 11.11.06), №48365863 від 12.11.06 (вагон № 67872721 прибув 12.11.06) на адресу позивача відправлені вагони вугілля марки Антрацит АКО у вологому стані. (а.с.26,39,40).

За вказаними накладними вантаж прибув за вагою відправника, в справних вагонах без слідів розкрадання і втрати, у зв’язку з чим був виданий ст. Комунарськ без перевірки ваги, згідно ст. 52 Статуту залізниць України, про що є відмітка залізниці в графі 6 накладних.

Позивачем приймання продукції здійснювалась згідно п. 2.2, п.2.3 договору, позивач викликав відповідача для участі в прийманні продукції телеграмами №022/3972 від 02.10.06, № 022/4560 від 13.11.06. У зв’язку з неотриманням відповіді про направлення представника відповідача, керуючись п.17, п.18 Інструкції № П-6, приймання вантажу здійснювалось за участю представника громадськості.

Позивачем при прийманні продукції за участю представника громадськості була виявлена нестача: у кількості 2,1 тонн у вагоні №64513385, про що, відповідно до п. 25 Інструкції № П-6 складений акт приймання продукції виробничо- технічного призначення по кількості №6055 від 05.10.06; у кількості 1,6 тонн у вагоні №66819731 і 2,15 тонн у вагоні №67872721 –акт №6971 від 14.11.06 з урахуванням норми недостачі (2% - згідно п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 ) відповідальна нестача склала: у вагоні №64513385 –0,72 тонн на суму 336 грн. 92 коп., у вагоні №66819731 –0,22 тонн на суму 102 грн. 94 коп. та у вагоні №67872721 – 0,77 тонн на суму 357 грн. 68 коп. Всього нестача вугілля склала 1,71 тонн на суму 797 грн. 54 коп.

Позивачем на адресу відповідача направлені претензії №022/4243 від 08.11.06 на суму 336 грн. 92 коп. (а.с.18,19) та № 022/4696 від 07.12.06 на суму 460 грн. 62 коп. (а.с.30,31) з вимогами про сплату вартості недостачі. Відповідач у відповідях на претензії №11-06юр від 11.12.06, №12-06юр від 14.12.06 позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача відповідача збитків в розмірі 797 грн. 54 коп., виражених у витратах позивача у розмірі сплаченої, але не отриманої в повному об’ємі продукції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав.

Оцінивши по матеріалам справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, позивач згідно умов договору купівлі - продажу №015/3014 від 12.12.05 по накладним № 48365761 від 03.10.06 (вагон №64513385 прибули 03.10.06), № 48365858 від 10.11.06 (вагон № 66819731 прибув 11.11.06), №48365863 від 12.11.06 (вагон № 67872721 прибув 12.11.06) на адресу позивача відправлені вагони вугілля марки Антрацит АКО у вологому стані. (а.с.26,39,40).

За вказаними накладними вантаж прибув за вагою відправника, в справних вагонах без слідів розкрадання і втрати, у зв’язку з чим був виданий ст. Комунарськ без перевірки ваги, згідно ст. 52 Статуту, про що є відмітка залізниці в графі 6 накладних. Позивачем приймання продукції здійснювалась згідно п. 2..2, п.2.3 договору, позивач викликав відповідача для участі в прийманні продукції телеграмами №022/3972 від 02.10.06, № 022/4560 від 13.11.06. Позивачем при прийманні продукції за участю представника громадськості була виявлена нестача: у кількості 2,1 тонн у вагоні №64513385, про що, відповідно до п. 25 Інструкції № П-6 складений акт приймання продукції виробничо- технічного призначення по кількості №6055 від 05.10.06; у кількості 1,6 тонн у вагоні №66819731 і 2,15 тонн у вагоні №67872721 –акт №6971 від 14.11.06 з урахуванням норми недостачі (2% - згідно п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 ) відповідальна нестача склала: у вагоні №64513385 –0,72 тонн на суму 336 грн. 92 коп., у вагоні №66819731 –0,22 тонн на суму 102 грн. 94 коп. та у вагоні №67872721 –0,77 тонн на суму 357 грн. 68 коп. Всього нестача вугілля склала 1,71 тонн на суму 797 грн. 54 коп.

Відповідно до ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні ( контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Як свідчать матеріали, в накладних № 48365761 від 03.10.06, № 48365858 від 10.11.06, №48365863 від 12.11.06 слідів псування, розкрадання або втрати вантажу в процесі перевезення не виявлено, інформація з цих питань відсутня.

Відповідно до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як вбачається з матеріалів справи, підстав для складання комерційного акту немає. Відповідно до накладних № 48365761 від 03.10.06, № 48365858 від 10.11.06, №48365863 від 12.11.06 вантаж був виданий відповідно до ст. 52 Статуту.

Згідно ст. 52 Статуту, у решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх якості і стану.

Так, обов’язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно ст. 52 Статуту зобов’язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу (п.32 Роз’яснень Вищого господарського суду від 29.05.02 № 04-5/601).

Як вбачається, згідно вищевказаних накладних, вагони були завантажені засобами відправника ( відповідача у справі), у накладних відповідно до Інструкції П-6 стоїть відповідна відмітка залізниці.

Згідно ч.1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно ч.1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Решта доводів відповідача також спростовується нормами діючого законодавства та матеріалами справи.

Збитки в розмірі 797 грн. 54 коп., нараховані позивачем обґрунтовано, підтверджені матеріалами справи і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми збитків відповідачем не оспорюється.

Суд вважає вимоги позову про стягнення з відповідача збитків в розмірі 797 грн. 54 коп., виражених у витратах позивача у розмірі сплаченої, але не отриманої в повному об’ємі продукції такими, що підлягають задоволенню повністю і підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У судовому засіданні 01.12.08 за згодою представника позивача була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 52, 111, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 526, 623 ЦК України, ст. ст.193,224 ГК України , ст.ст. 44, 49, п.5 ст.78, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області, вул.Енгельса, 1, код ЄДРПОУ 32355669 на користь Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта,4, код ЄДРПОУ 05441447 збитки у розмірі 797грн. 54 коп., витрати по держмиту у сумі 102 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –04.12.08

Суддя Г.М.Батюк