Рішення № 2641855, 16.12.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2008 Справа № 4/468-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" м.Запоріжжя

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Реал агро" с.Сокологірне Генічеського району Херсонської області

про стягнення 30.574грн.56коп.

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився

від відповідача – не з'явився

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 19.679грн.30коп. заборгованості за отримані товари згідно з договором поставки №КП 120508/1 від 12.05.2008року. Крім того, він просить стягнути 1.487грн.46коп. пені, 8.903грн.79коп. штрафу, 185грн.93коп. –3% річних, 318грн.08коп. втрат від інфляції, посилаючись на несвоєчасне перерахування боргу.

Представник позивача в засідання суду не прибув, надіславши клопотання яким підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу без участі його представника.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що ухвали про призначення справи та про відкладення розгляду справи надсилалися йому за зазначеною в позовній заяві адресою, яка відповідно до довідки Генічеської районної державної адміністрації від 01.12.2008року №1429-202/312 відповідає його адресі за реєстраційними документами згідно з даними Единого державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача, та позивача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті, оскільки подальше відкладення розгляду справи спричинить порушення строку вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, суд -

в с т а н о в и в :

12 травня 2008року між товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (позивач) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Реал агро" (відповідач) укладено договір поставки №КП 120508/1.

Згідно з зазначеним договором, позивач прийняв на себе обов’язки не пізніше 14. 05.2008року поставити відповідачу товар на суму 29.679грн.30коп., асортимент, кількість та інші особливі характеристики якого зазначені в пункті 1.2 договору, а відповідач зобов’язався прийняти цей товар і оплатити його вартість на умовах договору.

Відповідно до пункту 3.3.1 договору від 12.05.2008року відповідач зобов’язався здійснити оплату вартості товару в українських гривнах шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача наступним чином: перший платіж - 50% вартості договору (відповідно до пункту 1.4), тобто 14.839грн.65коп. в строк не пізніше 13.05.2008року; заключний платіж - 50% вартості договору, тобто 14.839грн.65коп. в строк не пізніше 25.07.2008року.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої обов'язки за договором і 12.05.2008року поставив відповідачу увесь товар на загальну суму 29.679грн.30коп., на підтвердження чого до матеріалів справи надано товарно-транспортну накладну №А-00000732 від 12.05.2008року та доручення ЯИП №748041 від 12.05.2008року на отримання товару уповноваженою особою відповідача Гололобовим В.М.

Відповідно до п.1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно з ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 зазначеної норми до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

За вимогами ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач не виконав своїх обов’язків, встановлених законом та пунктом 3.3.1 договору від 12.05.2008року по своєчасних розрахунках за отриманий товар. Ним було сплачено лише перший платіж частково в сумі 10.000грн.00коп., які перераховані 13.05.2008року платіжним дорученням №48. Заборгованість за першим платежем становить 4.839грн.65коп. та за другим платежем –14.839грн.65коп., а всього –19.679грн. 30коп.

Заборгованість відповідача, підтверджується також розрахунком суми позову, наданим позивачем та банківськими виписками (реєстр кредитових платежів).

Доказів перерахування боргу за зазначеним договором в сумі 19.679грн. 30коп. відповідач суду не надав. Не надано ним і будь-яких заперечень проти позовних вимог, тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми права позивачем обгрунтовано нараховано 318грн.08коп. втрат від інфляції та 185грн.93коп. –3% річних і вони також стягуються судом на користь позивача.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Укладаючи договір від 12.05.2008року, сторони пунктом 4.3.1 договору узгодили штрафні санкції за порушення строків розрахунків, передбачених пунктом 3.3.1, а саме: відповідач в цьому випадку сплачує позивачу пеню в розмірі 0.25% від суми простроченого платежу, але не більше розміру, визначеного законодавством, тобто не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент прострочки, за кожен день прострочки, а також додатково штраф в розмірі 30% вартості договору за кожен факт порушення строку платежу.

Враховуючи те, що відповідач не виконав обов'язків за договором по своєчасних розрахунках за отриманий товар, а також з урахуванням розміру пені та штрафу, які сторони узгодили умовами договору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1.487грн.46коп. за прострочку платежу з 14.05.2008року по 30.10.2008року, а також додатково штраф в розмірі 8.903грн.79коп., що становить 30 відсотків вартості договору.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі вищезазначених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Реал агро" с.Сокологірне Генічеського району Херсонської області п/р 26005033458001 в Акціонерному банку “Муніципальний” МФО 313537 код 31947438 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" м.Запоріжжя пр.Маяковського, 3 п/р 26008976712744 в Запорізькій філії “Перший український міжнародний банк” МФО 313623 код 30345439 - 19.679грн.30коп. основного боргу, 1.487грн.46коп. пені, 8.903грн.79коп. штрафу, 185грн.93коп. –3% річних, 318грн.08коп. втрат від інфляції, 305грн.74коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до

ст. 84 ГПК України 19.12.2008року.