Постанова № 26418228, 09.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р. Справа № 5017/1885/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяПолянський А.Г.,суддіСибіга О.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року у справі№ 5017/1885/2012 господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк"до третя особаПриватного підприємства "Третій автобусний парк" Комунальне підприємство "Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" про та за зустрічним позовом до третя особа про визнання недійсним рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, стягнення 5 000 грн. Приватного підприємства "Третій автобусний парк" Товариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" Комунальне підприємство "Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майноза участю представників сторін:

позивача - Доброход І.С. дов. від 09.08.2012 р., відповідача -не з'явились, третьої особи - не з'явились.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.10.2012 р. у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г., судді - Сибіга О.М., Яценко О.В.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Третій автобусний парк", в якій просило: визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна -цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Мічуріна, 28, та складається з: літера "А" будівля контори з кабінетом БР; літера "Б" складські приміщення; літера "Е" складські приміщення; літера "В" майстерня для ремонту автомобілів; літера "Г" склад; літера "Д" диспетчерська; літера "Ж-Ж1" котельня; 1-3 огорожа, І брукуваня, - загальною площею 498,1 кв. м. (реєстр. № об'єкту у РПВН: 28232031), укладений 23 листопада 2010 року Відкритим акціонерним товариством "Третій автобусний парк" та Приватним підприємством "Третій автобусний парк", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пучковою І.А. та зареєстрований в реєстрі за № 2300, та поновити право власності Відкритого акціонерного товариства "Третій автобусний парк" на вищезазначене нерухоме майно на підставі Свідоцтва про право власності № 76, виданого на підставі рішення № 124 Комінтернівської селищної ради від 20.06.2002 року, дублікат якого було видано Виконавчим комітетом Комінтернівської селищної ради Комінтернівського району Одеської області 03.11.2008 року замість втраченого; витребувати вказаний цілісний майновий комплекс з незаконного володіння Приватного підприємства "Третій автобусний парк" та зобов'язати його повернути таке майно Товариству з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк", як правонаступнику Відкритого акціонерного товариства "Третій автобусний парк"; скасувати рішення реєстратора бюро технічної інвентаризації -Комунального підприємства "Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію права власності Приватного підприємства "Третій автобусний парк" на вищевказане нерухоме майно, та зобов'язати Комунальне підприємство "Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" вчинити передбачені законодавством дії з поновлення державної реєстрації права власності Відкритого акціонерного товариства "Третій автобусний парк" та вчинення нового запису щодо державної реєстрації права власності Товариства з додатковою відповідальністю Третій автобусний парк", як правонаступника Відкритого акціонерного товариства "Третій автобусний парк" на таке нерухоме майно; стягнути з Приватного підприємства "Третій автобусний парк" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" вартість витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 5 000,00 грн. 04.07.2012 р. до місцевого господарського суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач окрім первісних позовних вимог просив суд визнати недійсними рішення Спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Третій автобусний парк" від 14.10.2009 р., рішення Правління Відкритого акціонерного товариства "Третій автобусний парк" від 04.11.2010 р., а також рішення Спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Третій автобусний парк" від 05.11.2010 р.

Ухвалою місцевого господарського суду Одеської області від 13.07.2012 р. провадження в частині позовних вимог про скасування рішення реєстратора бюро технічної інвентаризації -Комунального підприємства "Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію права власності Приватного підприємства "Третій автобусний парк" на нерухоме майно -цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Мічуріна, 28, та зобов'язання Комунального підприємства "Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації" вчинити передбачені законодавством дії з поновлення державної реєстрації права власності Відкритого акціонерного товариства "Третій автобусний парк" та вчинення нового запису щодо державної реєстрації права власності Товариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк", як правонаступника Відкритого акціонерного товариства "Третій автобусний парк" на таке нерухоме майно у справі № 5017/1885/2012 -припинено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2012 р. (суддя -Цісельський О.В.) призначено судову експертизу та провадження у справі № 5017/1885/2012 зупинено до проведення експертизи та повернення матеріалів справи до суду. На розгляд судової експертизи поставлено наступні питання: 1) Чи перебував оспорюваний цілісний майновий комплекс на балансі ВАТ "Третій автобусний парк" на день його відчуження? 2) Чи входив до статутного фонду цілісний майновий комплекс станом на 23.11.2010 р.? 3) Яка ринкова вартість цілісного майнового комплексу на день його відчуження? Проведення судової експертизи доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз". Зобов'язано керівника центру доручити виконання ухвали необхідному колу експертів відповідних галузей знань; сторін зобов'язано на вимогу суду, викладену згідно з клопотанням судового експерта надати витребувані додаткові документи для їх подальшого скерування судовому експерту; експертів попереджено про кримінальну відповідальність згідно ст.ст. 384, 385 КК України та матеріали справи № 5017/1885/2012 ухвалено надіслати до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" для проведення судової експертизи.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р. (судді - Філінюк І.Г., Лисенко В.А., Мацюра П.Ф.) ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.07.2012 р. скасовано. Справу направлено на розгляд до господарського суду Одеської області.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів відзначає, що згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке. Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 11113 ГПК не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Приписами статті 86 ГПК України визначені вимоги щодо змісту ухвали, у разі якщо господарський спір не вирішується по суті, зокрема, ухвала має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

За таких обставин, ухвала про зупинення провадження у справі повинна містити викладення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Приймаючи постанову суд виходив з того, що в порушення вимог ст. 41 ГПК України та ст. ст. 7, 9, 10 Закону України "Про судову експертизу" господарським судом першої інстанції проведення експертизи доручено ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз", а не конкретній особі, яка б відповідала вимогам Закону України "Про судову експертизу". Водночас, судом не перевірено чи має зазначена юридична особа ліцензію на здійснення судово-експертної діяльності або чи є у працівників цього товариства свідоцтво про присвоєння їм кваліфікації судового експерта за відповідною спеціальністю.

Господарський суд призначаючи та доручаючи проведення експертизи недержавній установі -ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз", на зазначені вище законодавчі положення уваги не звернув та не навів достатніх мотивів щодо наявності обставин, що обумовлюють неможливість та недоцільність проведення експертизи в державній спеціалізованій установі за зоною регіонального обслуговування відповідно до п. 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5.

Судом відзначено, що місцевий господарський суд в ухвалі від 30.07.2012 р. не визначив вид експертизи, питання щодо наявності або відсутності у статутному фонді підприємства цілісного майнового комплексу станом на 23.11.2010 р., яке поставлено на вирішення експертної установи, не відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. № 53/5, визначена місцевим господарським судом мета призначеної експертизи в частині вищевказаного питання, не відповідає положенням п. п. 117-127 названої Інструкції та Науково-методичних рекомендацій, які визначають головні завдання (мету) проведення або економічної та будівельно-технічної експертизи.

Крім того, судом вказано, що сторонами не заперечувалось факт відображення вартості цілісного майнового комплексу на балансі ВАТ "Третій автобусний парк" на день його відчуження, тобто зазначений факт встановлений матеріалами справи та додаткового дослідження не потребує.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Разом з цим, колегія вважає за необхідне зазначити, що апеляційним судом ухвала господарського суду аналізувалася на предмет наявності чи відсутності саме підстав для зупинення провадження внаслідок призначення судової експертизи, чим спростовуються посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що наявні підстави, передбачені статтею 79 ГПК України для зупинення провадження у справі та направлення матеріалів справи експертній установі, виходячи з предмета даного спору є неправомірними, а зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи відбулося з порушення чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року у справі № 5017/1885/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Сибіга О.М.

Яценко О.В.