ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2012 р. Справа № 5017/504/2012
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Коробенка Г.П.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельник"на рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р.у справі № 5017/504/2012 господарського суду Одеської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Добробут"
до третя особа проПриватного підприємства "Будівельник" Обслуговуючий кооператив "Житловий комплекс "Золотой берег" стягнення 96 346,51 грн.за участю представників:
ТОВ "Добробут" -не з'явилися;
ПП "Будівельник" -не з'явилися;
ОК "Житловий комплекс "Золотой берег" -не з'явилися;
в с т а н о в и л а :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Приватного підприємства "Будівельник" 96 346,51 грн. неустойки.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору на виконання будівельних підрядних робіт № 2009-16 від 16.01.2009 р. в частині своєчасного виконання робіт, у зв'язку з чим повинен сплатити неустойку на підставі п. 11.3. договору (т.1 а.с.3-6).
Відповідач у справі - ТОВ "Теплотек" у відзиві на позов проти задоволення заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем не виконано передбачених договором № 2009-16 від 16.01.2009 р. та додатковим договором до нього обов'язків, що унеможливило виконання робіт у встановлений договором строк. Крім того, відповідач зазначає, що роботи ним виконувались на підставі умов додаткового договору від 15.12.2010 р., отже, відповідач не повинен нести відповідальність за невиконання умов договору № 2009-16 (т.1 а.с.42-45, 82-84).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.02.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Обслуговуючий кооператив "Житловий комплекс "Золотой берег" (т.1 а.с.1-2).
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.04.2012 р. позов задоволено повністю (т.1 а.с.123-131).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договором встановлена відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань зі своєчасного виконання робіт у вигляді неустойки, вимога про стягнення якої обґрунтовано заявлена позивачем.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р. рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2012 р. залишено без змін (т.2 а.с.73-79).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням до відносин сторін норм матеріального права (т.2 а.с.92-98).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
16.01.2009 р. між сторонами у справі укладено договір № 2009-16 на виконання будівельних робіт, згідно умов якого відповідач зобов'язався в порядку та строки, передбачені договором, відповідно до проектної документації, наданої позивачем, підготувати кошторисну документацію та здійснити будівництво об'єкту (багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу "Південний" за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 118-а), а позивач зобов'язався в порядку та строки, передбачені договором, надати фронт робіт (в т.ч. проектну документацію, затвердити кошторисну документацію, завдання на виконання робіт та надати будівельний майданчик), здійснювати всі залежні від нього організаційні та правові дії, необхідні для будівництва, приймати виконані роботи та оплачувати їх (п.2.1).
15.12.2010 р. між TOB "Добробут" та ОК "ЖК "Золотой берег" укладено договір № ДР-1 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, який за своїм змістом є договором про спільну діяльність, метою якої є будівництво багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу "Південний" за адресою м. Одеса, Фонтанська дорога, 118-а.
Також 15.12.2010 р. TOB "Добробут" (замовник-1), ОК "ЖК "Золотой берег" (замовник-2) та ПП "Будівельник" (підрядник) підписали додатковий договір, згідно якого: додатковий договір є доповненням до договору та його невід'ємною частиною; додатковий договір укладений замовниками відповідно до домовленостей та керуючись метою, які викладені в договорі про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № ДР-1 від 15.12.2010 р.; підрядник зобов'язується в порядку та строки, передбачені додатковим договором, відповідно до проектної документації, наданої замовником-1, підготувати кошторисну документацію та здійснити будівництво об'єкту, а замовники зобов'язуються в порядку та строки, передбачені додатковим договором надати підрядникові фронт робіт (в тому числі проектну документацію, затвердити кошторисну документацію), здійснювати всі залежні від них організаційні та правові дії, необхідні для будівництва, приймати виконані роботи та об'єкт (по закінченні будівництва) та оплачувати роботи підряднику (п.2.1 додаткового договору); склад, обсяги, строки, ціна робіт та порядок оплати робіт, передбачених цим додатковим договором, визначається додатком № 1, що є невід'ємною частиною додаткового договору (п.2.2 додаткового договору).
При цьому, судами встановлено, що додатковий договір є неукладеним, оскільки його істотні умови (склад, обсяги, строки, ціна робіт та порядок оплати робіт) сторонами не погоджені, у зв'язку з непідписанням додатку № 1 до додаткового договору.
Отже, твердження відповідача про те, що роботи виконувались на підставі додаткового договору обгрунтовано не прийняті судами до уваги.
Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача сплатити передбачену п. 11.3. договору неустойку за порушення термінів виконання робіт.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановив факт порушення відповідачем термінів виконання робіт.
Так, судами встановлено, що строк виконання робіт погоджений сторонами у додатку № 2 до договору.
При цьому, приймання робіт (частини робіт) замовником здійснюється на підставі акта приймання виконаних-робіт, підписаного і наданого підрядником (п.9.1). У загальному випадку, якщо замовник не ухиляється від приймання робіт, факт приймання або відмови від приймання виконаних робіт (або їхньої частини) підтверджується актом приймання виконаних робіт, підписаним сторонами (п.9.2). Приймання робіт повинне бути зроблене замовником протягом трьох робочих днів від дати надання підрядником підписаного з його боку акта приймання виконаних робіт. Акт приймання виконаних робіт направляється замовнику цінним листом з повідомленням або вручається під розписку. Відмова від прийняття робіт або підписання акта приймання виконаних робіт з боку замовника оформляється в письмовому вигляді з мотивуванням причин відмови і вказівкою пропозицій щодо їх усунення. Відмова вручається підряднику виключно нарочним, телеграмою з повідомленням про вручення, або цінним листом у строк три дні з моменту одержання акта приймання виконаних робіт замовником (п.9.3). Якщо протягом зазначеного терміну замовник не забезпечить приймання робіт, підписання акта приймання виконаних робіт або не надасть підряднику мотивовану відмову, то вважається, що роботи, зазначені в акті приймання виконаних робіт, підписаному підрядником, прийняті замовником у повному обсязі і без зауважень у день надання акта приймання виконаних робіт Замовнику (п.9.4).
Між тим, відповідач не здійснив кладку на суму 3 815 058,00 грн. у період з 1 по 4 місяці 2011 р., не виконав оздоблювальні роботи на суму 3 596 705,00 грн. у період з 3 по 11 місяці 2011 р., не встановив покрівлю на суму 288 582,00 грн. у період з 8 по 11 місяці 2011 р. та огорожу на суму 666 664,00 грн. у період з 5 по 12 місяці 2011 р., що підтверджується відсутністю актів приймання-передачі робіт.
Зважаючи на викладене, та приймаючи до уваги п. 11.3. договору, згідно якого при затримці з вини підрядника строків виконання робіт він сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,01 % від кошторисної ціни відповідних робіт за договором за кожний день прострочення. Загальна сума штрафу не повинна перевищувати 2 % від кошторисної ціни відповідних робіт, судами обгрунтовано повністю задоволені вимоги позивача.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на неналежне виконання позивачем передбачених договором обов'язків (непередання фронту робіт). Однак, вказане заперечення судами відхилено через відсутність належних доказів в підтвердження даної обставини.
Так, судами встановлено, що відповідач не заявляв вимоги про стягнення неустойки згідно п.11.5 договору, не повідомляв про призупинення робіт або відмову від угоди в порядку, встановленому п.п.12.2,12.4 договору. Натомість, у матеріалах справи наявні підписані підрядником акти та довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2011 р., які спростовують посилання на повну необізнаність відносно фронту робіт, та дозволи інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт, де вказано про розроблення проектної документації ТОВ "БУДНДІПРОЕКТ".
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2012 р., немає.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р. у справі № 5017/504/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельник" -без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Коробенко Г.П.
Палій В.М.
Судове рішення № 26418192, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 10.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5017/504/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: