Постанова № 26418017, 04.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2012 року 13:36 № 2а-10005/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Авто»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Авто»(надалі -позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 02 квітня 2012 року № 0000552210.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у ТОВ «Укрдрім».

Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрдрім» було встановлено заниження податку на додану вартість, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами мають фіктивний характер.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Магістраль-Авто»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Укрдрім»(код ЄДРПОУ: 36302590) за період 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.03.2012 року №326/2301/35391170 (далі - Акт перевірки), яким встановлено наступні порушення ТОВ «Магістраль-Авто»:

- частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІУ, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент укладення правочинів з ТОВ «Укрдрім», які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

- пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (далі - Податковий кодекс), що призвело до завищення ТОВ «Магістраль-Авто»податкового кредиту з податку на додану вартість у загальній сумі 291 577,51 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 року №0000552210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 291 577,51 грн. за основним платежем та застосовано 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства зводяться до того, що позивач не мав права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у результаті господарських взаємовідносин із ТОВ «Укрдрім», так як зазначене товариство має ознаки фіктивності, а відтак, усі господарські договори, що були укладені від імені ТОВ «Укрдрім», визнаються нікчемними в силу закону.

Зазначені висновки ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи №50-6270, порушеної постановою ОВС СУ ДПС у м. Києві від 02.03.2012 року за фактом здійснення фіктивного підприємництва у зв'язку із створенням ТОВ «Укрдрім», а також висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС у м. Києві від 03.02.2012 року №28, яким встановлено, що підписи від імені директора ТОВ «Укрдрім»у звітних документах фірми, ймовірно виконані іншою особою.

Також відповідач посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.03.2012 року №115/23-3/36302590 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім» щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 19.01.2009 року по 30.11.2011 року, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за вказаний період.

Виходячи із вищевикладеного, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Укрдрім»є підприємством, що здійснювало підприємницьку діяльність з метою надання іншим суб'єктам господарювання необхідних умов для ухилення від сплати податків, як наслідок, укладені між ТОВ «Укрдрім»та ТОВ «Магістраль-Авто»господарські договори визнаються нікчемними, а сформований податковий кредит з податку на додану вартість, що виник у результаті сплати позивачем врахованих у ціни послуг ТОВ «Укрдрім»податкових зобов'язань з ПДВ, є непідтвердженим, оскільки податкові накладні та інші документи, виписані ТОВ «Укрдрім», не мають юридичної сили.

Проте, суд не може погодитись з такими висновками відповідача, що пояснюється наступним.

Між ТОВ «Укрдрім»(орендар) та ТОВ «Магістраль-Авто»(суборендар) укладено договір суборенди приміщення № 46 від 01.02.2011 року, відповідно до якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Росошанська, корпус 3, загальною площею 350,00 кв.м.

Згідно умов вказаного договору, суборендна плата сплачується суборендарем самостійно, щомісячно, у вигляді 100% попередньої оплати в безготівковій формі на поточний рахунок Орендаря до 15 числа кожного місяця.

Також між вказаними підприємствами укладено договір організації перевезення вантажів №15 від 01.02.2011 року, предметом якого є порядок взаємовідносин, який встановлений між Експедитором (ТОВ «Укрдрім») та Замовником (Позивач) при здійснені автомобільних перевезень вантажів.

Згідно пункту 5.2 розділу 5 вказаного Договору, розрахунок за виконані послуги по організації перевезень здійснюються замовником протягом 15 банківських днів з моменту надання Експедитором оригіналів таких документів: рахунок на оплату, заявки, підтверджену відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу товаротранспортну накладну, акта приймання-передачі вантажу.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано до суду податкові накладні, платіжні доручення, товаро-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт, акти приймання-передачі автомобілів.

Також на спростування висновків відповідача позивач надав постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 року №2а-1772/12/1070, якою було задоволено позов ТОВ «Укрдрім»до ДПІ у Печерському райкомі м. Києва, та визнано дії органу державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрдрім», результати якої оформлені актом від 07.03.2012 року №115/23-3/36302590 (на який робиться посилання у Акті перевірки ТОВ «Магістраль-Авто»), протиправними.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Укрдрім»було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Укрдрім»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, платіжні доручення, товаро-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт, акти приймання-передачі автомобілів, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Припущення податкового органу про фіктивність контрагента позивача не підтверджені належними документальними доказами та ґрунтуються лише на акті про неможливість проведення зустрічної звірки, дії щодо складання якого визнані неправомірними в судовому порядку та неоднозначним висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС у м. Києві від 03.02.2012 року №28; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Доказів несплати податкового зобов'язання за господарськими операціями з ТОВ «Укрдрім»з позивачем відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 02 квітня 2012 року № 0000552210.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 2 210,00 грн. (дві тисячі двісті десять гривень) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Авто».

.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 08 жовтня 2012 року