Постанова № 26417755, 03.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2012 року № 2а-12423/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Центральне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києвіпрозвільнення майна з-під арештуТретя особа: ОСОБА_1;

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив: «…- звільнити з-під арешту автомобіль марки ГАЗ, моделі 3302-418, тип ТЗ: вантажний бортовий тентований, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 03 квітня 2008 року, який є заставним майном Банку за умовами Договору застави від 04 квітня 2008 року».

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Банком та третьою особою -ОСОБА_1, було укладено Кредитний договір №03-944/08 -Ак від 04 квітня 2008 року та, в забезпечення виконання зобов'язань, Договір застави транспортного засобу від 04 квітня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером №513. За умовами Договору застави ОСОБА_1 передала позивачу заставне майно - автомобіль марки ГАЗ, моделі 3302-418, тип ТЗ: вантажний бортовий тентований, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 03 квітня 2008 року. Позивач, як кредитор (заставодержатель), відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про заставу»має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленного майна переважно перед іншими кредиторами. Проте, 28.08.2012 р. ОСОБА_1 повідомила Банк про накладення арешту на її майно, в тому числі і на заставлений автомобіль. На думку позивача, накладенням арешту на заставлене майно відповідач порушив пріорітетне право заставодержателя на задоволення забезпечених заставою вимог. За таких обставин, позивач звернувся з позовом до суду щодо винесення судом рішення про звільнення майна з-під арешту.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, Свого відношення до позову не висловив.

Третя особа підтримала позовні вимоги.

Суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Так, з адміністративної справи вбачається, що 04 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит»(надалі -Банк) та громадянкою ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір №03-944/08-Ак.

Відповідно до п. 2 Договору Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 77775,00 грн. з оплатою по процентній ставці 14% річних.

Кредитні ресурси, отримані Позичальником за цим Договором, використовуються за цільовим призначенням: придбання автомобіля ГАЗ 3302-418, 2008 року випуску.

Згідно з п. 5.1 Договору забезпеченням виконання зобов'язань за цим Договором є: застава автомобіля ГАЗ 3302-418, 2008 року випуску, НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_2, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 3 квітня 2008 року.

Позичальник зобов'язується протягом 3-х днів з моменту укладання цього Договору укласти з Банком договір застави автомобіля.

На виконання умов Кредитного договору №03-944/08-Ак від 04 квітня 2008 року, між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит»та ОСОБА_1 укладено 04 квітня 2008 року Договір застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №513.

За умовами цього Договору автомобіль марки ГАЗ, модель 3302-418, тип ТЗ вантажний бортований тентований, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 03 квітня 2008 року передається в заставу як забезпечення повернення кредитних ресурсів за Кредитним договором №03-944/08-Ак від 04 квітня 2008 року.

Згідно з п. 3 Договору застави узгоджена Сторонами вартість предмету застави становить 92500,00 грн.

Предмет застави належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_2, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 3 квітня 2008 року (п. 4 Договору).

Відповідно до п. 8 Договору застави, в разі неналежного виконання (несвоєчасне повернення суми кредиту, несвоєчасна сплата процентів, комісійної винагороди, несплата пені, штрафних санкцій) Заставодавцем умов Кредитного договору та/або Договору про відкриття кредитної лінії, Заставодержатель має право на звернення стягнення на заставлене майно.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд Заставодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або Заставодержателем самостійно позасудовим способом відповідно до чинного законодавства України та цього договору (п. 9 Договору).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про заставу»право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню -з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

За нормами ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

З наведенного слідує, що позивач набув пріорітетне право перед іншими кредиторами на задоволення забезпечених заставою вимог.

28 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з заявою, в якій повідомила, що 25.08.2012 р. на її адресу надійшло повідомлення від виконавчої служби Оболонського району про накладення арешту на майно та розшуку автомобіля ГАЗ НОМЕР_1. Для здійснення добровільного продажу автомобіля ОСОБА_1 просила Банк посприяти у звільненні з-під арешту даного автомобіля.

В підтвердження заяви ОСОБА_1 матеріали справи містять постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену 18.06.2012 р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції Диких О.О. у ВП №33054189 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-912 виданого 27.04.2012 р. Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк Форум»боргу в сумі 1 025 385, 10 грн.

Вказаною постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику: ОСОБА_1 та заборону здійснювати відчуження будь-якого майна.

Також матеріали справи містять копію рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2011 року у справі №2-912/2011 р., на виконання якого виданий виконавчий лист та винесена державним виконавцем постанова ВП №33054189 від 18.06.2012 р. про накладення арешту на майно.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною 2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»у редакції, чинній на час винесення постанови про накладення арешту на майно).

Статтею 32 Закону визначені заходи примусового виконання рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 32 даного Закону одним із заходів примусовго виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Зокрема, ст. 54 цього Закону встановлені норми щодо звернення стягнення на заставлене майно.

Частиною 1 ст. 54 Закону встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

За нормами ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: - виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; - якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Як вже було зазначено вище, Кредитний договір №03-944/08-Ак та Договір застави транспортного засобу укладені 04 квітня 2008 року -раніше ніж винесено Оболонським районним судом м. Києва рішення про стягнення боргу, і вартість предмета застави не перевищує ( з урахуванням процентів) розміру заборгованості боржника заставодержателю, а тому звернення стягнення на заставлене майно - автомобіль марки ГАЗ, модель 3302-418, тип ТЗ вантажний бортований тентований, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 03 квітня 2008 року для задоволення вимог стягувача, який не являється заставодержателем -є протиправним, а відтак, заставлене майно підлягає звільненню з-під арешту та зняттю заборони на його відчуження.

Разом з тим, задовольняючи позов частково, суд виходив зі слідуючого.

В своїх позовних вимогах позивач просив суд звільнити майно з-під арешту, тобто щоб саме суд вчинив дії -прийняв рішення, яким звільнив заставне майно з-під арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, суди не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень.

Суд надає оцінку рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, в разі протиправності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення, може його скасувати.

Водночас, суб'єкт владних повноважень приймає рішення та/або вчиняє дії у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, визначеними Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За таких обставин, суд вважає доцільним зобов'язати відповідача вчинити дії щодо звільнення з-під арешту майна ОСОБА_1, а саме: автомобіля марки ГАЗ, модель 3302-418, тип ТЗ вантажний бортований тентований, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 03 квітня 2008 року та зняття заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Центральне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»задовольнити частково.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії щодо звільнення з-під арешту майна ОСОБА_1, а саме: автомобіля марки ГАЗ, модель 3302-418, тип ТЗ вантажний бортований тентований, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 03 квітня 2008 року та зняття заборони на його відчуження.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Центральне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»16.10 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко