Постанова № 26417655, 20.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2012 року 11:25 № 2а-9663/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Спецтехніка» до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС про визнання дій протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0001661705/37001680, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТДС Спецтехніка»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0001661705/37001680.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем встановленого порядку проведення планової виїзної перевірки, а також тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС протиправно винесено акт перевірки від 03.07.2012 №464/22-2/37001680 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0001661705/37001680, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 9 516,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на законність планової виїзної перевірки, на обґрунтованість акту перевірки від 03.07.2012 №464/22-2/37001680 та правомірність податкового повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0001661705/37001680.

В судове засідання 30.08.2012 представник відповідача повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-9663/12/2670 у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС «Спецтехніка»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.02.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період за 27.02.2010 по 31.12.2011, за наслідками якої складено акт від 03.07.2012 №464/22-2/37001680.

Підставою для проведення перевірки зазначено підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та стаття 77 Податкового кодексу України та наказ державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києві від 31.01.2012 №85.

Відповідно до наказу державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 13.02.2012 №130 було призупинено терміни проведення планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Спецтехніка»на підставі пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України у зв'язку з неможливістю ознайомитися з первинною документацією, яка була вилучена старшим лейтенантом податкової міліції Красношак О.П.

Відповідно до наказу державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 25.05.2012 №537 було поновлено терміни проведення планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Спецтехніка»у зв'язку з поверненням первинної документації старшим лейтенантом податкової міліції Красношак О.П. товариству.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва складено акт від 03.07.2012 №464/22-2/37001680 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0001661705/37001680, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб у сумі 9516,00 грн., у тому числі : 8142,00 грн. -основний платіж, 1374,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції .

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 85.9 статті 85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них. Тобто, згідно з даною статтею, терміни планової виїзної перевірки можуть бути перенесені, а не зупинені.

Згідно з пунктом 82.4 статті 82 Податкового кодексу України проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

За посиланням позивача, що не заперечувалось відповідачем, товариство з обмеженою відповідальністю «ТДС «Спецтехніка»не є великим платником податків, а відповідно до частини третьої статті 55 Господарського кодексу України є суб'єктом малого підприємництва (середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України).

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС не надано суду доказів, що позивач є великим платником податків, а також не наведено правових підстав для зупинення термінів проведення планової виїзної перевірки та поновлення термінів проведення планової виїзної перевірки позивача, отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС «Спецтехніка»в частині визнання протиправними та скасування наказів державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 13.02.2012 №130 та від 25.05.2012 №537 підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). Оскільки за результатами перевірки було складено єдиний документ - акт від 03.07.2012 №464/22-2/37001680, суд дійшов висновку, що не можна вважати продовження перевірки після поновлення термінів її здійснення як проведення державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва повторної планової виїзної перевірки.

Разом з тим, відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Тобто, у випадку виявлення порушень законодавства, з приводу якого проводиться перевірка, посадові особи органу державної податкової служби зобов'язані скласти акт.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведення планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС «Спецтехніка», державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства. Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо складання акту перевірки від 03.07.2012 № 464/22-2/37001680 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС «Спецтехніка»про визнання протиправним та скасування акту планової виїзної перевірки від 03.07.2012 №464/22-2/37001680 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2012 №2а-9663/12/2670 закрито провадження.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0001661705/37001680, то у будь-якому разі власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки суб'єкта господарювання не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним правопорушення за умови встановлення факту такого правопорушення. Така позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України, що викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012 № к-52847/09-с, від 31.05.2012 №к-57028/09-с, від 13.06.2012 №к-11266/09-с, від 26.06.2012 №к-1016/10, постанові Верховного суду України від 24.12.2010 №21-25а10. Крім того, позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, надав відповідні документи та дозволив здійснити перевірку.

Таким чином, досліджуючи правомірність визначення позивачеві грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту "ї" пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на доходів фізичних осіб», що був чинним на момент виникнення спільних правовідносин, дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, у вигляді інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Відповідно до підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 названого Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця, як додаткове благо, а саме у вигляді безоплатно отриманих товарів, робіт послуг, а також додаткові блага надані особам, що не є працедавцем платника податку.

Як зафіксовано в акті перевірки, платіжними дорученнями від 04.08.2010 №520 в сумі 4000,00 грн., від 16.08.2010 №591 в сумі 2500,00 грн., від 17.08.2010 №594 в сумі 1500,00 грн., від 27.08.2010 №647 в сумі 4000,00 грн. позивачем перераховані кошти товариству з обмеженою відповідальністю «Кло-карта»за бензин марки А-95, супер бензин марки А-95. Разом з тим, на час проведення перевірки було встановлено, що на момент перерахування коштів на балансі підприємства транспортних засобів не було, в оренді не перебували, податок на доходи фізичних осіб не утриманий, інформація про доходи за формою №1ДФ до органу державної податкової служби не подавалась.

Надані позивачем докази щодо знаходження на балансі товариства автомобілів марки Citroen Berlingo FG 800 не приймаються судом до уваги, оскільки оборотно-сальдові відомості, що надані до суду, не містять жодних підписів, печаток. Позивачем не надано суду доказів, що у разі наявності таких відомостей на момент перевірки, вони надавались контролюючому органу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За таких обставин, грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС в цій частині визначено позивачеві правомірно.

Відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування; вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Процедура оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом визначена пунктом 168.1 статті 168 Податкового Кодексу України. Так, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Кодексу.

Згідно з матеріалами справи товариством з обмеженою відповідальністю «ТДС Спецтехніка»було придбано путівку для працівника до міста Трускавця вартістю 4088 грн., що є наданням працівнику додаткового блага, з якого податок на доходи фізичних осіб не було сплачено. Таким чином, нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб є правомірним.

Крім того, як зафіксовано в акті перевірки, ОСОБА_2 видатковим касовим ордером від 31.03.2001 №1 та від 14.04.2011 №4 були надані кошти в сумі 3195,00 грн. та 1500,00 грн. на оплату поставщику та оплату за оренду приміщення фізичній особі ОСОБА_3 Позивач не надав доказів на підтвердження того, що зазначені послуги були надані товариству з обмеженою відповідальністю «ТДС Спецтехніка», а зазначені кошти були використані у зв'язку із його господарською діяльністю. Таким чином, надані ОСОБА_2 грошові кошти, є додатковим благом і підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Платіжними дорученнями від 07.09.2011 №2659, р/ф №0000001931 в сумі 2500,00 грн., від 19.08.2011 р/ф №000001762 в сумі 2500,00 грн., від 06.12.2011 р/ф №000002991 в сумі 3000,00 грн., від 01.03.2012 р/ф №547 в сумі 3000,00 грн. перераховані кошти із розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС «Спецтехніка»фізичній особі не працівнику підприємства ОСОБА_4 за оренду приміщення. Під час судового розгляду справи позивачем не надано суду жодних документів на підтвердження того, що зазначені кошти були сплачені за договором оренди, що був укладений в інтересах товариства, а також підтвердження того, що дана послуга дійсно була надана. Суд не бере до уваги посилання позивача на неправомірність визначення грошового зобов'язання в частині порушення 2012 року за платіжним дорученням від 01.03.2012, оскільки наявність зазначеного порушення позивачем не спростовано, відповідні документи відповідачем досліджувались під час перевірки.

Платіжним дорученням від 21.03.2011 №1578 в сумі 33000.00 грн. за договором від 14.03.2011 №03/2011 сплачені кошти із розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС «Спецтехніка»товариству з обмеженою відповідальністю «Києво-Могилянська Бізнес Школа»за надання консультаційних послуг в період 26 березня 2011 року за напрямом «Управління продажем»для працівників підприємства в кількості 17 осіб. Позивач у позові зазначив, що кошти були сплачені за інформаційно-консультаційні послуги з метою підвищення кваліфікації.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про професійно-технічну освіту»підвищення кваліфікації робітників - це професійно-технічне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг. Таким чином, сплачені кошти товариству з обмеженою відповідальністю «Києво-Могилянська Бізнес Школа»були сплачені за освітні послуги.

Відповідно до підпункту 165.1.21 пункту 165.1 статті 165 Податкового Кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки. Якщо розмір сум, сплачених за освітні послуги, перевищує передбачений Податковим Кодексом України розмір, то сума перевищення обкладається податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо.

Органом державної податкової служби висновок щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства в цій частині зроблено з огляду на перевищення позивачем розміру сплачених послуг сумам, що визначені в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України.

Позивачем зазначені висновки акту перевірки не спростовано, а тому визначення грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «ТДС Спецтехніка»за платежем податок на доходи з фізичних осіб у цій частині також є правомірним.

Підсумовуючи викладене, враховуючи те, що позивачем не доведено факту відсутності з його боку правопорушень, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0001661705/37001680.

Позовні вимоги про зобов'язання державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС скласти довідку про відсутність порушень за результатами перевірки, призначеної на підставі наказу «Про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС Спецтехніка»від 31.01.2012 № 85 не підлягають задоволенню, оскільки позовні вимоги позивача у такій формі є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Оцінивши докази на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково.

З огляду на викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС щодо зупинення термінів проведення планової виїзної перевірки та поновлення термінів проведення планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ТДС «Спецтехніка»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.02.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період за 27.02.2010 по 31.12.2011. Скасувати накази державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 13.02.2012 №130 та від 25.05.2012 №537. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова