Постанова № 26417494, 17.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2012 року 09:48 № 2а-10908/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»(надалі -позивач) до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2012р. № 0002084310.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2012р. відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Щодо обставин нарахування штрафних санкцій позивач звертав увагу на те, що ним було вчинено правопорушення, передбачене п. 119.3 ст. 199 Податкового кодексу України, а не п. 119.2 тієї самої статті, як це вважає відповідач.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що податковим органом було вірно визначено відповідальність Банку за невірно зазначені відомості у податковій звітності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

ПАТ «Укрінбанк»було подано 07.11.2011 року податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) за III квартал 2011 року реєстраційний № 9010261659 з недостовірними даними або з помилками, а саме - було невірно вказана частина ідентифікаційних номерів (реєстраційних номерів облікової картки платників податку) фізичних осіб, які отримали дохід від Банку.

Для виправлення помилок Банком 23.01.2012 року подано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) за III квартал 2011 року (реєстраційний № 901428675Л згідно якого вносяться зміни до ідентифікаційних номерів (реєстраційних номерів облікової картки платників податку) фізичних осіб, які отримали дохід від Банку.

12.07.2012 р. ЦО з обслуговування ВПП ДПС проведена невиїзна документальна перевірка в ПАТ «Укрінбанк»з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, що відображено в уточнюючому розрахунку форми №1ДФ для виправлення помилок III кварталу 2011 року, поданого у січні 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.07.2012р. № 670/43-10/05839888, у висновках якого зазначено, що відповідно до «б»п.п. 176.2 ст.176 з урахуванням п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49. та згідно до п.119.2 ст.119 ПКУ за подання ПАТ «УКРІНБАНК»податкового розрахунку про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку у III кварталі 2011 року з недостовірними відомостями або з помилками, що було виправлено поданням уточнюючого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) від 23.01.2012 р., застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, які передбачені п.119.2 ст.119 ПКУ.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2012р. № 0002084310, згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 020,00 грн.

Не погоджуючись із розміром визначення штрафних (фінансових) санкцій та кваліфікацією правопорушення позивач вказує, до нього повинні бути застосовані заходи, передбачені п. 119.3 ст. 119 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Згідно з п. 119.3 ст. 119 Кодексу оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.2 цієї статті, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

Проаналізувавши зазначені норми, суд прийшов до висновку про те, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого п. 119.3 полягає в протиправній бездіяльності - не зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків в документах, або ж дії - зазначення недостовірного номера.

Разом з тим, такі самі дії або бездіяльність, що мали місце при складанні та поданні податкової звітності, кваліфікуються як правопорушення, що передбачене п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України та розцінюються як подання податкової звітності з недостовірними відомостями.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків, яка в подальшому реорганізована в Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - Відповідач) було проведено невиїзну документальну перевірку ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету податку на прибуток за II квартал 2011 року по філії ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»БУ «Укрбургаз»(код за ЄДРПОУ 00156392); за II квартал 2011 року по філії «Шебелинське відділення з переробки газового конденсату та нафти»філії «Управління з переробки газу та газового конденсату»ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»(код за ЄДРПОУ 25751368); за І II, III квартали 2011 року по філії ГПУ «Шебелинкагазвидобування»ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»(код за ЄДРПОУ 00153146), про що оформлено акт перевірки від 06.02.2012р. № 86/41-20/30019775 (далі - Акт).

Перевіркою серед іншого встановлено, що ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»несвоєчасно перераховано податок на прибуток, нарахований згідно з розрахунком податкових зобов'язань щодо консолідованого податку на прибуток за І квартал 2011р., поданого 10.05.2011р. №13475.

На підставі акту перевірки №86/41-20/30019775 від 06.02.2012 року та ст. 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідач виніс податкові повідомлення-рішення:

- № 0003254120 від 21.02.2012р. про нарахування штрафних санкцій ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»у розмірі 10% з податку на прибуток на суму 2 432 184,00 грн.;

- № 0003264120 від 21.02.2012р. про нарахування штрафних санкцій ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»у розмірі 20% з податку на прибуток на суму 2 874 455,00 грн., яке є предметом оскарження у даній справі.

Вважаючи дане рішення неправомірним позивач звернув увагу суду на те, що сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 16 767 658,00 грн. податковим органом (ДПІ у Балаклійському районі) надано розстрочення строком з 20.05.2011р. по 26.12.2011р. згідно з Договором № 8 від 31.05.2011р.

Позивач зазначає, що з моменту укладання вказаного договору до грошових зобов'язань у сумі 16 767 658,00 грн. застосовуються договірні правовідносини, а не норми ПК України. Умови договору №8 від 31.05.2011р. не передбачають сплату штрафних санкцій при порушенні строків сплати розстрочених грошових зобов'язань.

Також позивач стверджує те, що додаткові угоди про дострокове розірвання договору розстрочення №8 від 31.05.2011р. чи рішення суду, за яким такий договір є розірваним відсутні. Отже зазначений договір є чинним, а відтак підстави для нарахування пені та штрафу у розмірах, передбачених ПК України відсутні.

Проте, суд не може погодити із такою позицією позивача, в зв'язку з чим звертає увагу на наступне.

Як встановлено судом, ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»самостійно нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року у розмірі 16 767 658 грн., граничний термін сплати якого 20.05.2011р.

За зверненням позивача, на підставі ст. 100 КАС України та рішення ДПА України від 20.05.2011 р. № 42, між ДПІ у Балаклійському районі Харківської області та позивачем 31.05.2011 р. укладено договір № 8 про розстрочення грошових зобов'язань у розмірі 16 767 658,00грн. строком з 20.05.2011 р. по 26.12.2011 р., які повинні були сплачуватись: станом на 24.06.2011 р. -2 395 384,00 грн. та станом на 25.07.2011 р., 25.08.2011 р., 26.09.2011 р., 25.10.2011р., 25.11.2011р. та 26.12.2011п. по 2 395 379,00 грн.

Розділом 2 цього договору передбачено, що ДПІ має право розстрочені суми грошових зобов'язань та суми нарахованих процентів, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення, стягувати у порядку, встановленому законодавством для стягнення податкового боргу.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що ДПІ зобов'язується достроково розірвати договір на підставі рішення про скасування розстрочення та пред'явити до сплати невнесену суму грошового зобов'язання, а також процентів, якщо: з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекручено або неповною; платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Згідно з п. 4.3. зазначеного договору, від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми грошового зобов'язання, що залишилися не сплаченими, ДПІ зобов'язується нараховувати пеню та штраф у розмірах, передбачених ПК України.

При цьому, згідно з п. 5.1. договору платник зобов'язується забезпечувати своєчасну сплату розстроченої суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 5.3. цього договору, від дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого грошового зобов'язання та суму процентів.

Згідно з п. 6.3. договору, строк дії цього договору встановлюється з дати його укладання та закінчується останньою датою дії розстрочення грошового зобов'язання, за винятком випадків дострокового розірвання такого договору.

Як встановлено судом, 25.07.2011р. ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»сплачено 2 395 384,00 грн.

Наступний платіж відбувся 30.11.2011р., згідно якого позивачем сплачено 14 372 274, 00 грн.

Таким чином позивач порушив умови договору № 8.

Рішенням ДПС України від 12.10.2011р. скасовано Рішення ДПС України від 31.05.2011р. № 8 про розстрочення/відстрочення грошового зобов'язання по розрахунку щодо сплати консолідованого податку на прибуток за І квартал 2011р. від 10.05.2011р. №13475 у зв'язку з порушеннями позивачем умов погашення розстрочених грошових зобов'язань.

Під час розгляду справи позивачем не надано відомостей та документальних підтверджень щодо оскарження рішення від 12.10.2011р. або ж судових рішень про скасування зазначеного рішення.

Відповідно до п/п. 20.1.32. ПК України органи державної податкової служби мають право надавати, зокрема, розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 32.1. ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно з п. 32.2. ПК України зміна строку сплати податку здійснюється, зокрема, у формі розстрочки.

Відповідно до п. 32.3. ПК України зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

У взаємозв'язку з наведеним пунктом 100.1. ПК України також визначено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Окремі питання розстрочення сум грошових зобов'язань визначені у Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом ДПА України № 1036 від 24.12.2010 р. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1431/18726, який прийнятий на виконання п. 100.13. ПК України (далі -Порядок № 1036).

Пунктом 2.1. Порядку № 1036 передбачено, що розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком: центральний орган державної податкової служби - без обмежень суми; органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - на суму не більше 3 млн. гривень; органи державної податкової служби в містах з районним поділом (крім міст Києва і Севастополя), в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних органах державної податкової служби - на суму не більше 300 тис. гривень.

Пунктом 1.9. Порядку № 1036 передбачено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3.9. Порядку № 1036 на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Згідно з п. 4.5. зазначеного Порядку рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є підставою для дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 4.6. Порядку № 1036 з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.

Пунктом 4.7. Порядку № 1036 визначено, що з дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) та суму процентів, нарахованих за фактичний строк дії розстрочення (відстрочення).

Згідно з п. 4.9. Порядку № 1036 рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокове розірвання договору за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене у порядку, встановленому Кодексом для оскарження рішень органу державної податкової служби щодо нарахованої суми грошових зобов'язань.

Відтак, виходячи з положень наведених вище правових актів, договорів про розстрочення, у разі скасування рішення про розстрочення, договір про розстрочення є розірваним з дати прийняття такого рішення та з дня дострокового розірвання договору платник повинен сплатити невнесені суми розстрочених зобов'язань, а з дня наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились несплаченими, нараховуються пеня та штрафи у розмірах, передбачених ПК України, що також відповідає положенням вищезгаданого договору № 8 про розстрочення.

При цьому, судом враховується, що в даному випадку йдеться про виникнення та виконання податкових зобов'язань, а не про виконання договірних (у звичайному розумінні) зобов'язань у сфері цивільно-правових відносин, відносини щодо чого (щодо податкових зобов'язань) є предметом регулювання ПК України, у т.ч. в частині встановлення відповідальності за несвоєчасну сплату податків/зборів на підставі п. 126.1. ПК України, що також відповідає положенням вищезгаданих договорів про розстрочення, а також приписам Положення № 1036, а отже до відносин із сплати розстрочених за договорами податкових зобов'язань не застосовуються норми цивільного законодавства та застосовуються положення ПК України, у зв'язку з чим доводи позивача відносно того, що договорами не передбачено санкцій за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань, а відтак їх нарахування - безпідставне, є помилковими.

В контексті наведеного слід також додати, що відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦК України цивільне законодавство не застосовується до податкових та бюджетних відносин.

Також, в контексті спірних відносин слід додати, що податкове законодавство не передбачає окремого узгодження податковим органом з платником податків розірвання договору про розстрочення, направлення йому пропозицій про розірвання договору та укладання окремих угод про розірвання таких договорів. В даному випадку розстрочення припиняється в силу закону у зв'язку з прийняттям відповідного рішення про скасування розстрочення та, у разі незгоди платника податків з рішенням про скасування розстрочення, платник має право оскаржити це рішення, що є гарантією для платника податків від безпідставного скасування розстрочення. В даному випадку, як зазначено вище та встановлено під час розгляду справи, позивачем не оскаржувались рішення про скасування розстрочення.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на прибуток передбачена ст.126 Податкового кодексу України від 02.12.2012р. №2755- VI (зі змінами та доповненнями), а саме: уразі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що позивачем здійснено оплату на погашення суми самостійно визначеного податкового зобов'язання лише 30.11.2011р., а також те, що договір від 31.05.2011р. № 8 про розстрочення сплати такого зобов'язання розірваний, то суд приходить до висновку про порушення позивачем граничних строків його оплати та про правильність застосування податковим органом абзацу 2 ст. 126 Податкового кодексу України щодо сум, погашення яких затримано більш ніж на 30 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Всупереч наведеним вимогам позивач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, і не довів неправомірності винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись статтями 2, 6, 7, 8, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

Постанова складена в повному обсязі 11.09.2012р.