Постанова № 26417323, 28.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2012 року № 2а-11278/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення №0005051740 від 19.04.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від №0005051740 від 19.04.2012р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесено на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

Відповідачем у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються повністю з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавство суб'єкта господарської діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено Акт про результати перевірки №377/17-2202416922 від 03.11.2011 року (далі -акт перевірки).

На підставі даного акту, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005051740 від 19.04.2012р., яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 275 627,27 грн., з яких 244483,21 грн. основного платежу та 31144,06 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття даного повідомлення - рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями (в період до 01.01.2011р.) та п. 198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями (в період з 01.01.2011р.), що призвело до завищення у перевіряємому періоді податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 250 863,71 грн., в тому числі, в грудні 2010р. на суму 70266,80 грн., в січні 2011р. на суму 14968,00 грн., в травні 2011р. на суму 70892,67 грн., в червні 2011р. на суму 340050,35 грн., в липні 2011р. на суму 44795,71 грн., в серпні 2011р. на суму 11222,18 грн., в вересні 2011р. на суму 4668,00 грн.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що позивач включила до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Астана К», ТОВ «Лавіконт-М», ТОВ «Техноторг-Ком», ТОВ «А-Нет», ТОВ «БС Консалтінг Юкреін», ТОВ «РІП», ТОВ «Київтранспостач», ТОВ «Фелікс Ко», ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «Монтарія»у розмірі 244483,21грн. (в т.ч. за грудень 2010 року - 63886,30грн., за січень 2011 року - 14968,00грн., за травень 2011 року - 70892,67грн., за червень 2011 року - 34050,35грн., за липень 2011 року -44795,71грн., за серпень 2011 року - 11222,18грн., за вересень 2011 року - 4668,00грн.).

Також в акті перевірки зазначено, що відповідачем засобами електронного зв'язку було отримано від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби та Державної податкової інспекції у Деснянського району м. Києва Державної податкової служби акти перевірок, які вказують на здійснення нікчемних правочинів ТОВ «Астана К», ТОВ «Лавіконт-М», ТОВ «Техноторг-Ком», ТОВ «А.НЕТ», ТОВ «БС Консалтінг Юкреін», ТОВ «РІП», ТОВ «Київтранспостач», ТОВ «Феліс Ко», ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «Монтарія», а саме:

- Акт №1762/23-04/37270449 від 02.08.2011р. ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, яким встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено суми по взаємовідносинах з ТОВ «Астана К»в розмірі 48009,27 грн. за травень 2011 року;

- Акт №2228/23-04/36283352 від 21.10.2011р. ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, яким встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено суми по взаємовідносинам з ТОВ «Техноторг-Ком» в розмірі 18 019,00 грн. в т.ч. за липень 2011р. 12 104,00 грн., за в серпень 2011р. 5 915,00 грн.

- Акт №2563/23-08/32621457 від 16.12.2011р. ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, яким встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено суми по взаємовідносинам з ТОВ «А-Нет»в розмірі 20 081,77 грн. за липень 2011 року;

- Акт №147/23-04/36412065 від 15.02.2012р. ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, яким встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено суми по взаємовідносинам з ТОВ «БС Консалтінг Юкреін»в розмірі 16619,12 грн. в т.ч. за липень 2011р. 6 643,94 грн., за серпень 2011р. 5 307,18 грн., за вересень 2011р. 4 668,00 грн;

- Акт №1803/23-03/32163147 від 08.08.2011р. ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, яким встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено суми по взаємовідносинам з ТОВ «РІП»в розмірі 22 883,40 грн. за травень 2011р.;

- Акт №2290/23-04/36218037 від 01.11.2011р. ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, яким встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено суми по взаємовідносинам з ТОВ «Київтранспостач»в розмірі 5 966,00 грн. за липень 2011 року;

- Акт №1986/23-04/37270391 від 07.09.2011р. ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС, яким встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено суми по взаємовідносинам з ТОВ «Монтарія»в розмірі 34 050,35 грн. за червень 2011 року;

- Акт №5525/23-5/37208894 від 05.08.2011р. ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС, яким встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено суми по взаємовідносинам з ТОВ «Лавіконт-М»в розмірі 5 470,00 грн. за січень 2011 року. ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва порушено кримінальну справу №53-3773 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України за фактом створення невстановленими особами ТОВ «Лавіконт-М».

- Акт №3143/15-37208889 від 20.04.2011р. ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС, яким встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено суми по взаємовідносинам з ТОВ «Феліс Ко»в розмірі 34 867,03 грн., в т.ч. за грудень 29 959,03 грн., за січень 4 908,00 грн. СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби 23.03.2011 року було порушено кримінальну справу №53-3773 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України за фактом створення невстановленими особами ТОВ «Феліс Ко».

- Акт №3144/15-37208873 від 20.04.2011р. ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС, яким встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включено суми по взаємовідносинам з ТОВ «КБ Оксідон»в розмірі 38517,27 грн. в т.ч. за грудень 33927,27 грн., за січень 4590,00 грн. СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби 23.03.2011 року було порушено кримінальну справу №53-3773 за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України за фактом створення невстановленими особами ТОВ «КБ Оксідон».

Також в акті перевірки зазначено, що в ході планової документальної виїзної перевірки діяльності позивача встановлено, що згідно з документами, наданими на перевірку позивачем, товар, отриманий від контрагентів-постачальників ТОВ «Астана К», ТОВ «Лавіконт-М», ТОВ «Техноторг-Ком», ТОВ «А.НЕТ», ТОВ «БС Консалтінг Юкреін», ТОВ «Київтранспостач», ТОВ «Феліс Ко», ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «Монтарія», був відвантажений контрагентам-покупцям, які є державними установами, що не являються платниками податку на додану вартість або фінансуються за рахунок державних коштів. Також згідно документів, наданих на перевірку позивачем, ТОВ «РІП»було здійснено ремонт приміщень за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 67, що використовується позивачем для здійснення господарської діяльності.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, виписані позивачу його контрагентами, не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаним підприємствам, до податкового кредиту.

Також, угоди укладені позивачем з вищезазначеними контрагентами на отримання товарів (робіт, послуг) мають протиправний характер. А такі правочини, внаслідок яких неправомірно віднесений податок на додану вартість до складу податкового кредиту позивача протирічать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного Кодексу, є нікчемними.

Суд не погоджується з позицією відповідача, з огляду на наступне.

Акт перевірки не містить жодних посилань на нікчемність правочинів або їх безтоварний характер.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь -які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання позивачем з контрагентами на поставку товарів та надання послуг договорів, дані контрагенти, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мали свідоцтво платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1. пункту, 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій;

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Також варто зазначити, що нарахування санкцій можливе, як це передбачено абзацом 2 підпункту 7.4.5., пункту 7.4. статті 7 Закону, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами ( тобто податковими накладними), платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення встановлені нормами Податкового кодексу України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Положення встановлені у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ТОВ «Астана К», ТОВ «Лавіконт-М», ТОВ «Техноторг-Ком», ТОВ «А.НЕТ», ТОВ «БС Консалтінг Юкреін», ТОВ «Київтранспостач», ТОВ «Феліс Ко», ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «Монтарія»ТОВ «РІП», на час вчинення правочинів були зареєстровані у встановленому порядку платниками податків на додану вартість, а отже мали право видавати податкові накладні.

Враховуючи вищенаведене, за вищезазначеними договорами позивачем були отримані послуги та товари, які не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних товарів (послуг) також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання товару позивачем та використання позивачем його у власній господарській діяльності - продажу, а саме -наявність, видаткових накладних, договорів поставки, докази транспортування товару (подорожні листи вантажного автомобіля) за перевіряємий період, виписки з банку, договори оренди.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 03.04.2012 № 377/17-2202416922 на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Астана К», ТОВ «Лавіконт-М», ТОВ «Техноторг-Ком», ТОВ «А.НЕТ», ТОВ «БС Консалтінг Юкреін», ТОВ «Київтранспостач», ТОВ «Феліс Ко», ТОВ «КБ Оксідон», ТОВ «Монтарія» ТОВ «РІП»з висновків актів перевірки вищезазначених підприємств, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 19.04.2012р. №0005051740.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян