Постанова № 26417260, 27.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2012 року № 2а-11389/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув адміністративну справу в порядку письмового провадження:

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області

до Державного підприємства «Українська геологічна компанія»

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»про стягнення заборгованості з нарахованих фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску в розмірі 7172,87 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2012р. №2а/0270/3255/12 було замінено відповідача - північне державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія»на його правонаступника -державне підприємство «Українська геологічна компанія», яке зареєстроване за адресою м. Київ, провулок Геофізиків, 10.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2012р. №2а/0270/3255/12 справу було передано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.08.2012р. справу було прийнято до розгляду та присвоєно №2а-11389/12/2670.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що ДП «Українська геологічна компанія»має заборгованість перед Пенсійним фондом України у розмірі 7172,87 грн., яка виникла в зв'язку з несплатою відповідачем внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В судову засіданні представник відповідача проти позову заперечує, проте, доказів сплати даного боргу суду не надав.

Зважаючи на викладене, та на підставі ч. 6 ст. 128 КАСУ, адміністративна справа розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Побузька геологорозвідувальна експедиція ПДРГП «Північгеологія» зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.10.2011р. № 1100-р «Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»та наказу Державної служби геології та надр України від 16.11.2011р. №153 «Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія»на базі активів ПДРГП «Північгеологія»02.02.2012р. створено ДП «Українська геологічна компанія», яка є правонаступником прав та обов'язків ПДРГП «Північгеологія», зокрема, заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску перед Управлінням Пенсійного фонду України в Тиврівському районі Вінницької області. Також, майно, активи, пасиви в тому числі і зобов'язання відокремленого структурного підрозділу ПДРГП «Північгеологія»- Побузька геологорозвідувальна експедиція було передано до ДП «Українська геологічна компанія»згідно додатку №22 до акту приймання передачі.

Згідно з ч. 3 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ ), з дня набрання чинності вказаним Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частини 1 пункту 1 статті 4 Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Отже, відповідач є платником єдиного внеску в розумінні цього Закону.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону, на платників єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Згідно ч.12 вказаної статті, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Частинами 2,4 статті 25 Закону визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому, заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницькому районі були винесені рішення від 22.05.2012р. №546, №547, відповідно до яких на підставі п.2 ч. 11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до вище зазначеного страхувальника штраф та нараховано пеню. Дані рішення отримані 27.05.2012р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів оскарження чи скасування зазначених рішень відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутись суб'єкт владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті заборгованості на обов'язкове державне пенсійне страхування бюджету Пенсійного фонду завдано збитків, чим відповідно порушені інтереси та завдано шкоди державі шляхом підриву державної політики в галузі пенсійного забезпечення та створення належних умов для виплати пенсій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Представник відповідача належних доказів сплати заборгованості суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про можливість в даному випадку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Українська геологічна компанія»суму заборгованості (недоїмки) по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 7172 (сім тисяч сто сімдесят дві) грн. 87 коп., на р/р 25608323690103 в ОПРВ «Ощадбанк», МФО 302076, код ЄДРПОУ 20097444.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян