Рішення № 2641702, 16.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.08 Справа № 11/253

За позовом Колективного підприємства фірми «АВК», м. Первомайськ Луганської області

до Комунального підприємства Луганської обласної паливно-енергетичної компанії, м. Луганськ

про стягнення 22 492 грн. 52 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Шаповалов А.В., дов. від 01.02.08 № 1Ю/ЛГС,

від відповідача – Лєбедева К.О., дов. від 30.07.08 № 745,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості, яка створилась за договором купівлі-продажу від 20.05.2005 № 20-05-П у сумі 12 520 грн. 00 коп., за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань пені у сумі 1 608 грн. 86 коп., інфляційних нарахувань у сумі 7 098 грн. 83 коп. та 3 відсотків річних у сумі 1 264 грн. 83 коп.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані фактом поставки на адресу відповідача у справі товару на загальну суму 332 520 грн. 60 коп. та фактом невиконання відповідачем зобов’язань з оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 12 520 грн. 00 коп., яку позивачем заявлено до стягнення за даним позовом.

Крім суми заборгованості за поставлений товар позивачем також заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у сумі 7 098 грн. 83 коп., пеню за прострочення платежу у сумі 1 608 грн. 86 коп. та 3% річних у сумі 1 264 грн. 83 коп.

Позивач 27.11.2008 листом № 417/11-08, уточнив позовні вимоги у частині нарахування пені та просить стягнути з відповідача її у розмірі 1 174 грн. 03 коп. за період з 25.06.2005 по 25.12.2005. Суд приймає дане уточнення та розцінює його як змінення позовних вимог позивачем згідно з приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 25.11.08 № 1115 позовні вимоги відхилив, посилаючись на пропуск позивачем строків позовної давності для звернення до суду з даними вимогами.

Позивач з вимогами, викладеними відповідачем у відзиві, не згодний, при цьому посилається на вимоги ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, якою передбачено переривання перебігу строку позовної давності.

В судовому засіданні 16.12.2008 позивачем був наданий уточнений розрахунок позовних вимог № 443/12-08 від 16.12.2008, в якому позивач зазначив період нарахування пені – шість місяців, що передували зверненню позивача до суду з даним позовом, а саме період з 07.05.2008 по 05.11.2008. На підставі вказаного розрахунку до стягнення з відповідача позивачем заявлено 1608 грн. 86 коп. пені. Вказане уточнення позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України ат приймається судом до розгляду.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представників сторін, суд встановив такі обставини.

20.05.2005 між сторонами у даній справі був укладений договір купівлі-продажу № 20-05/П (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого позивач (Продавець) взяв на себе зобов’язання з поставки відповідачу (Покупцю) товару у кількості та асортименті, зазначеному у Специфікації.

На виконання умов вказаного договору позивачем на підставі накладної від 25.05.2005 та згідно довіреності на ім’я Чуніхіна А.Ю. № 403962 серії ЯИЯ від 24.05.2005 було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 332520 грн.

Під час судового розгляду справи факт поставки товару за зазначеними вище накладними відповідачем спростований не був.

Пунктом 3.2 укладеного сторонами договору його сторони встановили умови оплати продукції та визначили, що Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського переводу грошових коштів на рахунок Продавця протягом 30 днів з дня поставки товару, що відповідачем своєчасно виконано не було, у зв’язку з чим за ним створилась заборгованість перед позивачем у сумі 12520 грн., яку останній просить стягнути з відповідача на свою користь.

Умовами пункту 5.2 договору його сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати товару Покупець зобов’язується сплатити на користь Продавця неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Встановивши фактичні обставини справи, всебічно та повно дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши учасників судового процесу, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Відповідно до матеріалів справи та встановлених під час судового розгляду справи фактичних обставин суд доходить висновку щодо підтвердження факту поставки позивачем відповідачеві обумовленого договором товару та наявність заборгованості відповідача за поставлений товар у розмірі 12520 грн. 00 коп.

Заперечення відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з вимогою щодо стягнення заборгованості судом не приймаються до уваги з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 257 Цивільного кодексу України (загальний строк позовної давності встановлено тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України).

В обґрунтування переривання строку позовної давності позивач посилається на те, що відповідачем у погашення заборгованості перераховано підприємству протягом 2005-2008 року грошові кошти, що підтверджено платіжними дорученнями від 19.08.05 № 136, від 23.12.05 № 8362, від 30.01.06 № 186, від 26.06.06 № 3351, від 04.01.07 № 4883, від 30.03.07 № 349, від 05.11.07 № 1262, від 29.01.08 № 2, від 30.09.08 № 453. Факт перерахування грошових коштів за даними платіжними дорученнями по договору купівлі-продажу від 20.05.2005 № 20/05-П відповідачем не оспорюється.

У зв’язку з цим суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо переривання строку позовної давності, а тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 12 520 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму заборгованості - 7098 грн. 83 коп. та 3 відсотки річних у сумі 1264 грн. 83 коп..

Вказані нарахування здійснені позивачем у відповідності з приписами чинного законодавства. З урахуванням викладеного суми інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у справі.

На підставі умов пункту 5.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача у справі пеню за порушення грошового зобов’язання у загальному розмірі 1608 грн. 86 коп.

Згідно останнього уточнення позовних вимог (заява № 443/12-08 від 16.12.2008) сума пені розрахована позивачем за період з 07.05.2008 по 05.11.2008.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Обов’язок з оплати поставленого позивачем товару мав бути виконаний відповідачем протягом 30 днів з моменту поставки товару, тобто до 25.06.2005. Таким чином, нарахування штрафних санкцій, у тому числі передбаченої умовами пункту 5.2 договору неустойки повинно розпочинатися з 25.05.2005. Укладеним сторонами у справі договором інший порядок нарахування штрафних санкцій не встановлений.

За таких обставин період, за який позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, не відповідає приписам чинного законодавства, а тому розрахунок суми пені є необґрунтованим та вимога про її стягнення з відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають фактичним обставинам, а тому підлягають задоволенню частково, а саме у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 12520 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 7098 грн. 83 коп. та 3 відсотків річних у сумі 1264 грн. 83 коп. з віднесенням судових витрат у справі на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Луганської обласної паливно-енергетичної компанії, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-Б, код 30091715, на користь Колективного підприємства фірми «АВК», м. Первомайськ Луганської області, вул. Макаренка, буд. 8а, код 25359819, заборгованість у сумі 12520 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 7098 грн. 83 коп., 3 відсотки річних у сумі 1 264 грн. 83 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 208 грн. 83 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 109 грн. 56 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити, судові витрати у цій частині покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –16.12.2008.

Суддя М.О. Москаленко