Постанова № 26416779, 12.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6456/09/1770

12 березня 2012 року 16год. 45хв. м.Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Оніщук В.П.,

представник відповідача: Троянчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного виробничо-комерційного підприємства "АРБОЛІТ" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ :

Приватне виробничо-комерційне підприємство «АРБОЛІТ» (далі - ПВКП «АРБОЛІТ») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2009р. №0001632342/3 та від 28.09.2009р. № 0001642342/3.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, повноти, нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Агроімпекс-Ресурс». Вказана перевірка проведена без участі керівника підприємства та без опрацювання первинних документів. Стверджує, що валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Агроімпекс-Ресурс» позивачем сформовано відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», що діяли на час існування відповідних правовідносин. Зазначив, що на час існування взаємовідносин між позивачем та ПП «Агроімпекс-Ресурс» останній мав цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не був позбавлений права укладати будь-які угоди відповідно до вимог чинного законодавства. Зміст договорів, укладених між позивачем і даним суб'єктом господарської діяльності не суперечить чинному законодавству України, дані договори не були визнані недійсними в установленому порядку. Вказав, що посилання податкового органу в акті перевірки на те, що під час перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю у позивача (ненаданням для перевірки) товарно-транспортних накладних безпідставними, оскільки документами, якими зафіксовано факт здійснення господарських операцій є договори, видаткові, податкові накладні, акти виконаних робіт, які відповідають вимогам чинного законодавства. Таким чином, висновки акта перевірки про порушення ПВКП «АРБОЛІТ» положень пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР є безпідставними, такими, що ґрунтуються на припущеннях податкових інспекторів, а податкові повідомлення-рішення від 28.09.2009р. №0001632342/3 та від 28.09.2009р. №0001642342/3 - протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Просив суд позов задовольнити повністю.

ДПІ у м.Рівне позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечив та пояснив суду, що позаплановою виїзною документальною перевіркою ПВКП «АРБОЛІТ» встановлено порушення товариством вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток та податок на додану вартість. Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та ПП «Агроімпекс-Ресурс». Вказав, що перевіркою встановлено відсутність у позивача документів щодо транспортування товару (не надано для перевірки товарно-транспортних накладних), відсутність у ПП «Агроімпекс-Ресурс» трудових і виробничих потужностей. ПП «Агроімпекс-Ресурс» на момент укладення нікчемних договорів не мало цивільної правоздатності на формування будь-яких фінансово-господарських документів, тобто договори та інші документи складені з порушенням цивільної правосуб'єктності, а всі документи, складені на виконання таких договорів, в т.ч. податкові накладні, не створюють правових наслідків, що вказує на їх нікчемність. Крім того, пояснив суду, що за фактом фіктивного підприємництва ПП «Агроімпекс-Ресурс» було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. 25-26 травня 2010 року Рівненським міським судом постановлено вирок у кримінальній справі №1-386/10 про обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у скоєнні злочинів, передбачених ст.205 КК України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У зв'язку з реорганізацією податкового органу під час розгляду справи судом за клопотанням відповідача було допущено заміну відповідача ДПІ у м.Рівне її правонаступником - Державною податковою інспекцією у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що працівниками податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку ПВКП «АРБОЛІТ» з питань своєчасності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при проведенні взаєморозрахунків з приватним підприємством «Агроімпекс-Ресурс» за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., за наслідками якої складено акт від 05.03.2009р. №11/35/13981241.

Перевіркою встановлено, що в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР позивачем завищено валові витрати по господарських операціях з ПП «Агроімпекс-Ресурс» на суму 164169,00грн. (без ПДВ), що призвело до заниження податку на прибуток на сумі 41042,00грн., в тому числі: 3 кв. 2008 року на суму 33333,00грн., 4 кв. 2008 року на суму 7709,00грн.; в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР позивачем завищено податковий кредит по господарських операціях з ПП «Агроімпекс-Ресурс», а саме віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковими накладними на загальну суму 32834,00грн., в тому числі: вересень 2008 року на суму 26667,00грн., грудень 2008 року на суму 6167,00грн.

На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 28.09.2009р. №0001632342/3, яким ПВКП «АРБОЛІТ» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 48479,50грн., в тому числі за основним платежем на суму 41042,00 грн. та штрафними санкціями на суму 7437,5 грн. (а.с.6)

- від 28.09.2009р. №0001642342/3, яким ПВКП «АРБОЛІТ» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 48017,60грн., в тому числі за основним платежем на суму 32834,00грн. та штрафними санкціями на суму 15183,60грн. (а.с.7).

Оскільки відносини між сторонами виникли до набуття чинності Податковими кодексом України, суд, розглядаючи справу керується законодавством, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

В основу визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість покладено висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «Агроімпекс-Ресурс», оскільки до перевірки не надано товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі теплолічильників, технічних паспортів, сертифікатів, посвідчень якості, маршрутних листів та інших документів, що свідчать про продаж теплолічильників на підставі договору від 30.10.2008р. №29.10/08. Трудові ресурси та виробничі потужності у ПП «Агроімпекс-Ресурс», які брали б участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю ПВКП «АРБОЛІТ», наданні послуг з капітального ремонту та модернізації установки ВУ 1А відсутні. Операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів (переходу права власності на товари) від ПП «Агроімпекс-Ресурс» до позивача не здійснювалися. Підписи на первинних документах виконані не ОСОБА_9, а іншою особою. ПП «Агроімпекс-Ресурс» фінансово-господарської діяльності не здійснювало. Поставка ПП «Агроімпекс-Ресурс» товарів (робіт, послуг) не підтверджується при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

З такими висновками податкового органу суд погоджується, вважає їх правомірними і обґрунтованим, зважаючи на таке.

Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій позивача з придбання у ПП «Агроімпекс-Ресурс» робіт з капітального ремонту та модернізації вакуумної установки ВУ 1А (договір №27.07/08 від 17.07.2008р. (а.с.39)) та придбання товару (теплолічильників) (договір №29.10/08 від 30.10.2008р. (а.с.25).

Зазначені операції оформлені первинною документацією позивача, яка була надана під час перевірки, копії якої долучені до матеріалів справи і досліджені судом. Так, на виконання умов даних договорів сторонами складено наступні документи:

- видаткова накладна від 03.11.2008р. №199 (теплолічильники) на загальну суму 37003,68грн., в т.ч. ПДВ - 6167,28грн. (а.с.27);

- податкова накладна від 03.11.2008р. №199 на загальну суму 37003,68грн., в т.ч. ПДВ - 6167,28грн.;

- акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року (а.а.с.29-34);

- довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за листопад 2008 року (а.а.с.35);

- акт від 30.09.2008р. №1 здачі-приймання робіт згідно з договором від 17.07.2008р. №27.07/08 (а.с.42);

- податкова накладна від 30.09.2008р. №69 (капітальний ремонт та модернізація вакуумної установки) на загальну суму 160000,00грн., в т.ч. ПДВ - 26666,67грн. (а.с.43);

- платіжне доручення від 21.09.2009р. №278-а на суму 160000,00 грн. (а.с.44).

Зазначені вище податкові накладні позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних (а.а.с.36-38, 45-47), витрати по вказаних господарських операціях позивачем включено до складу валових витрат, а суми ПДВ, сплачені в ціні за товари та роботи, - до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Об'єктом оподаткування згідно зі ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі - Закон №334/94-ВР) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Дані норми закону дозволяють платнику податку формувати валові витрати при наявності таких двох умов:

- підтвердження витрат належним чином оформленими первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та посвідчують факт її здійснення;

- спрямування результату таких операцій на наступне використання у господарській діяльності платника податків.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Сама по собі наявність у позивача податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення зазначеної у ній суми ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкова накладна має силу первинного документу лише в разі фактичного здійснення господарської операції та тоді, коли її форма і зміст відповідають вимогам податкового законодавства.

Частинами 1,2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі - Положення №88).

Пунктом 2.4 Положення №88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Первинні документи, долучені позивачем до матеріалів справи на підтвердження господарських операцій з ПП «Агроімпекс-Ресурс», у графі «відвантажив», «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладу» містять підпис невідомої особи, в деяких випадках вказано прізвище та ініціали «ОСОБА_9.».

Наявна в матеріалах справи видаткова накладна від 03.11.2008р. №199 (а.с.27) також не є первинним документом у розумінні чинного законодавства України, оскільки містить лише підписи представників сторін, без зазначення посад або інших даних, що дають можливість ідентифікувати особу. А відтак, вказані первинні документи не можуть слугувати достатньою підставою для підтвердження правомірності формування позивачем складу валових витрат та податкового кредиту.

Поряд з вказаним, позивачем не надано доказів того, що придбані у ПП «Агроімпекс-Ресурс» ремонтні роботи та товари використовувалися ПВКП «АРБОЛІТ» у власній господарській діяльності.

25.05.2010 року Рівненським міським судом винесено вирок у кримінальній справі №1-386/10, яким встановлено, що діяльність ПП «Агроімпекс-Ресурс» мала фіктивний характер. У результаті задекларованих господарських операцій на досудовому слідстві та в суді не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) виробничої або господарської діяльності необхідності систематичного придбання та продажу товарів. Встановлено також неможливість реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаного суб'єкта господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань. З обумовленого вироку вбачається, що ОСОБА_9 жодних господарських операцій, як директор ПП «Агроімпекс-Ресурс» не здійснював і про фіктивні операції, що проводилися членами організованої злочинної групи через ПП «Агроімпекс-Ресурс», не знав. За період часу з 02.09.2008р. по 19.02.2009р. члени організованої злочинної групи здійснювали безпосереднє складання бухгалтерських документів щодо фіктивних господарських операцій, проводили податковий облік ПП «Агроімпекс-Ресурс». Поряд з тим, судом встановлено, що члени організованої злочинної групи мали розроблений план, переслідували спільну злочинну мету щодо отримання незаконних доходів на постійній основі шляхом створення фіктивних підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності по конвертації безготівкових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов'язань для різних суб'єктів підприємницької діяльності. Вказані члени організованої злочинної групи підробили від імені директора ПП «Агроімпекс-Ресурс» акт встановлення програмно-технічного комплексу «Клієнт -Банк» від 02.09.2008р. та отримали доступ до банківського рахунку даного підприємства. Засновник ПП «Агроімпекс-Ресурс» ОСОБА_10 у протоколі додаткового допиту від 10.12.2008р. вказує, що печатку ПП «Агроімпекс-Ресурс» ніколи не виготовляв та не користувався нею, після реєстрації підприємства будь-яких документів не підписував та мети здійснення підприємницької діяльності не мав (а.а.с.122-156).

Відповідно до ст.92 ЦК України, Положення №88 ст.9, 11 Закону №996-XIV первинні документи можуть бути складені особою, яка наділена цивільною правоздатністю та обов'язками, в свою чергу юридична особа набуває цивільних прав та бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють відповідно до установчих документів та закону.

З наведених доказів вбачається, що договори, акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні виписані від імені ПП «Агроімпекс-Ресурс» не ОСОБА_9, а невідомою особою, не уповноваженою від імені вказаного товариства на складання первинних документів та набуття від імені названого товариства цивільних прав і обов'язків. А відтак, акти виконаних робіт, податкові накладні складені особою, яка не наділена правом на складання податкових і видаткових накладних від імені ПП «Агроімпекс-Ресурс».

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Крім того, із зазначеного вище вироку вбачається, що в ході планової виїзної перевірки ПП «Агроімпекс-Ресурс» встановлено, що всі операції із придбання та реалізації товарів ПП «Агроімпекс-Ресурс» мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, відсутній управлінський та технічний персонал, ресурси за допомогою яких могли б виконуватись операції з продажу - придбання ТМЦ, послуг. Господарські операції та товари, роботи, послуги ПП «Агроімпекс-Ресурс» фактично не виконувалися та не постачалися, оскільки підприємство фінансово-господарської діяльності не здійснює.

Таким чином, операції позивача з ПП «Агроімпекс-Ресурс» мали фіктивний, безтоварний характер.

Отже, відповідно до ст.ст. 215, 228 ЦК України правочини позивача, відображені у перелічених вище договорах, податкових та видаткових накладних, актах приймання-передачі, є нікчемними, оскільки спрямовані на порушення публічного порядку та на незаконне заволодіння майном держави шляхом безпідставного зменшення податкових платежів до державного бюджету.

Позивачем, всупереч вимогам ч.1 ст.71 КАС України, не надано доказів визнання правочинів з ПП «Агроімпекс-Ресурс» дійсними, хоча судом провадження в даній справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Рівненської області про визнання дійсними договорів.

Враховуючи викладене вище, суд вважає правомірним виключення податковим органом зі складу валових витрат та податкового кредиту позивача сум витрат та ПДВ, сплачених за обумовленими господарськими операціями з ПП «Агроімпекс-Ресурс», оскільки факт виконання ремонтних робіт з капітального ремонту та модернізації вакуумної установки ВУ 1А та поставки теплолічильників від ПП «Агроімпекс-Ресурс» до ПВКП «АРБОЛІТ» не підтверджений належним чином оформленими первинними документами. Наявні в матеріалах справи документи не підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з ПП «Агроімпекс-Ресурс» та не є документами, на підставі яких може здійснюватися формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідачем доведено суду безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП «Агроімпекс-Ресурс» з придбання ремонтних робіт та поставки товарно-матеріальних цінностей; позивачем не підтверджено, що витрати позивача з придбання таких товарів, робіт (послуг) пов'язані з його господарською діяльністю, а відтак відповідачем доведено неправомірність формування валових витрат та податкового кредиту за результатами даних господарських операцій.

Суд вважає висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 28.09.2009р. №0001632342/3 та від 28.09.2009р. № 0001642342/3 - правомірними та обґрунтованими.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що податковий орган під час прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а відтак підстави для визнання їх протиправними і скасування у суду відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги ПВКП «АРБОЛІТ» є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного виробничо-комерційного підприємства "АРБОЛІТ" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2009р. №0001632342/3 та від 28.09.2009р. №0001642342/3 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.