Постанова № 26416702, 11.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6108/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби 20 вересня 2012 року звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, посилаючись на наявність у відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість в розмірі 454 478 грн. 62 коп., податку на доходи фізичних осіб в розмірі 229 199 грн. 69 коп.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяви чи клопотань до суду не надав.

У відповідності до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, згідно з частиною шостою вказаної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищезазначене, враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець, з 10 лютого 1998 року перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві, є платником податку на додану вартість (а.с. 8-9).

Відповідно до даних ДПІ у м. Полтаві за особовим рахунком відповідача значиться заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 454 478 грн. 62 коп., податку на доходи фізичних осіб в розмірі 229 199 грн. 69 коп.

Вказана заборгованість виникла за наступних підстав.

Фахівцями ДПІ у м. Полтаві проведено виїзну планову перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт від 21 серпня 2009 року №162/1703/2357304553/23 (а.с. 13-29).

На підставі даного акта перевірки податковою інспекцією 28 вересня 2009 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0003191703/0, відповідно до якого відповідачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 403 947 грн. (в т.ч., 269 298 грн. - основний платіж, 134 649 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 30);

- №0003201703/0, яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 93 381 грн. 78 коп. (а.с. 30).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі №2а-47535/09/1670, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року, податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2009 року №0003201703/0 визнано протиправним та скасовано в частині нарахування податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що є СПД в сумі 1 456 грн. 88 коп.; податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2009 року №0003191703/0 визнано протиправним та скасовано в частині нарахування податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 26 658 грн., в тому числі за основним платежем - в сумі 17 772 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 8 886 грн.

Таким чином, судом надано правову оцінку податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 28 вересня 2009 року №0003191703/0, №0003201703/0 та встановлено правомірність донарахування відповідачу податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 377 289 грн. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 91 924 грн. 90 коп.

За змістом підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

За приписами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відтак, станом на дату розгляду судом даної адміністративної справи постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі №2а-47535/09/1670 набрала законної сили. Як наслідок, податкове зобов'язання ФО-П ОСОБА_1 зі сплати податку на додану вартість в розмірі 377 289 грн. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 91 924 грн. 90 коп. є узгодженим.

Згідно з підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Правовідносини щодо стягнення податкового боргу платника податків з 01 січня 2011 року врегульовано Податковим кодексом України.

Як визначено підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Разом з тим, відповідачем суму узгодженого грошового зобов'язання в добровільному порядку та в строк, визначений законом, в повному обсязі не сплачено, станом на дату розгляду справи за особовим рахунком платника рахується заборгованість зі сплати ПДВ в розмірі 367 173 грн. 04 коп. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 91 924 грн. 90 коп. що виникла на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень (а.с. 116-117).

Відповідно до декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2008 року контролюючим органом проведено розрахунок авансових платіж податку з доходів фізичних осіб на 2009 рік та винесено податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2009 року №0003501706 на суму 1 500 грн., що отримано ФО-П ОСОБА_1 (а.с. 80).

Відповідно до декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2009 року контролюючим органом проведено розрахунок авансових платіж податку з доходів фізичних осіб на 2010 рік та винесено податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року №0005571706/0 на суму 1 500 грн., від 06 серпня 2010 року №0005961706/0 на суму 3 870 грн. 89 коп., що отримані ФО-П ОСОБА_1 (а.с. 88).

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в порядку апеляційного узгодження відповідачем не надано, отже сума податкового зобов'язання, визначена такими повідомленнями-рішеннями, є узгодженою та вважається сумою податкового боргу платника податків.

Крім того, ФО-П ОСОБА_1 до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, в якій самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет, в розмірі 1 013 грн. (а.с. 31-32).

Також, відповідачем до податкової інспекції подано податкову декларацію про доходи, одержані за період з 01 січня по 31 грудня 2010 року, в якій самостійно визначено суму податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті в бюджет, в розмірі 3 770 грн. (а.с. 89-90).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відтак, зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, визначене відповідачем у поданих до податкової інспекції деклараціях є узгодженим з моменту подання таких декларацій та оскарженню не підлягає.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у м. Полтаві проведено виїзну планову перевірку ФО-П ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено акт від 08 грудня 2010 року №12087/1703/НОМЕР_1 (а.с. 39-69).

На підставі даного акта перевірки податковою інспекцією 21 січня 2011 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000141703, яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 127 837 грн. 80 коп. (а.с. 72);

- №0000151703, відповідно до якого відповідачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 103 327 грн. 50 коп.

За наслідками звернення платника податків зі скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення до ДПА у Полтавській області контролюючим органом скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 21 січня 2011 року №0000151703 в частині визначення грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17 221 грн. 25 коп. (а.с. 73-76), у зв'язку з чим ДПІ у м. Полтаві 19 квітня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001091703, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 86 106 грн. 25 коп. (в т.ч., 68 885 грн. - основний платіж, 17 221 грн. 215 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 114).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Полтаві від 21 січня 2011 року №0000141703 та від 19 квітня 2011 року №0001091703 відповідач оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року у справі №2а-1670/5494/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Таким чином, судом надано правову оцінку податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 21 січня 2011 року №0000141703, від 19 квітня 2011 року №0001091703 та встановлено правомірність донарахування відповідачу грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 86 106 грн. 25 коп. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 127 837 грн. 80 коп.

З огляду на приписи підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання зі сплати ПДВ та податку з доходів фізичних осіб, донарахована платнику податків вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, є сумою податкового боргу такого платника та підлягає сплаті до бюджету.

Також, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у м. Полтаві протягом 2010 - 2011 років проводилися камеральні/документальні невиїзні перевірки ФО-П ОСОБА_1 з питань своєчасності подання останнім податкової звітності та сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання (а.с. 34-35, 37-38, 83, 85).

Наслідком таких перевірок стало прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень:

- від 04 травня 2011 року №0008671706, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн. (а.с. 33);

- від 16 травня 2011 року №0008701706, відповідно до якого ФО-П ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн. (а.с. 33);

- від 31 серпня 2011 року №0010971706, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3 грн. (а.с. 36);

- від 31 серпня 2011 року №0010981706, за яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати ПДВ за штрафними санкціями в розмірі 170 грн. (а.с. 36);

- від 24 лютого 2010 року №0001461706/0, яким до ФО-П ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 58 грн. 19 коп. (а.с. 84);

- від 20 квітня 2010 року №0024181706/0, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 163 грн. 52 коп. (а.с. 86).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення вручено відповідачу, докази їх оскарження в порядку апеляційного узгодження в матеріалах справи відсутні. Отже, сума податкового зобов'язання, визначена такими повідомленнями-рішеннями, є узгодженою та вважається сумою податкового боргу платника податків.

За приписами підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у м. Полтаві сформовано та надіслано відповідачу другу податкову вимогу від 22 червня 2009 року №2/7679 на узгоджену суму податкового зобов'язання в розмірі 204 грн. 42 коп. (а.с. 93), однак поштове відправлення повернулося із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 94).

Відповідачем суму узгодженого податкового зобов'язання в добровільному порядку не сплачено, доказів оскарження зазначеної вимоги до суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2011 року, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, контролюючим органом правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача податкового боргу загалом в розмірі 683 678 грн. 31 коп.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність за особовим рахунком ФО-П ОСОБА_1 податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника та розрахунком, що наданий позивачем до матеріалів адміністративної справи (а.с. 6-7, 116-117).

З огляду на вищезазначене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) податковий борг зі сплати:

- податку на додану вартість в розмірі 454 478 грн. 62 коп. (чотириста п'ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят вісім гривень шістдесят дві копійки) на розрахунковий рахунок 31117029700002, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач - УДКС у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;

- податку з доходів фізичних осіб в розмірі 229 199 грн. 69 коп. (двісті двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень шістдесят дев'ять копійок) на розрахунковий рахунок 33215800700002, код бюджетної класифікації платежу 11010100, одержувач - УДКС у місті Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба