Постанова № 26415140, 19.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/2137/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участю сторін:

представника позивача Курищенко Д.С.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом П'ятихатського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення надлишкових виплат в сумі 2 325 грн. 30 коп., -

в с т а н о в и в:

08 лютого 2012 року П'ятихатський районний центр зайнятості (далі -П'ятихатський РЦЗ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 надлишково виплачені кошти в якості допомоги по безробіттю в сумі 2 325 грн. 30 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 27.07.2011 року П'ятихатським РЦЗ було прийнято рішення про призначення відповідачу допомоги по безробіттю тривалістю 360 календарних днів як застрахованій особі без урахування страхового стажу, з 27.07.2011 р. по 20.07.2012 р. 05.09.2011 року, після отримання даних персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно яких на користь відповідача протягом січня - червня 2011 року був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, рішення П'ятихатського РЦЗ від 27.07.2011 р. було скасовано, позивачем прийнято нове рішення про призначення відповідачу допомоги по безробіттю тривалістю 360 календарних днів як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу, з 27.07.2011 р. по 20.07.2012 р., з відміною попередньо прийнятого рішення про призначення допомоги по безробіттю як застрахованій особі без урахування страхового стажу. Однак, при винесенні зазначеного рішення позивачем не було враховано факт того, що розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який було виплачено на користь позивача у січні-лютому 2011 року, є меншим за розмір мінімального страхового внеску, внаслідок чого 19.09.2011 року П'ятихатським РЦЗ було прийнято рішення про призначення відповідачу допомоги по безробіттю тривалістю 360 календарних днів як застрахованій особі без урахування страхового стажу. Водночас, попередньо прийняте позивачем рішення від 05.09.2011 року про призначення відповідачу допомоги по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу не було скасовано, що призвело до нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги по безробіттю по обом рішенням (від 05.09.2011 р. та від 19.09.2011 р.). З 07 грудня 2011 року виплату допомоги відповідачу припинено, а 12 грудня -помилку виявлено та виправлено, шляхом проведення перерахунку допомоги по безробіттю. При цьому, розмір надлишкових нарахувань склав 3 219 грн. 07 коп., а розмір надлишкових виплат на момент виявлення помилки -2 325 грн. 30 коп. Враховуючи те, що лист-прохання про повернення відповідачем надлишкових виплат у розмірі 2 325 грн. 30 коп. повернувся на адресу П'ятихатського РЦЗ із довідкою Державного підприємства «Укрпошта»«за закінченням терміну зберігання», позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом з метою стягнення зайво виплачених відповідачу коштів в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні визнав факт подвійної виплати йому допомоги по безробіттю, проте, позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність коштів для повернення суми надлишково виплачених йому коштів, з огляду на те, що він знову є безробітним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

20.07.2011 р. ОСОБА_2 звернувся до П'ятихатського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного, та виплати допомоги по безробіттю (а.с. 16).

Наказом директора П'ятихатського районного центру зайнятості від 27.07.2011 р. № НТ110727 ОСОБА_2 надано статус безробітного, та, відповідно до вимог ч.ч. 2, 4 ст. 22, ч. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», призначено виплату допомоги по безробіттю тривалістю 360 календарних днів з 27.07.2011 р. по 20.07.2012 р. як застрахованій особі без урахування страхового стажу (а.с. 41-42).

Так, відповідно до ч. 2 статті 22 зазначеного Закону, особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Разом з тим, згідно трудової книжки серії БТ-ІІ № НОМЕР_2, виданої 22.03.1993 р. на ім'я ОСОБА_2, протягом 12-ти місяців, що передували початку безробіття, відповідач не працював (а.с. 17-19).

З матеріалів справи також вбачається, що з 28.07.2004 р. відповідач був зареєстрований як фізична особа підприємець П'ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, що підтверджено свідоцтвом серії В00 № НОМЕР_3 (а.с. 19), та здійснював свою діяльність на спрощеній системі оподаткування згідно свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 рік серії І № 398440 (а.с. 21).

Згідно повідомлення державного реєстратора, 05.07.2011 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с. 20).

Отже, у період з 28.07.2004 р. по 05.07.2011 р. відповідач здійснював підприємницьку діяльність, та мав сплачувати страхові внески відповідно до законодавства України, що мало бути враховано при визначенні виду допомоги по безробіттю, а саме, з урахуванням трудового стажу або без урахування такого.

Так, згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Проте, на момент призначення ОСОБА_2 допомоги по безробіттю, дані персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язковгого державного соціального страхування щодо відповідача до П'ятихатського РЦЗ не надходили.

Що стосується довідки про сплату встановленого розміру податку, яка передбачена п. 23 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого наказом Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 р., згідно якого, застраховані особи, які сплачують єдиний податок з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, подають робочим органам виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування довідку про сплату встановленого розміру податку, що видається органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, то зазначена довідка не була подана відповідачем до П'ятихатського РЦЗ.

Отже, на момент винесення наказу № НТ110727 від 27.07.2011 р., позивач не мав підстав для прийняття рішення про виплату відповідачу допомоги по безробіттю як застрахованій особі без урахування страхового стажу.

05.09.2011 р., після отримання даних персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно яких на користь ОСОБА_2 протягом січня-червня 2011 року було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, П'ятихатським РЦЗ прийнято рішення про призначення йому допомоги по безробіттю відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу тривалістю 360 календарних днів з 27.07.2011 р. по 20.07.2012 р., яке було оформлено наказом № НТ110905 (а.с. 43-45).

Водночас, попередньо прийняте рішення щодо виплати ОСОБА_2 допомоги по безробіттю тривалістю 360 календарних днів з 27.07.2011 р. по 20.07.2012 р. як застрахованій особі без урахування страхового стажу, яке було оформлено наказом № НТ110727 від 27.07.2011 р., було скасовано.

Проте, при прийнятті 05.09.2011 р. рішення про призначення ОСОБА_2 допомоги по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу, П'ятихатським РЦЗ не було враховано факту, що розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який було виплачено відповідачем у період з січня по червень 2011 року, є меншим за розмір мінімального страхового внеску.

Частиною 3 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою: ТП = Св : В, де

- ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;

- Св - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;

- В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

Враховуючи розмір заробітної плати відповідача у січні-червні 2011 року, з якої сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до страхового стажу вказаний період має бути зарахованим у розмірі 151-го календарного дня, що дорівнює 21 тижню 6 дням (а.с. 15).

Отже, враховуючи норми ч. 2 статті 22 зазначеного Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ОСОБА_2 мав право на допомогу по безробіттю як застрахована особа без урахування страхового стажу.

З огляду на викладені обставини, 19.09.2011 року П'ятихатським РЦЗ було прийнято рішення про призначення відповідачу допомоги по безробіттю відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 22, ч. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»як застрахованій особі без урахування страхового стажу, яке було оформлено наказом № НТ 110919 від 19.09.2011 року (а.с. 47-52).

Водночас, раніше виданий П'ятихатським РЦЗ наказ від 05.09.2011 р. № НТ110905 позивачем помилково скасовано не було, що призвело до подвійної виплати відповідачу допомоги по безробіттю, а саме, з урахуванням страхового стажу, та без урахування такого, згідно наказів П'ятихатського РЦЗ № НТ110905 від 05.09.2011 р. та № НТ 110919 від 19.09.2011 р., відповідно.

Отже, допомога по безробіттю, нарахована та виплачена ОСОБА_2 згідно наказу П'ятихатського РЦЗ № НТ110905 від 05.09.2011 р. з урахуванням страхового стажу, є безпідставною.

Після виявлення 12.12.2011 року зазначеної помилки, позивачем було проведено перерахунок допомоги по безробіттю, яка була нарахована та виплачена відповідачу, за результатами якого встановлено, що розмір надлишкових нарахувань допомоги по безробіттю становить 2 325 грн. 30 коп.

19.12.2011 року на адресу відповідача засобами поштового зв'язку було направлено лист-прохання щодо повернення надлишкових виплат по безробіттю в сумі 2 325 грн. 30 коп., проте, поштове відправлення повернулось з довідкою Державного підприємства «Укрпошта»«за закінченням терміну зберігання»(а.с. 23, 24).

Встановивши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»визначено перелік прав, обов'язків та відповідальність застрахованих осіб.

Так, згідно ч. 3 ст. 36 Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується із застрахованої особи, якщо вони виплачені внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, та позивачем не заперечується факт того, що подвійне нарахування та виплата ОСОБА_2 допомоги по безробіттю відбулося внаслідок несвоєчасного прийняття позивачем рішення про скасування власного попереднього рішення (наказу № НТ110905 від 05.09.2011 р.) про призначення відповідачу допомоги по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу. В свою чергу, зазначене попереднє рішення було прийнято помилково через несвоєчасне надходження до П'ятихатського РЦЗ даних персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому, відповідач, будучи обізнаним про помилкову виплату йому допомоги по безробіттю, що ним в судовому засіданні не заперечувалося, не звернувся до П'ятихатського РЦЗ щодо усунення допущеної помилки, та не повернув надлишково виплачені йому бюджетні кошти, незважаючи на лист позивача з проханням їх повернути.

Отже, в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки зловживання правами особи, яка отримує допомогу по безробіттю.

Крім того, згідно п. 1 ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України, не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

В даному випадку, враховуючи наявність з боку позивача рахункової помилки, що призвела до надлишкової виплати ОСОБА_2 допомоги по безробіттю, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, та стягнення з відповідача безпідставно отриманої ним допомоги по безробіттю.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов П'ятихатського районного центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь П'ятихатського районного центру зайнятості (р/р 37176001003044 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 20274544) надлишково виплачені як допомога по безробіттю кошти в сумі 2 325 грн. 30 коп. (дві тисячі триста двадцять п'ять гривень тридцять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 23.04.2012 р.

Суддя В.В.Чорна