Постанова № 26415129, 03.09.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/449/12

категорія 8.2.3

03 вересня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токарева М.С.,

при секретарі - Василюк Т.М.,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000652340 від 20 грудня 2011 року та стягнення суми бюджетного відшкодування у розмірі 74427 грн. В обгрунтування позову позивач зазначає, що Коростишівською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року. За наслідками проведеної перевірки було складено акт №381/01-13/23/32356128 від 14.12.2011 року. На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652340 від 20 грудня 2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування на 74427 грн. та було застосовано фінансові санкції (штраф) на суму 37214 грн. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно прийнято з порушенням норм діючого законодавства, крім того, просить стягнути суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 74427 грн.

В подальшому представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 49051 грн.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Коростишівською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року. За наслідками проведеної перевірки було складено акт №381/01-13/23/32356128 від 14.12.2011 року, яким встановлено не підтвердження формування суми бюджетного відшкодування відображеного ТОВ "Лабрадорит" у декларації з податку на додану вартість поданій за серпень-вересень 2011 року на суму 74427 грн., у тому числі по періодах: липень 2011 року на суму 24926 грн. серпень 2011 року на суму 49501 грн. у зв'язку з чим в порушення п.187.8 ст.187, п.198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України ТОВ "Лабрадорит" завищено суму податку на додану вартість, яку платник податку заявив до відшкодування з бюджету згідно декларації поданої за серпень-вересень 2011 року на суму 74427 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652340 від 20 грудня 2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування на 74427 грн. та було застосовано фінансові санкції (штраф) на суму 37214 грн.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України, відповідно до п. 187.8 ст. 187 розділу V ПК України, є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 розділу V ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 статті 201 ПК України).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що відсутність номеру вантажо-митної декларації є підставою для висновку про порушення позивачем п.187.8 ст.187 ПК України, оскільки наявність самої ВМД відповідачем не оспорюється, ідентифікувати учасників правовідносин можливо, тобто в даному випадку має перевагу суть документу над формою.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Тому недоліки у оформленні контрагентами позивача деяких документів, а саме: ПП "Укрпалитсистем" - товаро-транспортної накладної, ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" - акта виконаних робіт, ТОВ "Інтер-М" - не надано рахунку-фактури не є підставою для не включення таких сум ПДВ до складу податкового кредиту платником податку-покупцем і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності.

Щодо ТОВ "Елегран", то представником позивача була надана в судове засідання товарно-транспортна накладна, яка засвідчує факт перевезення товару.

Наведені обставини не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки позивачем було надано документи, з яких вбачається між якими саме суб'єктами господарювання було вчинено господарські операції, а саме: товаро-транспортні накладні, податкові та видаткові накладні. Крім того, позивачем було надано акти передачі матеріалів на виробництво, які підтверджують використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності. Також, позивач веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами. Зауважень при проведенні податковим органом перевірки ТОВ "Лабрадорит" до податкових накладних на підставі яких сформовано податковий кредит не було.

Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних свідчить про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. Крім того, здійснення самих господарських операцій ТОВ "Лабрадорит" з контрагентами ПП "Укрпалитсистем", ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", ТОВ "Інтер-М", ТОВ "Елегран", ОСОБА_1, ТОВ "СУРП "Стан-Комплект", ТОВ КВС Трейд" та ТОВ "Атлас Копко Україна" а також сум ПДВ при придбанні товарів у зазначених контрагентів відповідачем не заперечується.

Судом безспірно встановлено, що ТОВ "Лабрадорит" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формувало податковий кредит.

Висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оспрюваного податкового повідомлення - рішення, та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення суми бюджетного відшкодування, то суд відмовляє у задоволенні цієї частини позовних вимог, оскільки процедура бюджетного відшкодування визначена у ст. 200 Податкового кодексу України. Таким чином, відшкодування податку на додану вартість, можливо лише за процедурами, визначеними Податковим кодексом України, а саме шляхом надання органу казначейської служби висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" задовольнити частково.

Визнати податкове повідомлення-рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби №0000652340 від 20 грудня 2011 року протиправним та скасувати його.

Відшкодувати з Державного бюджету України шляхом безспірного списання органами казначейської служби з рахунків Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби понесені судові витрати в розмірі 744,27 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 10 вересня 2012 р.