Постанова № 2641419, 18.12.2008, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2008 р.

Справа № 23/55-08-2672

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.

суддів: Колоколова С.І

Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Усманової Г.Р., довіреність № 21/17-2, дата видачі: 02.01.08;

від відповідача: Панасюка О.Ю., довіреність № 03/01-299, дата видачі: 26.11.08; Руденка О.В., довіреність №03/01-325, дата видачі: 18.12.08р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго”, м. Теплодар

на рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2008 р.

по справі № 23/55-08-2672

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Одесагаз”, м. Одеса

до скаржника

про стягнення 973 339,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

27.06.2008р. відкрите акціонерне товариство /далі –ВАТ/ „Одесагаз” звернулось до господарського суду одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю /далі –ТОВ/ „Теплодаренерго” про стягнення з відповідача 973 339, 36 грн. боргу за поставлений йому в січні-квітні 2008р. природний газ та послуги з його транспортування.

Позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги у зв’язку з оплатою заявленого до стягнення основного боргу в процесі розгляду спору, тому в остаточній редакції позовних вимог (а.с. 104) ВАТ „Одесагаз” просило суд стягнути на його користь 317769 грн. 28 коп., з яких :

- 99 520,20 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання за період з 01.04.2008р. по 30.09.2008р., нарахованої на 973 339,36 грн. основного боргу;

- 3% річних у розмірі 14 640 грн., нарахованих за той же період та на ту ж суму заборгованості, що й пеня;

- суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляції з врахуванням встановленого індексу за квітень-червень 2008р., у розмірі 50 613,64грн.

Правовою підставою заявлених вимог позивач визначив умови договору на постачання та транспортування природного газу № 008285-Т-ТП від 01.10.2005р., укладеного між сторонами та ст.ст. 526, 549, 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2008 р. (суддя Степанова Л.В.) уточнені позовні вимоги задоволено в повному обсязі, крім того стягнуто з відповідача 11 378 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з означеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Теплодаренерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2008р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові ВАТ „Одесагаз” повністю.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що суд першої інстанції помилково стягнув штрафні санкції, виходячи з початкового розміру основного боргу без врахування його руху і погашення в процесі розгляду справи.

Крім того, як зазначає апелянт, місцевим господарським судом залишено без уваги договір сторін від 17.07.08р. № 113/440 про організацію взаєморозрахунків та клопотання ТОВ „Теплодаренерго” про застосування норм ст. 551 ЦК України та ст.233 ГК України, що наділяють суд правом на зменшення штрафних санкцій.

До того ж, на думку заявника апеляційної інстанції, господарський суд не вірно застосував положення ст. 49 ГПК України та помилково розподілив судові витрати.

В судовому засіданні представник ВАТ „Одесагаз” спростовував доводи апеляційної скарги, наполягав на залишенні оскаржуваного рішення місцевого господарського суду від 15.10.2008р. без змін.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення зміні з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.10.2005р. ВАТ “Одесагаз” (позивач, Облгаз) та ТОВ „Теплодаренерго” (відповідач, Замовник) уклали договір № №008285-Т-ТП на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організації, предметом якого є надання послуг позивачем відповідачу з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

У п.11.1 договору встановлено, що даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині транспортування газу до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків за послуги – до повного їх здійснення.

Відповідно до умов п. 4.18. договору, прийом-передача газу, спожитого відповідачем у відповідному місяці оформлюється актом прийому-передачі газу між позивачем і відповідачем, який складається за відповідний місяць уповноваженими представниками сторін до 2 (другого) числа наступного за звітним місяця; акти прийому-передачі є підставою для остаточних розрахунків (п.4.18. договору).

Згідно п. 6.1. договору, оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється відповідачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на р/рахунок позивача протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. При цьому, перша частина оплати в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок позивача не пізніше 10 числа місяця в якому здійснюється поставка газу, а друга частина в розмірі 50% - до 20 числа місяця, в якому здійснюється поставка газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до умов п.7.1.1. у випадку несплати або несвоєчасної оплати за постачання та транспортування природного газу у строки, зазначені у п.6.1. даного договору відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції три відсотки річних за весь час прострочення платежу, а умовами п. 7.1.2. договору встановлено, що відповідач також сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, в якій нараховується пеня. Крім того, сторони узгодили п. 7.1.3, що штраф та пеня нараховується Облгазом протягом одного року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Предметом означеного спору є стягнення з відповідача внаслідок неналежного виконання своїх обов’язків за договором № №008285-Т-ТП від 01.10.2005р пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, оскільки матеріалами справи підтверджено та не заперечується обома сторонами, як рух основного боргу так і те, що Замовник за вказаним договором сплатив його цілком.

Разом з тим, вимогами ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіряючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, судова колегія прийшла до висновку, що доводи скаржника стосовно визначення розміру пені, 3% річних та інфляційних слушні, оскільки вони розраховані позивачем, по –перше, без врахування руху основного боргу, а по-друге, починаючи з квітня 2008р., що не відповідає п. 6.1 договору щодо порядку оплати за поставлений природний газ, так як згідно цього пункту договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним, тобто за квітень споживання підлягає оплаті до 10.05.2008р., а отже нарахування на квітень є безпідставним бо передує даті виникнення боргу.

Відтак, колегія зобов’язала позивача здійснити розрахунок сум, що підлягають стягненню, з усуненням його недоліків, що здійснено на підставі представлених доказів щодо дат оплати основного боргу. Відповідно до обґрунтованого розрахунку розмір пені складає 79514 грн., розмір 3% річних - 9914,23 грн., розмір інфляційних –20122,92 грн. Таким чином, загальна сума стягнення становить 109591,15 грн.

Доводи скаржника про порушення судом вимог ст.49 ГПК України при розподілі судових витрат також є обґрунтованими, оскільки вони помилково цілком віднесені на відповідача без врахування суми остаточної позовної вимоги.

Щодо решти доводів апеляційної скарги, то судова колегія вважає їх безпідставними.

Доводи скаржника про залишення судом без уваги умов договору сторін від 17.07.08р. № 13/440 про організацію взаєморозрахунків /а.с.89/ є безпідставними, оскільки цим договором визначено порядок погашення заборгованості відповідача минулих років /п.2.4/, отже він не стосується спірного періоду.

Щодо залишення судом без задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, то колегія зазначає, що по-перше, таке зменшення, в даному випадку тільки розміру пені, є правом суду, а не його обов’язком, а по-друге, виходячи з обставин цієї справи та приписів ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України не вбачається підстав для його застосування.

З огляду на викладене, судова колегія вважає підставними доводи апеляційної скарги лише в частині, що стосується розміру заявлених до стягнення сум та судових витрат, відтак оскаржуване рішення підлягає зміні на підставі п.1 ч.1 ст.104 ГПК України.

Відповідно із ст. 49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2008 р. зі справи № 23/55-08-2672 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго” (65490, Одеська область, м. Теплодар, Промвузол, р/р 26009330 в ТОВ КБ “Соцкомбанк”, МФО 388313, код 32483079) на користь відкритого акціонерного товариства „Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, б. 1, р/р 260091552 в ОФ АК „Укргазбанк”, МФО 328759, код 003351208) пеню в розмірі 79514 грн., інфляційні в розмірі 20122грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 9914 грн. 23 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1096 грн. 30 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 40 грн. 71 коп.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.”

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, б. 1, р/р 260091552 в ОФ АК „Укргазбанк”, МФО 328759, код 003351208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Теплодаренерго” (65490, Одеська область, м. Теплодар, Промвузол, р/р 26009330 в ТОВ КБ “Соцкомбанк”, МФО 388313, код 32483079) 274 грн.92 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

3. Доручити господарському суду Одеської області видачу наказів за постановою із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя С.І.Колоколов

Суддя М.С. Петров