Ухвала суду № 26413635, 01.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/21407/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представників

позивача Стрілець О.І.

прокурора Чубенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012

у справі № 2а-7046/09/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет - Матс»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, Відділення Державного казначейства України у Галицькому районі м. Львова,

за участю: Прокурора Галицького району м. Львова

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012, позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова №0000832321/0 від 28.02.2007. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Маркет-Матс»бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень, липень та листопад 2006 року в сумі 1054297 грн. та судові витрати в сумі 1700 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

На підставі акта виїзної позапланової перевірки №485/23-024/23275120 від 20.02.2007 з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, липень 2006 року, відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000832321/0 від 28.02.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 403648,71 грн., у т.ч. за квітень 2006 року на 264710 грн. та липень 2006 року на 138938,71 грн.

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування за висновком податкового органу, стало встановлення факту придбання позивачем послуг по розробленню програмного забезпечення засобів моделювання радіозв'язку та розроблення проектно-технічної документації технічних засобів охорони у ТОВ «Компанія К.С.В.», що перебуває на податковому обліку у ДПІ у м.Херсоні, яка є посередником, реалізовані позивачу послуги були придбані у ПП «Продукт-Дніпро», юридичну особу якого припинено згідно рішення Святошинського районного суду м.Києва від 27.06.2006, внаслідок чого неможливо дослідити ланцюг продажу до виробника та встановити джерело відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов договорів №26/1 від 26.01.2006, №02/03-2006 від 02.03.2006, №15/03-2006 від 15.03.2006, укладених позивачем з ТОВ «Компанія К.С.В.», останнє взяло на себе зобов'язання надати послуги по розробленню програмного забезпечення засобів моделювання радіозв'язку та розроблення проектно-технічної документації технічних засобів охорони, а позивач зобов'язався оплатити ці роботи. Виконання умов договорів сторонами підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт, податковими накладними, виданими ТОВ «Компанія К.С.В.», які відповідають встановленим вимогам, оплата проведена в повному обсязі, що підтверджується реєстрами платіжних документів, банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

Достовірність заявленої по декларації з податку на додану вартість за травень 2006 року суми бюджетного відшкодування в розмірі 191188 грн. була підтверджена довідкою податкового органу №977/23-024/23275120/914 від 23.08.2006.

Згодом відповідачем-1 проведено виїзну позапланову перевірку достовірності заявленого позивачем бюджетного відшкодування по декларації за травень 2006 року, за результатами якої складено акт №1588/23-409/23275120 від 16.07.2007, який став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0002542321/0 від 17.07.2007 на суму завищення 183282,36 грн.

Зазначена сума є податком на додану вартість, який був сплачений позивачем платіжним дорученням №430 від 21.04.2006 Львівській митниці, внаслідок здійснення операції імпорту товарів на митну територію України, а саме Системи руху типу «Е-Motion 2500», яка є універсальною рухомою платформою для встановлення імітації кабіни (літака, вертольота, транспортного засобу тощо), для навчання пілотуванню (управлінню) -1 піл., в розібраному стані, виробництва Bosh Rexroth BV, Systems & Engineering.

Згідно інформації Управління прикордонного контролю та реєстрації департаменту охорони кордону Державної прикордонної служби України в адміністративній базі даних системи «Гарт»станом на 08.12.2006 транспортні засоби з державними номерами WL36393/WL1787F за квітень 2006 року державний кордон України у пунктах пропуску не перетинали. Крім того за повідомленням Королівської податкової та митної служби Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії за вказаною у вантажно-митній декларації адресою експортера значиться фізична особа, що стало підставою для висновків податкового органу про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт перетину державного кордону та ввезення на митну територію України шести координатної системи руху типу «Е-Motion 2500»для авіаційного тренажера по контракту №22-2005-2 від 22.12.2005 та здійснення її митного оформлення зі сплатою податків та зборів підтверджується листом Західної регіональної митниці №10/57-12300 від 03.09.2007, вантажно-митною декларацією із відміткою митного органу про проведення митного огляду, крім того, зазначені обставини перевірялись Господарським судом Львівської області при розгляді справи №22/269-А, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення №0000832321/0 від 28.02.2007 визнано нечинним.

Достовірність заявленого позивачем бюджетного відшкодування за листопад 2006 року було предметом виїзної позапланової перевірки, за результатами якої завищення складає 398000 грн., що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001632321/0 від 27.04.2007. Підставою для таких висновків стало те, що основним постачальником позивача у жовтні 2006 року є ТОВ «Компанія К.С.В.», якою за договором №05/06 від 05.06.2006 надано послуги на загальну суму 2388000 грн., у т.ч. ПДВ 398000 грн. Оскільки провести зустрічну перевірку контрагента позивача неможливо, так як за даними податкового органу за місцем реєстрації, ТОВ «Компанія К.С.В.»за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження не встановлено, підприємство має ознаки фіктивності, заявлена позивачем до відшкодування сума є непідтвердженою.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що виконання робіт по даному договору належним чином підтверджено первинними документами, актами виконаних робіт, податковими накладними, оплата проведена в повному обсязі, згідно реєстрів платіжних документів та банківських виписок. Крім того, правомірність формування позивачем податкового кредиту за даними операціями була предметом судового розгляду, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2008 у справі №5/1046-12/129А, яка набрала законної сили у встановленому законом порядку, податкове повідомлення-рішення №0001632321/0 від 27.04.2007 визнано нечинним.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на наявність судових рішень, які набрали законної сили у встановленому законом порядку, якими визнано протиправним зменшення позивачу бюджетного відшкодування по деклараціям за травень 2006 року у сумі 183282,36 грн. та за листопад 2006 року у сумі 398000 грн., висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для відмови у відшкодуванні зазначених сум є правильними.

Слід погодитись і з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000832321/0 від 28.02.2007.

Для бюджетного відшкодування необхідною умовою є вимога Закону України «Про податок на додану вартість»щодо фактичної сплати податку, заявленого до бюджетного відшкодування, отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), оскільки встановлення іншого б суперечило самій суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 цього Закону як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши наявність у позивача документального підтвердження розміру сплаченого ТОВ «Компанія К.С.В.»в ціні товару податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, за відсутності доказів порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, та обставин, які б свідчили про те, що відомості, які містяться у документах, на підставі яких був сформований податковий кредит, не відповідають дійсності, дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для зменшення позивачу розміру бюджетного відшкодування.

Закон України «Про податок на додану вартість»не пов'язує право покупця - платника податку на додану вартість на податковий кредит з обов'язком продавця - платника податку на додану вартість самостійно визначати суму податкового зобов'язання та сплатити її до бюджету.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Не може бути підставою для зменшення розміру бюджетного відшкодування не підтвердження надходження податку до бюджету по ланцюгу постачання, оскільки проведення документальних перевірок на підтвердження заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість випливає з норми пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»та визначається податковими органами самостійно. Строки проведення таких перевірок для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановленні підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватись без порушення приписів цього Закону.

Відповідачем не встановлено під час перевірки відсутності фактичної поставки товару позивачеві за спірними операціями, та не проведення розрахунків за отриманий товар.

Доводи касаційної інстанції про ліквідацію юридичної особи ПП «Продукт Дніпро»за рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 27.06.2006, що унеможливлює підтвердження факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, не можуть бути підставою для іншого висновку, оскільки прийняття судом рішення про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення податкові накладні, видані у відповідності до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийнято за повного з'ясування обставин справи та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування з мотивів, наведених в касаційних скаргах, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук