Ухвала суду № 26413610, 09.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2012 року м. Київ К-21467/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києвана постанову та постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2008 року Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009 рокуу справі№ 6/76за позовомЗакритого акціонерного товариства «Укрінпро»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києвапроскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2008 року у справі № 6/76 позов задоволено частково. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0004722220/0 від 20.11.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині 59 282,92 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині відмови в скасуванні акта відповідача № 373/22-216/32389148 від 08.11.2007 року, із закриттям провадження в цій частині у справі. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі-Закон), п. 14 ст. 1 Митного кодексу України, п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України, ст. ст. 111, 121, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач не погоджується з вимогами та доводами заявника, вважає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України складено акт № 373/22-216/32389148 від 08.11.2007 року, на підставі якого прийняте рішення № 0004722220/0 від 20.11.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 60 843,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оскільки акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, він лише фіксує факт правопорушення, враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 17, п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в скасуванні акта податкового органу № 373/22-216/32389148 від 08.11.2007 року та закриття провадження по справі в цій частині.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ЗАТ «Укрінпро»уклало зовнішньоекономічний контракт з компанією laExportServiceAB»(Швеція) на експорт товарів № 1 від 10.01.2002 року та № 005/03Е від 01.05.2003 року. На виконання умов контракту 22.05.2007 року платіжним дорученням № 4 позивач здійснив перерахування коштів у розмірі 76 413,60 євро в рахунок оплати товару.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій з посиланням на положення ст. ст. 1, 2, 23, 35, 43 Митного кодексу України виходили з того, що придбаний позивачем товар вважається імпортованим не з дня оформлення вантажної митної декларації на нього, а з дня перетину таким товаром митного кордону України та прийняття його під митний контроль.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Позивач відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним із видів якої згідно зі ст. 4 цього Закону є імпорт.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відмітка «Під митним контролем»Яготинської митниці на СМК № 07/6/12512 від 21.08. 2007 року вказує на те, що обладнання за контрактом надійшло на митну територію України і митний контроль почався з вказаної дати, тобто обладнання поставлене нерезидентом з перевищенням меж 90 календарних днів, встановлених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»на 1 день.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком щодо протиправності оскарженого рішення відповідача в частині нарахування пені за період з 22.05.2007 року по 28.09.2007 року в сумі 60 843, 00 грн., оскільки строк, передбачений ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», прострочено на 1 день, а не на 39 днів, як стверджує відповідач.

Доводи касаційної скарги зазначеного не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2009 року у справі № 6/76 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак