Ухвала суду № 26413510, 11.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2012 р. м. Київ К-3523/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Вербицька О.В., Маринчак Н.Є.,

за участю секретаря Сватко А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства «Емія»(далі -Підприємство)

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009

у справі № 13/21/06 (22а-3033/2008)

за позовом Підприємства

до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі -ДПІ)

про скасування рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача -не з'явились,

відповідача -Шевченка Т.М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Миколаївської області від 09.08.2007 уточнені позовні вимоги Підприємства задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ від 05.06.2006 № 2830432303/0 в частині застосування до Підприємства штрафних санкцій у сумі 10 253 105,18 грн. з посиланням на недоведеність податковим органом порушення позивачем правил оприбуткування готівки.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що наявні у справі касові документи підтверджують факт отримання готівкових коштів позивачем без їх відображення у книзі доходів і витрат Підприємства.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Підприємство просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову господарського суду Миколаївської області зі спору як скасовану помилково.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про необхідність скасування ухвалених у справі рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що підставою для застосування до позивача оспорюваної за цим позовом суми штрафних санкцій став висновок податкового органу, викладений в акті від 23.05.2006 № 49/23-300/20919981 про результати виїзної планової перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003 по 31.12.2005, про перевищення позивачем ліміту залишку готівки на загальну суму 960,36 грн. та неоприбуткування Підприємством готівкових коштів у загальній сумі 2 050 601,66 грн., отриманих від приватних підприємців та громадян за оренду торговельних площ та будівництво крамниць протягом 2003-2005 років.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суд першої інстанції послався на те, що фактично готівкові кошти за орендовані приміщення отримувало не Підприємство, а його орендар -приватний підприємець ОСОБА_2, проставляючи при цьому на прибуткових касових ордерах печатку позивача.

Втім вказаний висновок було обґрунтовано спростовано апеляційним судом, який, дослідивши наявні у справі квитанції до прибуткових ордерів, зазначив, що зміст цих документів достовірно свідчить про одержання спірних коштів саме Підприємством, тоді як підстави для висновку про помилковість проставлення печатки позивача на спірних квитанціях іншою особою відсутні.

Правила здійснення касових операцій врегульовані Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

У пункті 1.2 цього Положення оприбуткування готівки визначено як проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 № 599 передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійсненних господарських і фінансових операцій платник єдиного податку-фізична особа веде Книги обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 № 12.

З наведених законодавчих положень випливає, що для суб'єкта господарювання -платника єдиного податку, оприбуткування готівки в касу є здійснення запису в книзі обліку доходів і витрат у графі «доходи»на повну суму операції.

А відтак з огляду на те, що, як вбачається з установлених судами обставин справи, у Підприємства як платника єдиного податку взагалі була відсутня Книга обліку доходів і витрат, апеляційний суд вмотивовано кваліфікував дії Підприємства з прийняття готівкових коштів від осіб за оренду приміщень без відображення цих надходжень у Книзі обліку доходів і витрат як порушення пункту 2.6 Положення.

Водночас оскільки штраф за порушення правил оприбуткування готівки підпадає під критерії адміністративно-господарських санкцій, визначені у статті 238 Господарського кодексу України, то їх застосування є можливим лише у межах строку, визначеного статтею 250 цього Кодексу, а саме - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У розглядуваному випадку апеляційний суд, встановивши наявність у діях позивача ознак правопорушення, передбаченого пунктом 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», залишив поза увагою той факт, що спірні готівкові кошти були отримані Підприємством протягом 2003-2005 років, а штрафні санкції за неоприбуткування цих коштів були накладені на позивача згідно з оспорюваним рішенням лише 05.06.2006.

В даному ж разі для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, яку суму коштів було отримано позивачем до 05.06.2005, визнавши при цьому незаконним притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за вчинені правопорушення поза межами зазначеного присікального строку, та визначити, яку суму штрафних санкцій було застосовано до Підприємства правомірно (тобто з урахуванням суми не оприбуткованої готівки після 05.06.2005).

Враховуючи, що межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судовими рішеннями, ухвалені у справі судові акти попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати викладене у цій ухвалі, встановити зазначені обставини та на підставі встановленого правильно застосувати норми матеріального права до спірних правовідносин та прийняти правильне та вмотивоване рішення.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити ДПІ її правонаступником -державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва її правонаступником - державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби України.

2. Касаційну скаргу приватного підприємства «Емія»задовольнити частково.

3. Скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 09.08.2007 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 у справі № 13/21/06 (22а-3033/2008).

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Вербицька Н.Є. Маринчак