Рішення № 2641310, 25.11.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.08 Справа№ 5/233

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Легуцькому І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України (надалі –РВ ФДМ України) по Львівській області, м. Львів,

до відповідача 1 Львівський поштамт Львівська дирекція Українське державне підприємство поштового зв”язку “Укрпошта”, м. Львів,

до відповідача 2 Державного підприємства (надалі –ДП) “Управління по експлуатації адмінбудинку ДПА у Львівській області”, м. Львів,

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної податкової адміністрації (надалі –ДПА) у Львівській області, м. Львів,

про визнання недійсним правочину

За участю представників:

від прокуратури –Мельничук Ю.І.,

від позивача - не з”явився,

від відповідача 1 – Гедина В.В.,

від відповідача 2 Смолінська О.В.,

від третьої особи Боженко О.І.

Встановив: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Заступника прокурора Львівської області в інтересах РВ ФДМ України по Львівській області, м. Львів, про визнання недійсним правочину, а саме: договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення в адмінбудинку ДПА у Львівській області на вул. Стрийській, 35 у м. Львові площею 26 кв. м) від 01.06.2000 р., укладеного між ДП “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області” та Українським державним підприємством поштового зв”язку “Укрпошта”. Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що приміщення на момент укладення оспорюваного договору перебувало у державній власності та належало на праві оперативного управління Державній податковій адміністрації, а не відповідачу 2. Оспорюваним договором не передбачено розмежування орендної плати відповідно до п. 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна. Крім цього, розмір орендної плати, встановлений договором, не погоджувався з РВ ФДМ України по Львівській області, експертної оцінки об”єкта оренди не проводилось, вона не затверджувалась позивачем.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.

Ухвалою суду від 28.10.2008 р. замінено неналежного відповідача 1 у справі на належного –Українське державне підприємство поштового зв”язку “Укрпошта”, м. Київ. У ході судового засідання, призначеного на 28.10.2008 р., на підставі ст. 25 ГПК України проведено процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача 2 у справі його правонаступником Державним підприємством “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області”.

У судовому засіданні представники прокуратури та третьої особи позовні вимоги підтримали, представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечив.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між відповідачами у справі 01 червня 2000 р. укладено договір оренди нежитлового приміщення в адмінбудинку ДПА у Львівській області на вул. Стрийській, 35 в м. Львові площею 26 кв.м для використання для службових приміщень (поштового відділення зв”язку № 3). Строк дії оспорюваного договору з 01.06.2000 р. до 01.06.2001 р. Як підтверджено у судових засіданнях представниками відповідачів орендні відносини з приводу використання вищезгаданого приміщення на підставі оспорюваного договору існують між ними і на день розгляду справи судом на підставі норм п. 11.6. договору, ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та ст. 764 ЦК України.

Аналіз вказаного договору свідчить, що його сторони виступають як суб’єкти господарювання, а укладений між ними договір є господарським зобов'язанням. Тобто, спірні правовідносини виникли у зв’язку з укладенням між відповідачами договору оренди. Отже, предметом спору у даній справі є право користування, що в свою чергу виключає розгляд даної справи у порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ж ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. При цьому виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Нормою ст. 86 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент укладення спірного договору, встановлено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Адміністративний будинок ДПА у Львівській області, що знаходиться у м. Львові по вул. Стрийській, 35, як підтверджується матеріалам справи та не заперечується сторонами у справі, є державною власністю і станом на час укладення спірного договору перебував на балансі ДПА у Львівській області.

Як правильно зазначено позивачем, згідно зі ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (в редакції Закону від 23.12.1997 р. та від 20.05.1999 р.) орендодавцями державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю; підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого), а з дозволу ФДМ України, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.

Згідно п. 2.1 Порядку надання дозволу державним підприємствам і організаціям бути орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться на їх балансах, затв. наказом ФДМУ від 20.021998 р. за № 309, державне підприємство може бути орендодавцем лише того нерухомого майна, що знаходиться на його балансі, з дозволу Фонду державного майна України або його регіонального відділення чи представництва за місцезнаходженням об'єкта оренди. Частину адмінбудинку ДПА у Львівській області по вул. Стрийській, 35 у м. Львові передано ДП “Управління по експлуатації адміністративного будинку державної податкової адміністрації у Львівській області” лише у 2004 р. на підставі наказу ДПА у Львівській області від 09.07.2004 р. за № 151. Відтак, у відповідача 2 були відсутні правові підстави для розпорядження приміщеннями адміністративного будинку ДПА у Львівській області.

Вирішуючи спір у справі, суд виходить також з того, що розділ 3 Договору оренди нежитлового приміщення від 01 червня 2000 р. суперечить вимогам п.п. 8, 13, 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 785. Всупереч вимогам п. 2 Методики розрахунок орендної плати не погоджувався з органом, визначеним у абз. 2 ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, тобто з позивачем у справі, не робилась оцінка майна.

Оскільки заступник прокурора звернувся з позовом у даній справі 14.05.2008 р., тобто в межах трьох років з часу встановлення вищевикладених порушень в акті перевірки використання коштів державного бюджету, виділених ДПА у Львівській області, складеного 27.05.2005 р. Територіальним управлінням Рахункової палати України по Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях, суд вважає поважними причини пропущення заступником прокурора встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України загального строку позовної давності. Крім того, у спірних правовідносинах порушення закону носить триваючий характер, існувало як на момент укладення договору, так і на час слухання справи в суді.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку про недійсність договору оренди від 01 червня 2000 р., як такого, що укладений сторонами з порушенням норми ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, п. 2.1 Порядку надання дозволу державним підприємствам і організаціям бути орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться на їх балансах, затв. наказом ФДМУ від 20.02.1998 р. за № 309, чинного на момент укладення оспорюваного договору, п.п. 2, 8, 13, 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 785 .

Зважаючи на те, що користування майном вже відбулось, та виходячи з норми ст. 207 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про припинення зобов’язань зі спірного договору оренди на майбутнє з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Отже, позовні вимоги заступника прокурора є підставними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України належні до сплати судові витрати слід стягнути порівну з відповідачів в дохід державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4-3, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 25, 32, 33, 34, 43, 49, 68, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провести процесуальне правонаступництво шляхом заміни Державного підприємства “Управління по експлуатації адмінбудинку ДПА у Львівській області”, м. Львів, його правонаступником Державним підприємством “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області”, м. Львів.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним договір оренди приміщення (нежитлового приміщення площею 26 кв.м. в адмінбудинку ДПА у Львівській області по вул. Стрийській, 35 у м. Львові), укладений 01 червня 2000 р.

4. Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв”язку “Укрпошта” (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22) в дохід державного бюджету 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Державного підприємства “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Львівської області”(79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 22380635) в дохід державного бюджету 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя