Ухвала суду № 26412885, 02.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/22697/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012р.

у справі №2а/2370/4876/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»(надалі -ТОВ «Катеринопільський елеватор»)

до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (надалі -Катеринопільська ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Катеринопільської ОДПІ від 26.04.2011р. №0000302301 та №0000312301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012р., позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Катеринопільської ОДПІ від 26.04.2011р. №0000302301 та №0000312301.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питання правомірності формування податкового кредиту по правовідносинах з контрагентами, в ході перевірок яких встановлено нікчемні правочини за період з 01.07.2009р. по 31.10.2010р., про що складено акт №57/23-017/32580463 від 07.04.2011р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого вказано на заниження суми ПДВ на загальну суму 693290грн.

А саме, під час перевірки податковий орган поставив під сумнів правомірність віднесення позивачем до складу ПДВ за податковими накладними, отриманими на підставі господарських операцій між позивачем та ПП «Топ Транс Сервіс»(код ЄДРПОУ 35834902), ТОВ «Агровест УК»(код ЄДРПОУ 35782745), ТОВ «Інвест ЛТД»(код ЄДРПОУ 36700935), ПП «Альбатрос-Південь»(код ЄДРПОУ 36635620), ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на поставку зернових культур.

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.04.2011р.: №0000302301, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість; №0000312301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем у перевіреному періоді укладено в усній формі угоди на поставку зернових культур з наступними контрагентами: ПП «Топ Транс Сервіс», ТОВ «Агровест УК», ТОВ «Інвест ЛТД», ПП «Альбатрос-Південь», ФОП ОСОБА_1

На виконання вищенаведених договорів зазначені контрагенти поставили позивачеві с/г продукцію, яка оплачена у безготівковій формі. Крім того, суду надано належним чином завірені копії податкових, видаткових накладних, виписаних позивачеві ПП «Топ Транс Сервіс», ТОВ «Агровест УК», ТОВ «Інвест ЛТД», ПП «Альбатрос Південь», ФОП ОСОБА_1 та копії реєстрів документів, проведених по системі «Клієнт Банк»щодо розрахунків позивача за отримані товари від вказаних контрагентів, які досліджені в судовому засіданні.

Крім того, в ході розгляду справи в суді першої інстанції в якості свідків були допитані вагар ТОВ «Катеринопільський елеватор»та завідувач лабораторією, які пояснили процедуру проходження зернових культур з моменту надходження автотранспорту на прохідну ТОВ «Катеринопільський елеватор»та до відвантаження продукції на склад позивача.

У судовому засіданні судом першої інстанції оглянуто копії журналів реєстрації лабораторних аналізів середньодобових зразків та журнал реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (надходження) позивача по ПП «Топ Транс Сервіс»за період з 01.11.2009р. по 31.01.2010р., по ТОВ «Агровест УК»з 01.10.2010р. по 31.10.2010р., по ТОВ «Інвест ЛТД»за період з 01.09.2010р. по 30.09.2010р., по ПП «Альбатрос-Південь»з 01.10.2010р. по 31.10.2010р., по ФОП ОСОБА_1 з 01.07.2009р. по 30.11.2009р., звіти про рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, реєстри документів про поставку позивачу с/г продукції, у тому числі і від вказаних контрагентів, які підтверджують оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на підприємстві та подальше їх використання у господарській діяльності.

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При чому, відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Щодо посилання відповідача, на фіктивність укладених договорів поставки між позивачем та вказаними вище контрагентами, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що відсутність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є. Таким чином, доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваного податкового рішення не є переконливими.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов