Постанова № 26412353, 25.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2012 року № 2а-8906/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Іщук І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної компанії «Нафтогаз України»до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000231506 від 07.03.2012, №0000211506 від 07.03.2012, №0000221506 від 07.03.2012, №0000241506 від 07.03.2012.

Обгрунтовуючи свою позицію, позивач зазначив, що вважає податкові повідомлення -рішення, такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. На його думку, він повністю сплатив рентну плату за природний газ та газовий конденсат в строки передбачені пп.5- 8 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, вимог Податкового кодексу України. Крім того, представник позивача зазначив, що укладені договори про розстрочення податкових зобов'язань не передбачають сплату штрафних санкцій при порушенні строків сплати розстрочених грошових зобов'язань. За таких підстав, вважає прийняті податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню. В судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції надав відповідні докази, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, причини не прибуття суду не відомі. Однак, 02.08.2012 до суду надійшли заперечення від відповідача, відповідно до яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. На думку податкового органу, оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки грошові зобов'язання з рентної плати за природний газ були сплачені с порушенням строків сплати.

В судовому засіданні 13.09.2012 з врахуванням думки учасника судового процесу, судом прийнято рішення про розгляд справи відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Так, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду про наступне.

Судом встановлено, що Нововодолазькою об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з рентної плати за природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні щодо несвоєчасної сплати суми податку за результатами якої складено акт №254/15-0-21/30019775 від 22.02.11 р.

В ході перевірки встановлено порушення грошового зобов'язання по рентній платі за природний газ та рентній платі за газовий конденсат, що видобувався в України, протягом строків, визначених п.306.2 ст.306 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000231506 від 07.03.12 р., яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 12283,43 грн., № 0000211506 від 07.03.12р, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% з рентної плати за природний газ , що видобувається в Україні на суму 19882,20 грн., № 0000221506 від 07.03.12р., яким зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 10% з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 88813,22 грн., №0000241506 від 07.03.12р., яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 72017,00грн.

На підтвердження винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідачем було надано відповідні розрахунки за 2009, 2010, 2011рр., із самостійним визначенням дати нарахування, дати сплати, суми сплаченого боргу, кількості днів затримки, %ставки та суми штрафних санкцій, яке було здійснено відповідно до вимог пп.7.7.7 ст..7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинним на час застосування зазначених штрафних санкцій) (надалі - Закон N 2181).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону №2181, податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу, що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.1 ст. 14 Закону N 2181 розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти. Тобто, законодавством передбачена можливість сплати платником податків податкових зобов'язань наступного періоду до сплати податкових зобов'язань попереднього періоду.

Закон №2181-111 не містить будь-яких даних стосовно заборони платнику податків сплачувати податкові зобов'язання за наявності податкового боргу, не встановлює порядку та механізму сплати податкового боргу, не встановлює порядку та механізму стягнення боргу за рахунок сплачених платником податкових зобов'язань і в жодному разі не дає права контролюючому органу - податковій службі здійснювати будь-які дії стосовно визначення черговості сплати податків чи погашення боргу, змінювати призначення бюджетного платежу без згоди платника податків, розпоряджатись його коштами, та надає право платнику податку розстрочити податкове зобов'язання за рішенням контролюючого органу.

Здійснюючи вказані дії, відповідач посилався на п.7.7 ст. 7 Закону №2181, в якому зазначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Однак, статтею 7 Закону №2181 передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документів період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми рентної плати за природний газ не стягувались, тому застосування норми, передбаченої п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, є неправомірним.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2009 року N 21-1326во09, від 17 жовтня 2011 року №21-184а11, а саме: пункт 7.7 статті 7 Закону N 2181 не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

В постанові від 20 червня 2011 року №21-80а11 Верховний суд України зазначив: пунктом 7.7 статті 7 Закону N 2181, встановлена рівність бюджетних інтересів та зазначено, що податковий борг погашається попередньо податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Разом з тим, цим же Законом, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів і обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Також норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року визначають, що відповідно до п. 260.2 статті 260 Податкового кодексу України - розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до статті 259 цього Кодексу.

Згідно п. 260.3 статті 260 ПК України - платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати.

Відповідно до п. 260.5 статті 260 ПК України - платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводної сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно п. 260.7 статті 260 ПК України - сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог норм п. 260.7 статті 260 ПК України, позивач повністю сплатив рентну плату за газовий конденсат, що підтверджено наданими платіжними дорученнями за період січень -грудень 2010, січень-листопад 2011р., копіями податкових розрахунків рентної плати за видобуті нафту, природний газ та газовий конденсат за зазначений період, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, між позивачем та відповідачем були укладено договори про розстрочення податкових зобов'язань від 29.04.2011 №8, додаткова угода №8/1 до договору №8 від 29.04.2011, додаткова угода №8/2 до договору №8 від 29.04.2011, договір про розстрочення податкових зобов'язань від 30.06.2011 №11, договір про розстрочення податкових зобов'язань від 28.01.2011р. №3 з додатковою угодою від 01.02.2011 /02.02.2011 №3/1, договір про розстрочення податкових зобов'язань від 28.01.2011 №4 з додатковою угодою від 01.02.2011 р. / 02.02.2011. №4/1. договір про розстрочення податкових зобов'язань від 30.11.2009р. / 26.02.2010 р. (03.03.2010) №13 з додатковою угодою від 25.03.2010р./14.04.2010р. №13/1, договір про розстрочення податкових зобов'язань від 30.03.2010р. /29.04.2010р. №35 з додатковими угодами від 23.04.2010р./12.05.2010р. №35/1, від 25.05.2010р. /31.05.2010р. №35/2, від 26.05.2010р. №35/3, від 25.05.2010р. №35/4, від 30.06.2010р.№35/5, від 30.08.2010р. №35/6.

Відповідно до статті 109 ПК України - податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

В силу статті 111 ПК України - штраф є одним із видів відповідальності, яка застосовується до платника податків за невиконання або неналежного виконання ним вимог, установлених цим Кодексом.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до статті 35 ПК України - сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Згідно з п. 38.2 статті 38 ПК України - сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку, або банком на підставі податкової поруки.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що відповідальність у вигляді штрафу, передбачена статтею 126 ПК України, застосовується до платника податку у разі невнесення платником податків (податковим агентом, представником платника податку, банком на підставі податкової поруки) у встановлений цим кодексом строк, податку (збору), визначеного таким платником податків у податковому розрахунку.

Між тим, позивач шляхом подання платіжних доручень своєчасно вніс, визначені ним в податкових розрахунках, грошові зобов'язання з рентної плати газовий конденсат та природний газ за січень -грудень 2010, січень-листопад 2011р.

Водночас, згідно з пп. 14.1.152. п. 14.1 статті 14 ПК України - погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Таким чином, Податковий кодекс України розмежовує такі поняття як "сплата податку"та "погашення податкового боргу".

Статтею 87 ПК України визначено джерела погашення податкового боргу, а п. 87.9 цієї статті встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тобто, надані відповідачем розрахунки за 2009, 2010, 2011 з рентної плати та газовий конденсат, що видобуваються в України, із самостійним визначенням дати нарахування, дати сплати, суми сплаченого боргу, кількості днів затримки, %ставки та суми штрафних санкцій, не зазначають, яким нормативно правовим актом Законом №2181 чи Податковим Кодексом України було здійснено зазначений розрахунок. Відповідачем не доведено за погашення якої податкової заборгованості, здійснені відповідні розрахунки, за який період кошти позивача було направлено на погашення заборгованості. Тобто, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок відповідно до ч.2 ст. 72 КАС України обов'язок доказування, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень.

Виходячи з вищенаведеного, погашення відповідачем раніше існуючого податкового боргу позивача за рахунок своєчасно сплачених позивачем грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат та природний газ за січень -грудень 2010, січень-листопад 2011р. є дією відповідача, а не позивача, а тому суд вважає, що в діях позивача відсутній склад податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат та природний газ, за зазначений період.

Таким чином до позивача неправомірно застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 126 ПК України за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з рентної плати за газовий конденсат та природний газ.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача та задоволення їх в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 128, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної компанії «Нафтогаз України»до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000231506 від 07.03.2012, №0000211506 від 07.03.2012, №0000221506 від 07.03.2012, №0000241506 від 07.03.2012 прийняті Нововодолазькою міжрайонною Державною податковою інспекцією Харківської області.

Судові витрати в розмірі 1930,13 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять грн.. 13 коп.) присудити на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної компанії «Нафтогаз України»за рахунок бюджетних асигнувань Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області (63200, смт. Нова Водолага, вул.19 Партз'їзду, 14)

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук