Рішення № 2641224, 28.11.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2008 р.

Справа № 10/5114

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави та державного органу, який її уособлює- Кабінету Міністрів України, Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" за дорученням якої діє Хмельницьке обласне управління "Хмельницькекокомресурси" м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" смт. Білогір'я

про стягнення 2014,62 грн.

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

Від позивача: Ланкевич Р.Б. - за довіреністю від №8-7/42-08 від 03.11.08р.

Від відповідача: не з'явився

За участю Параскевича О.Г.- прокурора відділу прокуратури Хмельницької області

Суть спору: Прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" 3514,62 грн. заборгованості , яка виникла за період I квартал - III квартал 2008р., за надання послуг щодо збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари з-під власного виробництва згідно договору №3 від 29.10.07р..

В зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості в сумі 1500 грн., в порядку ст.22 ГПК України позивачем та прокурором зменшено позовні вимоги та просять стягнути з відповідача 2014, 62 грн. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, тому приймається судом.

Повноважний представник позивача та прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на докази подані в обґрунтування позову.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів та доказів про сплату заборгованості суду не надав, позовні вимоги не оспорив, своїм процесуальним правом не скористався.

Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Між Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністраів України, за дорученням якої діє її Хмельницьке обласне управління "Хмельницькекокомресурси" м. Хмельницький (Компанія) та товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" смт. Білогір'я (Підприємство) 29.10.2007р. укладено договір №3 про надання послуг щодо збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) з-під імпортованої продукції та власного виробництва строком дії до 31.12.2010 р.

За умовами договору (п. 2.1 ) позивач зобов’язується надавати послуги щодо збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації тари (упаковки) з-під ввезеної підприємством на територію України, а також власного виробництва продукції та окремих видів відходів як вторинної сировини згідно із затвердженим переліком, що утворюються внаслідок господарської діяльності відповідача, а також у разі невідповідності відходів як вторинної сировини вимогам діючих стандартів для подальшої переробки чи утилізації, проводити знищення чи захоронення цих відходів в т. ч. шляхом залучення до виконання третіх осіб, надати акт за умови здійснення підприємством оплат, в разі накопичення тари, за письмовим зверненням підприємства , надати обумовлені послуги за місцем знаходження цієї тари.

В свою чергу, відповідач зобов'язувався надавати компанії щодо використаної тари ( упаковки) довідку довільної форми із зазначенням виду та кількості тари ( упаковки), що заповнюється : -під імпортованої продукції- відповідно до вантажної митної декларації, інвойсу, чи інших товаросупровідних документів,з під продукції власного виробництва - відповідно та на підставі документальних даних бухгалтерського обіку упаковочних матеріалів та тари на підприємстві; оплатити послуги позивача за повний обсяг тари (упаковки) з-під імпортованої та власного виробництва продукції підприємства у відповідності з наданою компанії довідки, згідно з тарифами, затвердженими постановою КМУ від 26.07.2001р. №915 за зазначеними тарифами, здійснивши розрахунки у порядку передбаченому договором. ( п.2.2. договору).

Згідно п.3 договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату послуг Компанії шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. В платіжному документі відповідач зобов'язаний вказати назву використаної (упаковки) та /або окремих видів відходів згідно із затвердженим переліком, за які здійснюється оплата. Обов'язок по здійсненню розрахунків за договором виникає у відповідача стосовно тари, упаковки: з-під імпортованої продукції - з дня митного оформлення вантажу і повинен бути виконаний не пізніше 7-денного строку з дня його виникнення, незалежно від термінів надання Компанією Акту, з продукції власного виробництва - не пізніше 7-го числа місяця наступного за звітним.

Відповідач у відповідності до вимог п.2.2. договору надав позивачу специфікації із зазначенням виду та кількості тари ( упаковки) і матеріалу, з якого виготовляється тара, тарифів та вартості послуг по утилізації , зокрема за 1 квартал 2008р.- в сумі 1182,06 грн.,2 квартал-1227,60 грн., 3 квартал - 1104,96 грн. які підписані та скріплені печатками відповідача.

Проте взяті на себе договірні зобов'язання по проведенню розрахунків за послуги збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) за період 1- 3 квартал 2008р. відповідач не виконав, в результаті чого, з врахуванням часткової сплати виникла заборгованість в сумі 2014,62 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив дану суму , прокурором в інтересах позивача подано позов до суду.

Досліджуючи надані позивачем докази, аналізуючи наведені його представником пояснення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом враховується, що згідно п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №915 від 26.07.01р. "Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини" встановлено, що підприємства, установи, організації усіх форм власності, що використовують тару (упаковку) для пакування і перевезення продукції, зобов'язані забезпечити збирання (приймання), зберігання і утилізацію усіх видів використаної тари (упаковки), в якій знаходилася продукція цих підприємств, установ, організацій, на всій території, де реалізується продукція; шляхом укладення договорів про надання послуг із збирання, сортування, перевезення, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) з Компанією чи іншими спеціалізованими підприємствами, що мають відповідні ліцензії і умови для надання таких послуг на території України, де реалізується та утворюється відповідна використана тара (упаковка), а також здійснення оплати за надання обумовлених послуг згідно із загальним обсягом тари (упаковки), яка використовується для пакування та перевезення продукції за затвердженими тарифами.

Плата за надання Компанією зазначених послуг встановлюється відповідно до тарифів, затверджених пунктом 2 цієї постанови, та вноситься підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, що використовують тару (упаковку) для пакування і перевезення продукції і не забезпечують її приймання та утилізацію, на спеціальний рахунок Компанії щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, а підприємствами - імпортерами продукції в тарі (упаковці) - не пізніше семи днів від дати митного оформлення продукції, що ввозиться на територію України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взятих на себе договірних зобов'язань в повному обсязі не виконав, заборгованість склала 2014,62 грн.. Доказів, які б спростовували твердження позивача та доказів про сплату заборгованості суду не подано.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача . у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 1,2,12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України,суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави та державного органу, який її уособлює - Кабінету Міністрів України, Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" за дорученням якої діє Хмельницьке обласне управління "Хмельницькекокомресурси" м. Хмельницький до Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір'ямолокопродукт" смт. Білогір'я про стягнення 2014,62 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" смт. Білогір'я (смт. Білогір'я вул. Миру,3а, код 33707592) на користь Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" в особі Хмельницького обласного управління "Хмельницькекокомресурси" (м. Хмельницький, вул. Гагаріна,5, к.230, код 21702901) 2014,62 грн. (дві тисячі чотирнадцять гривень 62 коп.) заборгованості.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" смт. Білогір'я (смт. Білогір'я вул. Миру,3а, код 33707592) в дохід державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства на р/р 31112095700002 УДК м. Хмельницького, банк отримувача: ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код ЗКПО 23565225 державне мито в сумі 102 грн. (сто дві гривні).

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" смт. Білогір'я (смт. Білогір'я вул. Миру,3а, код 33707592) в дохід державного бюджету на р/р 31215259700002, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, ЄДРПОУ 23565225, отримувач УДК м. Хмельницький , по коду бюджетної класифікації 22050000 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя В.В. Виноградова

Віддк. 4 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу. 4- прокуратурі області